Дисертацію присвячено питанням прогнозу нафтогазоносності в перспективних на нафту і газ карбонатних відкладах Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції шляхом якісного виділення порід-покришок. В дисертації розроблено методику виділення покришок за пластовими тисками. За результатами інтерпретації промислово-геофізичних даних побудовані карти покрівлі та товщини екрануючої товщі у відкладах верхньої крейди Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції. Складено карту перспектив нафтогазоносності карбонатних відкладів верхньої крейди в залежності від товщини виділеної покришки. Запропоновано алгоритм моделювання умов збереження та розформування покладу вуглеводнів.

  Скачати повний текст

Містяться результати досліджень гіпсометричного розподілу покладів вуглеводнів (ВВ) та основні принципи їх пошуків і розвідки в розрізі фанерозойського комплексу порід Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Наведені результати започаткованого нового науково-практичного напрямку досліджень нафтогазоносності ДДЗ. Його основою є аналіз гіпсометричного розподілу, величини запасів і продуктивних площ покладів ВВ з установленими відмітками абсолютних глибин нафтоводяних і газоводяних контактів. Виявлені особливості і типи нафтогазоносних об'єктів, пасток та їх заповнення ВВ. Установлені гіпсометричні загальні і регіональні поверхи нафтогазоносності, особливості розподілу покладів в їх межах, періодичність повторення продуктивних гіпсометричних рівнів, прогнозуються нові інтервали нафтогазоносності, обгрунтовані моделі будови основних типів родовищ, розроблена принципова багатофакторна схема пошуків і розвідки покладів ВВ. Основні результати досліджень впроваджуються при пошуково-розвідувальних роботах і сприяють виявленню нових покладів нафти і газу, отриманню приросту запасів ВВ промислових категорій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці проблемних питань геодинамічного розвитку складчасто-покривної структури Карпат, Передкарпатського і Закарпатського прогинів і Волино-Поділля, а також нафтогазоносності, її перспективам і визначенню подальших напрямів геологорозвідувальних робіт у цих регіонах. Виходячи з тектоніки літосферних плит показано, що в межах Закарпатського прогину є зона колізії Євразійської плити з Панонською мікроплитою, а формування дугоподібної системи Карпат пов'язано з рухом ряду плит і мікроплит під Панонську і Трансільванську западини. У Волино-Подільському регіоні уточнено положення границі між Східно- і Західно-Європейською платформами, пояснено формування тут взаємно перпендикулярної складчастості правостороннім зсувом Східно-Європейської мікроплити. З'ясовані закономірності розміщення та умови формування родовищ вуглеводнів. Висвітлено нові відкриття останніх років як у досліджених районах України, так і на прилеглих територіях зарубіжних країн. Уточнено відомі і запропоновано нові напрями геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню морфоструктур Рава-Руської зони Західно-Європейської платформи та північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину на основі дешифрування аерокосмічної інформації, даних топографічних карт, проведення морфоструктурного аналізу з використанням результатів геолого-геофізичних досліджень і буріння. Встановлено, що відомі газоносні структури мають відбиття у сучасному ландшафті. Вони виявляються засобами морфографічного, морфометричного і контрастно-аналогового дешифрування топографічних карт і знімків Землі з космосу. На підставі інформативних ознак вірогідних газоносних структур виявлено морфоанамалії та зроблено оцінювання їх перспективності. спираючись на дані контрасно-аналового дешифрування космознімків і лінеаментного аналізу, результати геолого-геофізичних досліджень, здійснено тектонічне районування території Рава-Руської зони. Встановлено, що вона характеризується структурною неоднорідністю, диференціацією на блоки, в яких прогнозується наявність пасток вуглеводнів тектонічно-екранованого типу. Побудовано структурні схеми по поверхням мезозою, юри, палеозою в масштабі 1:200000. Загалом на території досліджень відстежено 77 вірогідних морфоструктур та виявлено 96 морфоаномалій, з яких 21 рекомендовано до постановки сейсморозвідувальних робіт.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено уточненню геологічної будови зони зчленування автохтона Більче-Волицької та алохтона Бориславсько-Покутської зон Передкарпатського прогину та перспективам нафтогазоносності фронтальних складок на основі комплексної інтерпретації геолого-геофізичних матеріалів та даних глибокого і надглибокого буріння. Встановлено, що сучасна північно-східна межа поширення фронтальних складок алохтона Внутрішньої зони контролюється площиною Передкарпатського розлому. За результатами системного аналізу первинної та трансформованої геолого-геофізичної інформації розроблено принципово нову геологічну модель зчленування Зовнішньої та Внутрішньої зон прогину. Доведено, що фронтальні палеогенові складки Внутрішньої зони високоперспективні щодо видобутку нафти та газу. У межах досліджуваної території закартовано низку структур та підраховано геологічні ресурси вуглеводнів фронтальних складок, які становлять 166,4 одиниці умовного палива. З'ясовано, що середні ресурси нафти, газу та конденсату одного об'єкта становлять 16,6 одиниці. Запропоновано буріння опорно-параметричних свердловин на Нижньо-Довголуцькій, Дережицькій, Нижньо-Східницькій, Міжрічинській, Яблуницькій, Путильській структурах, а також пошукових - на Довголуцькій, Лісовицькій, Трускавецькій та Підберезькій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Побудовано єдині для України та Росії структурно-тектонічну та нафтогазогеологічну карти з поздовжньою (пізньопалеозойською) та поперечною (докембрійською) зональністю. Виділено 10 структурно-тектонічних зон, 10 структурно-тектонічних підзон концентрації нафтогазоперспективних об'єктів і 33 структурні смуги складок. Досліджено нафтогазоносну субобласть Північного борту, а також поздовжні нафтогазоносні та перспективні зони. У субобласті (в Україні) відкрито 37 родовищ вуглеводнів. Поряд із продуктивними горизонтами у чохлі вперше в Україні одержано промислові припливи вуглеводнів із кристалічних порід фундаменту. Здійснено рейтинг 30 підготовлених і 33 виявлених нафтогазоперспективних об'єктів, з яких 22 першочергових (відповідно 17 і 5). Запропоновано напрямки подальших робіт в основних продуктивних комплексах з метою швидкого та ефективного освоєння нафтогазового потенціалу субобласті (368 млн т умовного палива). Встановлено, що дані розробки направлено на вирішення нагальної проблеми України - збільшення власного видобутку вуглеводнів.

