Вивчено одну з типових форм художнього тексту в музиці перехідних історико-стильових періодів, яку запропоновано визначати як автодескриптивний текст (АДТ). Його специфіка полягає в результуючій репрезентативності найрізноманітніших музично-мовних елементів усього попереднього періоду в їх синхронно-діахронних зв'язках, які подано a priori як дещо безпосередньо дане та таке, що не потребує роз'яснень. В цих текстах музично-мовний дискурс як узагальнення попереднього досвіду досягає граничної межі - дескрипції, яку неможливо спростувати чи підтвердити. Вперше запропоновано методику аналізу автодескриптивних текстів, яка репрезентує один з можливих різновидів сучасного текстологічного дослідження. Як прояв принципів конструювання АДТ в музиці розглянуто епоху пізнього бароко, уособлену в творчості І.С.Баха, що показано в аналітичних етюдах.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис автономістсько-федералістських поглядів М. Грушевського в історичному контексті XIX - початку XX ст. Зроблено спробу сформулювати парадигму політичних орієнтацій українських діячів даного періоду та запропоновано нове визначення місця та ролі ідеї федералізму у суспільно-політичному житті України. Показано визначальне значення світоглядних мотивацій, політичних процесів початку XX ст. у Російській імперії та Східній Європі, Української революції 1917 - 1921 рр., продукованих нею форм національної державності й особливостей становлення радянської держави у формуванні концепції федералізму. Проаналізовано становлення історичного та політичного світогляду М. Грушевського, розкрито ідейно-політичний вплив федералізму XIX ст. на формування та розвиток федералістських поглядів ученого. Проаналізовано теоретичні роздуми мислителя щодо "українського питання" та конституційного проекту перебудови Російської імперії як основного шляху його вирішення. Показано вплив М. Грушевського на трансформацію української ідеї у реалістичний проект національного руху. З'ясовано причини переходу від автономізму до ідеї незалежної держави у рецепції політика. Досліджено розвиток дихотомії української ідеї в усвідомленні М. Грушевського, визначено основні риси його конституційного проекту федеративної перебудови Росії. Проаналізовано федералістські погляди ученого (1918 - 1924 рр.) на базі двох головних концептів: розуміння федеративної України поза російським контекстом і трансформації ідеї федерації від європейської до радянської. Зроблено висновок про пріоритетне значення автономістсько-федералістської складової у політичному світогляді М. Грушевського.

  Скачати повний текст

Досліджено комунікативно-прагматичні особливості англомовного наукового лінгвістичного дискурсу в аспекті авторизації як базового чинника його творення. Розкрито комунікативно-прагматичний, метакомукативний та оцінний компоненти семантичної структури категорії авторизації з метою встановлення риторичних норм англомовного наукового дискурсу для здійснення міжсуб'єктної мовленнєвої взаємодії з науковою спільнотою й інформативного впливу на адресата. На підставі аналізу досліджуваного матеріалу висвітлено визначальну роль автора англомовного наукового дискурсу, в якому епістемічна / модальна оцінка вірогідності реалізується за допомогою різнорівневих мовних засобів категорично / некатегорично-стверджувальної авторизації. Виявлено та доведено їх метакомунікативну природу. Розглянуто метадискурсивні вирази та встановлено способи реалізації мовленнєвих стратегій і тактик побудови англомовного наукового лінгвістичного дискурсу, що характеризують автора як авторитарну / неавторитарну мовну особистість. Запропоновано дискурсивні й інтерпретативні стратегії, спрямовані на здійснення кооперативної мовленнєвої взаємодії у сфері наукового спілкування.