  Скачати повний текст

Розвинуто новий напрямок в імпульсних технологіях підвищення продуктивності геотехнологічних свердловин. Досліджено механіку руйнування порід у масиві у випадку імпульсного гідро-, газорозриву і слабких (мається на увазі швидкість виділення енергії) камуфлетних вибухів і знеміцнення порід навколо зруйованої області після сильного вибуху. Визначено фізичні основи керування порід за умов горіння і вибухів свердловинних зарядів, вивчено вплив гірського тиску на руйнування порід у випадку імпульсного газорозриву. Проведено аналітичні дослідження знеміцнення порід з початковими тріщинами та тріщиноподібними дефектами за умов підземних вибухів у області, що межує зі зруйнованою. Вдосконалено технології використання енергії вибуху та горіння для освоєння бурових свердловин та інтенсифікації видобутку рідких і газоподібних вуглеводнів із діючих свердловин. Розроблено вибухову та вибухово-хімічну технології інтенсифікації видобутку нафти та газу з пластів відносно невеликої потужності за складних гірничо-геологічних умов. Запропоновано нові технічні рішення, які вдосконалюють відомі секційні торпеди, у тому числі з локалізацією вибуху, струминні генератори тиску, перфоратори для кумулятивного і термогазоструминного розкриття пластів, вибухові пристрої для утворення початкових тріщин на стінці свердловини, модифіковані труборізи та спрямовані на підвищення ефективності вибухових робіт у свердловинах.

  Скачати повний текст

Вдосконалено технології та технічні пристрої для підвищення вуглеводневилучення з частково виснажених газоконденсатних і водоплаваючих газових покладів. Розроблено технології витіснення сконденсованих вуглеводнів з необводнених і обводнених газоконденсатних покладів із використанням запропонованих композицій робочих агентів. Створено методологічні основи оптимізації процесу періодичної експлуатації свердловин на водоплаваючих газових покладах з метою максимізації поточних відборів газу. Запропоновано установку й аналітичні залежності для оцінки спільного впливу тиску та температури на піноутворювальну здатність розчинів поверхнево-активних речовин (ПАР). Доведено підвищення продуктивності обводнених газових і газокондесатних свердловин завдяки застосуванню пінотвірних ПАР і нових видів диспергаторів. Апробовано технології збільшення приймальності нагнітальних свердловин, які базуються на застосуванні нових пристроїв для акустичного впливу на газорідинний потік у стовбурі свердловин і привибійну зону пласта.

  Скачати повний текст

Встановлено домінуючі типи тріщин у регіоні та удосконалено існуючу класифікацію тектонічних тріщин у крейдово-палеогенових відкладах. Вивчено просторовий розподіл густоти тектонічних тріщин по площі Внутрішньої зони Передкарпатського передового прогину, а також проаналізовано особливості розподілу тектонічної тріщинуватості гірських порід у межах окремих локальних структур. Розроблено методику комп'ютерної обробки даних польових вимірів тектонічної тріщинуватості з метою узагальнення польового матеріалу за камеральних умов. Розглянуто взаємозв'язок відкритих родовищ вуглеводнів із ділянками підвищеної тріщинуватості порід для подальшого його використання під час прогнозування нафтогазоносності надр.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему забруднення навколишнього середовища вуглеводнями, в тому числі канцерогенними. Розроблено й упроваджено ефективний спосіб очистки шкідливих вентиляційних викидів переробки нафтовідходів, що полягає в поєднанні термообробки та каталітичного окиснення (на двошаровому каталізаторі, перший за рухом газу - мангановорудний шар, другий - паладієвий; співвідношення об'ємів шарів відповідно 3:1). Проведено лабораторні дослідження ефективності розробленого способу очистки за умов окиснення вміщуючої канцерогени вуглеводневої суміші, а також за наявності в суміші сірководню та діоксиду сірки. Отримано кінетичні залежності каталітичного окиснення вуглеводнів. Досліди, що проведені на дослідно-промисловій установці термокаталітичної обробки газових викидів, доводять ефективність розробленого способу очистки.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності подільності земної кори та вплив тектонічних напруг на порушення суцільності, а також фізико-механічної однорідності гірських порід. Встановлено критерії виявлення (прогнозу) у продуктивному розрізі зон вторинної зміни порід із високими ємкісно-фільтраційними властивостями в осадовому чохлі та породах кристалічного фундаменту. Вивчено кінематику різномасштабних тектонічних порушень та їх вплив на флюїдомасоперенос. Розроблено прийоми попередньої оцінки нафтогазоносності локальних об'єктів і прогнозування ділянок із максимальною нафтогазоносністю до постановки пошуково-розвідувального буріння і на стадіях дорозвідки, а також експлуатації родовищ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено синтезу 1-(алкілтіо)-3,3-дифлуоропропінів, 1-(алкілсульфініл)-3,3-дифлуоропропінів, 1-(алкілсульфоніл)-3,3-дифлуоропропінів, термічних перетворень, дослідженню реакцій нуклеофільного приєднання, циклоприєднання, вивченню хімічних перетворень отриманих флуоросірковмісних сполук. Запропоновано до використання у синтетичній практиці нові сполуки з високою реакційною здатністю - поліфлуоротіоацетилени. Вперше синтезовано та досліджено поліфлуоровані ацетиленсульфоксиди та ацетиленсульфони, отримані з високими виходами шляхом окиснення поліфлуоротіоацетиленів м-хлоронадбензойною кислотою. Розроблено зручний препаративний метод отримання поліфлуорованих єнамінів, що полягає у дії диметилформаміду та надлишку лугу на 1,1-дигідрополіфлуороалкілсульфіди. Показано, що реакції тіоацетиленів з амінами та меркаптанами проходять з високою селективністю та з утворенням відповідних флуоросірковмісних єнамінів і сульфідів. Взаємодією флуоросірковмісних єнамінів з сульфенілхлоридами синтезовано новий тип функціонально-заміщених флуоровмісних кетендитіоацеталів, які є зручними синтонами для подальших синтезів. Встановлено, що під час гідролізу кетендитіоацеталів у кислому середовищі утворюються дитіоацеталі дифлуоропіровиноградного альдегіду, які, за результатами ПМР та інфрачервоної спектроскопії, у розчині дейтероацетону та в кристалічному вигляді, існують виключно у формі єнолу. Під час термолізу тіоацетиленів синтезовано ряд функціоналізованих поліфлуоровмісних тіофенів. Внаслідок реакції ацетиленсульфоксидів, ацетиленсульфонів з різними дієнами отримано широкий спектр поліфлуоровмісних циклоаддуктів Дільса - Альдера, які є зручними попередниками для синтезу флуоровмісних біологічно-активних циклічних кетонів. За допомогою лужного гідролізу циклоаддуктів одержано ароматичні сульфоксиди та сульфони з флуорометильною групою в орто-положенні бензольного кільця. Показано можливість синтезу флуоро- та сірковмісних дигідропіридинів на основі взаємодії поліфлуорованих сульфонілацетиленів з азадієнами.