  Скачати повний текст

Визначено основні лінгвальні та позалінгвальні компоненти авторитарного дискурсу, проаналізовано комунікативні риси авторитарних особистостей, їх комунікативні стратегії та ідіолекти. Обгрунтовано, що основними критеріями авторитарності є особлива адресантно-адресатна конфігурація комунікативної ситуації, ілокутивна мета комуніканта здійснити авторитарний тиск чи домінувати у комунікації, порушення комунікативних максим, принципів кооперації та ввічливості, авторитетність. Досліджено мовну реалізацію авторитарної поведінки, ефективний і неефективний вплив авторитарного дискурсу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному вивченню конструкцій авторської репрезентації: слів автора, вставних речень суб'єктивної та об'єктивної модальності, вставлених речень у дискурсі сучасної французької преси. За результатами дослідження визначено найбільш суттєві риси основних структурних типів речень авторської репрезентації, їх прагматичні характеристики (типи адресації, роль адресанта й адресата), описано вживання паралінгвістичних невербальних засобів для передачі додаткової змістової інформації, інформативні характеристики, особливості актуального членування, стилістичні характеристики аналізованих речень.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному літературознавстві проведено багатоаспектне дослідження явища автофікціоналізації як неодмінної складової романної нарації від першої особи, що виявляється на свідомому (авторський металепсис) і несвідомому рівнях (переважно дискурс автобіографічного роману). Проаналізовано тематику, структуру та функціонування автофікціональної оповіді італійського жіночого роману кінця XX ст. у контексті сучасних літературознавчих та антропологічних студій. Досліджено романи відомих італійських письменниць Д. Мараіні, С. Верди, М. Беллончі, С. Тамаро, П. Капріоло та С. Петріняні. На підставі аналізу самості та Іншості у романному тексті виявлено діалектику між свідомою інтенцією автора та її реалізацією, що стає на заваді створення художнього образу, тотожного або діаметрально протилежного авторській моделі. Стосунки автор/оповідач досліджено у межах семантики "подібності/неподібності" (Ф. Лежен), що реалізується відповідно в автобіографічному письмі й умисній гомодієгетичній трансформації історичної (награний оповідач) або трансгендерної (фіктивний оповідач) оповіді. Як окремий вид автофікціоналізації проаналізовано адресантний дискурс епістолярного роману, в якому оповідач набуває подвійного фікціонального статусу: протагоніста зображуваних подій та адресанта листів. На підставі дослідження комунікативної спрямованості адресант/адресат визначено амбівалентність статусу італійського жіночого автофікціонального письма, доведено присутність у його структурі фактичного матеріалу, поетичної вигадки й уяви.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток громадсько-політичної думки з аграрного питання у Наддніпрянській Україні в політичний період українського національного відродження (1890 - 1917 рр.), з'ясовано історичні умови виникнення та становлення у ній аграрних поглядів. Наведено еволюцію та розвиток програм українських соціалістичних партій щодо врегулювання аграрних відносин на початку ХХ ст. Висвітлено ідеологічні засади ліберально-демократичної течії в українському громадсько-політичному русі напередодні та в роки першої російської революції та розкрито зміст аграрних програм її представників. Висвітлено погляди українських націоналістів щодо аграрного питання у даний період і з'ясовано основні чинники, які призвели до незначної підтримки самостійників у середовищі селян. Розкрито ставлення різних політичних партій і об'єднань до аграрних проблем у Наддніпрянщині та висвітлено шляхи щодо їх врегулювання в міжреволюційний період. Проаналізовано роль і значення у вирішенні аграрного питання окремих громадсько-політичних діячів, що перебували поза партіями.

  Скачати повний текст

Подано філософсько-антропологічний аналіз феномену насильства. Проведене дослідження дозволило виявити дві ключові форми насильства: агресію та жорстокість, а також показати їх взаємовідносини всередині літературно-художніх наративів, зрозумілих як антропологічні практики. Виділено чотири типи дискурсивних репрезентацій, які охоплюють часовий відрізок від античності до Нового часу, всередині яких формувалася європейська рецепція насильства: юдейська, давньогрецька, давньоримська, християнська. Визначено специфічні риси притаманні кожній з даних епох і показаний їх вплив на формування сучасної рецепції. Розгляд агресії і жорстокості як двох форм насильства дозволив відкрити нові ракурси сучасної дискурсивної репрезентації насильства, пов'язані з відходом від класичних моделей репрезентації та герменевтичного підходу, що домінують у сучасних гуманітарних науках.

  Скачати повний текст

Досліджено передумови, причини та час виникнення громад адвентистів сьомого дня на українських землях. Розглянуто створення їх церковної структури, трансформації в кількісному складі й історія зародження регіональних осередків. Виокремлено й охарактеризовано головні аспекти внутрішньоконфесійної діяльності адвентистів, зокрема, богословська освіта, місіонерська робота, видавнича справа, фінансова практика. Проаналізовано еволюцію взаємовідносин досліджуваної церкви з владою, зокрема, комплекс аспектів політики самодержавства щодо адвентистів кінця ХІХ - початку ХХ ст.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонально-семантичні особливості адвербіального епітета в поетичному дискурсі представників національно-культурного відродження 1960-х рр. Визначено зумовленість стилістичного потенціалу прислівника його категоріальними ознаками та з'ясовано загальні особливості, яких набуває прислівник, виконуючи стилістичну функцію адвербіального епітета. Прислівникові епітети структуровано за 4-ма основними групами значень: емпіричні, раціональні, посилювальні та порівняльні. Проаналізовано кожну окрему семантичну групу та визначено найпродуктивніші з них для поетичного мовлення шістдесятників. Встановлено лексико-семантичні зв'язки між адвербіальними епітетами (синонімія, антонімія). Охарактеризовано функції адвербіальних повторів у творах шістдесятників і особливості використання таких повторів на різних рівнях мовної системи (фонетичному, лексичному та синтаксичному), досліджено прислівникові епітети-оказіоналізми в семантичному та морфологічному аспектах. Розкрито значення адвербіального епітета для формування стилістичних фігур - антитези, градації, ампліфікації. Виявлено роль прислівникового епітета як невід'ємного семантико-стилістичного складника метафоричного контексту.