  Скачати повний текст

Вивчено механізми реакцій каркасних спиртів з трифторонадоцтовою кислотою в розчині трифторооцтової кислоти. Знайдено, що метильна група є найкращим замісником, який спрямовує проникнення кисню в каркас. Показано, що реакція каркасних спиртів із трифторооцтовою кислотою може відбуватися за двома варіантами. Перший варіант полягає у проникненні атомів кисню в каркас, а другий - олефінізації каркасного спирту з подальшими реакціями відповідних олефінів. Вперше продемонстровано можливість стабілізації карбоксонієвого йона (продукту подвійного проникнення кисню) за послідовною реакцією Кріге в трифторооцтовій кислоті. Показано, що послідовне проникнення атомів кисню, зумовлене реакцією каркасних спиртів із трифторонадоцтовою кислотою у трифтрооцтовій кислоті завершується проникненням двох атомів кисню, і дана реакція має загальний характер для каркасних вуглеводнів.

  Скачати повний текст

З метою розробки методики та апаратурного комплексу дистанційного виявлення витоків газу проведено математичне і фізичне моделювання. У процесі математичного моделювання здійснено розрахунки температурного поля на поверхні грунту за умов непорушеного стану герметичності газопроводу та за наявності витоку газу. Створено дослідний полігон для фізичного моделювання процесу формування температурної аномалії за наявності витоку газу на діючому газопроводі. Змодельовано витоки газу з верхньої, нижньої та бокової поверхонь газопроводу з різним дебітом (від 70 до 6400 м3/за добу). Проведено дослідження процесу формування температурного та газометричного полів. Визначено їх фізичні та геометричні характеристики - час формування температурної аномалії на поверхні, її значення і геометричні розміри, вміст вуглеводнів у приповерхневому шарі грунту та в приземному шарі повітря. За результатами досліджень висвітлено методику й апаратурний комплекс дистанційного виявлення витоків газу. Проведено відомчі випробування.

  Скачати повний текст