  Скачати повний текст

Вивчено комунікативно-прагматичні характеристики категорії адресованості в офіційному та неофіційному дискурсах на матеріалі малих текстів, а саме: вступної статті законодавчого дискурсу та вступу науково-технічної статті (офіційний дискурс), а також анекдоту (неофіційний дискурс). Розкрито суть поняття "модель адресата" та її топологічні властивості, побудовано модель адресата офіційного і неофіційного дискурсів та власні моделі міжсуб'єктної інтеракції у межах офіційного та неофіційного дискурсів. Зазначено, що адресованість офіційного дискурсу субординованому інтелектуально-логічному адресатові-професіоналу/автоадресату, що є дорослою людиною, зумовлює добір адресантом продукційних і стилістичних стратегій, що реалізуються у домінуванні еспліцитно вираженої інформації, раціональної оцінки, побудові дискурсу за жорсткою композиційною моделлю. Адресованість неофіційного дискурсу "рівному" "загальнопрофесійному" емоційно-інтуїтивному/інтелектуально-логічному адресатові, що диференціюється за віком, іноді за статтю та національністю, визначає добір адресантом продукційних та стилістичних стратегій, що реалізуються у домінуванні імпліцитно вираженої інформації, емоційної оцінки, у побудові дискурсу за узуальною моделлю.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження та наповніше видання текстів актів і документів Галицько-Волинського князівства. Запропоновано оригінальні та копійні автентичні акти та документи, реконструйовані акти з літописів і літописців, сумнівні щодо достовірності документи, а також документи тогочасних і пізніших століть, у яких згадуються відомі та невідомі досі документи князівства. Опрацьовано 225 актів і документів і згадок про них. Опубліковані матеріали різні за змістом і дипломатичною формою, видавалися багатьма особами й інституціями у різних місцевостях князівства. Розкрито умови формування Галицько-Волинського князівства, його соціально-економічні відносини та політичний лад, контакти з іншими землями та державами, внесок у боротьбу з кочівниками, слугують матеріалом для вивчення правових відносин, мови, побуту, культури давньоруських дипломатичних служб. Виняткове значення мають документальні пам'ятки, які відображають внутрішнє життя країни, розвиток торговельних відносин з іншими землями, князівські міжусобиці. Значну увагу приділено тривалій боротьбі князів з боярством.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Концепт ТЕРОРИЗМ трактовано як динамічну одиницю ментальних і психічних ресурсів індивідуальної свідомості, що виникає у ситуації міжсуб'єктної взаємодії та відображає уявлення щодо явища тероризму представників британського лінгвокультурного соціуму. Структурно концепт ТЕРОРИЗМ визначено як гештальт операційних модусів, які містять поняттєвий і ціннісний зміст і втілюються в таких іпостасях концепту, як логічне поняття, повсякденне поняття та метафоричний образ. Розмежовано логічне та повсякденне поняття ТЕРОРИЗМ, які виконують, відповідно, класифікаційну та структураційну функції. Побудовано прототипну модель концепту ТЕРОРИЗМ. Встановлено структуру поняттєвої категорії ТЕРОРИЗМ, сформованої концептом. Виявлено когнітивні метафори, що прояснюють поняттсво-ціннісний зміст концепту ТЕРОРИЗМ. Описано особливості реалізації оцінки явища тероризму у дискурсивних контекстах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано твори "Аліна й Костомаров" та "Романи Куліша" з урахуванням інших текстів, що у 1920-х рр. в ситуації обговорення національної перспективи набули нових метажанрових ознак й утворили своєрідний інтелектуальний дискурс. Приділено особливу увагу ідейному аспекту створених В.Петровим образів Костомарова та Куліша з огляду на їх роль у процесі переоцінювання національного минулого та формування образу нової української дійсності. З'ясовано характер жанру творів "Аліна й Костомаров" та "Романи Куліша" шляхом їх зіставлення з інтелектуальними романами М.Хвильового, В.Підмогильного та М.Могилянського. Висвітлено основні прийоми трансформації біографічного матеріалу, використані автором для змалювання діячів національної історії в їх приватних проекціях. Окремо досліджено інтертекстуальні особливості цих творів.

  Скачати повний текст

Розкрито аналітику сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі крізь призму рецептивної естетики, аналітичної та герменевтичної традицій у дослідженні тексту. Розглянуто естетично-літературознавчі орієнтири на перетині української, західноєвропейської та російської естетичної думки. Доведено, що на теренах України розвивається міждисциплінарний підхід щодо вивчення процесу сприйняття літературного тексту. Встановлено, що до нього долучено літературознавці, психологи, критики, зумовлюючи певний синтез філософських, естетичних, літературознавчих і психологічних напрацювань у дослідженні проблеми рецепції текстів. Здійснено аналіз тексту як об'єкта читацького сприйняття у нерозривному зв'язку з твором, книгою та використанням "протоестетичних" категорій читання, тлумачення, розуміння у контексті філософії "діалогу", співтворчості, критики.

  Скачати повний текст

Лінгвостилістично вивчено англомовні тексти міжнародних договорів на лексико-семантичному та синтаксичному рівнях та у лексикографічній, когнітивній і функціональній площинах опису. З'ясовано характерні риси мови міжнародних документів. Виділено пласт лексики, використаної для укладання текстів міжнародних договорів. Описано лексичні одиниці, що сприяють реалізації теми домовленості, встановлено продуктивні структурні моделі синтагматичної дистрибуції. Визначено рекурентність виділених моделей. Розглянуто особливості семантики власних та запозичених з інших галузей термінологічних лексем і словосполучень. Проаналізовано визначальні дискурсні риси цих документів у їх частинах, зокрема когнітивне структурування основних положень міжнародних договорів.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми сучасного термінознавства, процеси термінологічної міграції, зокрема, функціонування юридичної термінології в англійських економічних текстах (монографічних працях, навчально-методичній літературі, періодичних виданнях та документації). Досліджено генезис англійських юридичних термінів, які вживаються в економічному дискурсі, їх семантичну еволюцію та здійснено їх структурно-словотворчий аналіз. Висвітлено дериваційні моделі термінів-іменників, термінів-прикметників, термінів-дієслів та термінів-словосполучень. Вперше проаналізовано проблему функціонування юридичної термінології в економічному дискурсі, а також семантичного поля юридичної термінології в структурі економічних текстів. На підставі вивчення економічної літератури різних жанрів та використання лексикографічних економічних та юридичних джерел виявлено, що приблизно 73 % усіх юридичних термінів економічного дискурсу стали невід'ємною частиною економічної підмови в зв'язку з їх продуктивним використанням у галузі економічної діяльності та правовим статусом бізнес-операцій.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено конні-кетчерівську модель соціально-побутової памфлетики англійського ренесансу. Вперше конні-кетчерівський памфлет розглянуто у співвіднесенні з обома літературними традиціями (памфлетною та шахрайською), на межі яких він формувався. Визначено соціокультурні чинники, які сприяли появі та популярності памфлетного жанру на теренах англійської літератури, розкрито сутність памфлетного первеня, запропоновано класифікацію єлизаветинської памфлетистики. Проаналізовано специфіку розвитку англійської шахрайської памфлетистики: від перших книг про вагабондів до памфлетів Р.Гріна та його епігонів. У новому ракурсі розглянуто творчий доробок пізнього Гріна та визначено шляхи подальшого розвитку кримінальної літератури в Англії XVII - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Виявлено структурно-семантичні та функціонально-стилістичні особливості термінологічних словосполучень, описано механізм лінгвопрагматичної реалізації їх властивостей в англійських науково-технічних текстах з проблем техногенного впливу на довкілля. Досліджено способи диференціації термінологічних і нетермінологічних одиниць. Визначено лінгвістичний статус термінологічного словосполучення як різновиду терміна. Розглянуто природу термінологічних словосполучень, проаналізовано способи та методи термінотворення, а також шляхи вторинної деривації. Здійснено структурну та семантичну класифікацію термінологічних словосполучень на підставі аналізу їх стрижнів і залежних компонентів. Наведено результати вивчення фреймової організації науково-технічних текстів з проблем техногенного впливу на довкілля, типологічної диференціації контекстів та їх функціональних особливостей. З'ясовано роль термінологічних словосполучень у маркованості науково-технічних текстів та їх прагматичних функцій у заголовкових фреймах. Сформульовано визначення термінологічного словосполучення, спеціального дискурсу та науково-технічного тексту з питань техногенного впливу на довкілля.

  Скачати повний текст