Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано шляхи вдосконалення конвеєрного виробництва зелених кормів за рахунок створення різночасно достигаючих однорічних агрофітоценозів ранніх та пізніх ярих культур. Розроблено агрофітоценози ранніх ярих злакових, зернобобових і капустяних культур для конвеєрного виробництва кормів у період між першим і другим укосами багаторічних трав упродовж 35 - 40-ка днів. Розроблено й апробовано агрофітоценози пізніх культур кукурудзи, суданської трави, пайзи з різночасно достигаючими зернобобовими для виробництва зелених кормів у період між другим і третім укосами багаторічних трав. Експериментально доведено аробіологічну, біоенергетичну й економічну ефективність використання орних земель шляхом сівби пізніх ярих з високобілковими культурами після використання агрофітоценозів ранніх ярих, а також одержання двох урожаїв шляхом сівби жита ярого з гірчицею білою після збирання кукурудзяно-бобових сумішок весняної сівби.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано та практично реалізовано новий напрямок у рослинництві щодо збільшення виробництва збалансованих за показником протеїну кормів шляхом введення в агрофітоценози Лісостепу України нових сортів кормових інтродуцентів родини Malvaceae. Визначено роль мальв у біологізації землеробства та виявлено біоморфологічні й екологічні особливості, біохімічний склад, закономірності формування надземної біомаси та насіння одно- та багаторічних інтродуцентів родини Malvaceae у процесі онтогенезу. Досліджено вплив мальв на мікрофлору та алелопатичну активність грунту, ріст, розвиток і продуктивність наступних культур сівозміни. Розроблено основні елементи технології вирощування, вивчено реакції сортів на добриво, строки і способи посіву, строки збирання. Розглянуто можливості використання сортів нових культур родини мальвових як конкурентоздатних кормово-сидеральних культур для створення високопродуктивних одновидових і змішаних одно- та багаторічних агрофітоценозів. Висвітлено роль інтродукції як важливого фактора збагачення рослинних ресурсів і збільшення видового різноманіття агрофітоценозів. Розроблено класифікацію інтродуцентів за напрямками вирощування та використання.

  Скачати повний текст

Проведено оцінювання реакції твердокрилих (Coleoptera) на зменшення пестицидного навантаження за умов біогеоценозів степової зони України. Як тестові проаналізовано агрофітоценози Triticum vulgare Host., Hordeum sativum L., Pisum sativu L., Zea mays L., Helianthus annus L. і Medicago sativa L., а також біогеоценози степових балок і полезахисних лісосмуг. У порівняльному аспекті висвітлено характеристики досліджень періодів: широкомасштабного застосування пестицидів (з 1983 до 1989 рр.) та значного зменшення обсягів пестицидного навантаження в Україні (у 10 - 12 разів) у 1999 - 2005 рр. Показано, що за умов, наявних у другому періоді, у досліджених біогеоценозах відбулося збільшення в 2 - 3 раза кількості видів твердокрилих та їх динамічної щільності. На цій підставі обгрунтовано відновлення екологічного потенціалу біогеоценозів. Установлено вірогідне збільшення щільності жуків-зоофагів у агроценозах у середньому в 11 разів. Аналогічні показники наведено для степових балок і лісопосадок. На тлі значного зменшення обсягів застосування пестицидів обгрунтовано здатність природних комплексів хижих жуків щодо ефективної регуляції чисельності шкідливих видів фітофагів за умов агрофітоценозів без додаткового використання отрутохімікатів.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню інтродукції, як процесу збереження генетичного фонду і біологічного різноманіття та введення видів у широку культуру, а також оцінці здатності до натуралізації культивованих лікарських рослин-інтродуцентів та попередженню їх негативного впливу на агрофітоценози.Визначено екологічні особливості інтродуцентів лікарського призначення за стійкістю до основних абіотичних чинників. Встановлені критичні періоди вегетації для 7-ми фармакопейних видів. Оцінено вплив колекціонування на збереження та примноження генетичного різноманіття лікарських рослин. Виявлено перспективні зразки для культивування та сформовано ознакову колекцію чебрецю, що включає 25 зразків.З 16 зразків раритетних видів виділені групи лікарських рослин за інтродукційною стійкістю. Сформований розсадник раритетних видів для розмноження та репатріації. Визначено оптимальні умови для формування штучних популяцій та розроблено рекомендації зі створення таких популяцій для 5-ти раритетних видів. Виявлено ектопічну поширеність 386-ти лікарських рослин-інтродуцентів: найбільша кількість з яких виявлена в рудеральних екотопах – 194 види (40%); найменша в сегетальних – 56 видів (12%).Виділено групу з 11-ти інвазійно-небезпечних лікарських видів-інтродуцентів, розроблено заходи контролю поширення та систему оцінки екологічної безпеки при їх культивуванні.^UIn this dissertation, the introduction is studied as a process of conservation of the gene fund and biodiversity and introduction of species into agriculture. Additionally was assessed the ability to naturalize cultivated medicinal plants – introduced species and prevent their negative effects on agrophytocenosis.The ecological features were determined of the analyzed introduced medicinal flora of medicinal products for winter and drought tolerance, on the urge to soil moisture and illumination were determined. The influence of collecting on the study of medicinal plants was assessed. The most promising samples for creation of industrial plantations and representative collection of the thyroid gene pool, which includes 25 samples, was formed and studied according to economic features.In the course of research from 16 samples, three groups of medicinal plants of rare species have been identified for introductory resistance. The nursery of rare species of medicinal plants was formed for reproduction and repatriation. The optimal conditions for the formation of artificial populations have been determined and the recommendations for the creation of such populations for 5 rare species.Ectopic prevalence of 386 introduced medicinal plants was detected: most commonly introduced species of medicinal plants in ruderal ecotopes the number of naturalized species in these ecotopes was 194 species (40%); the smallest amount was detected in segetal ecotope species ‒ 56 species, (12%).A group of 11 invasive dangerous introduced species was allocated, measures were taken to control their spread and a system was developed for assessing the environmental safety of introduced medicinal plants during cultivation.

Досліджено вплив зазначених чинників на частку висіяної культури, щільність і висоту та продуктивність конюшини лучної за виходом з 1 га сухої маси, кормових одиниць, сирого протеїну, валової та обмінної енергії; хімічний склад корму за вмістом у ньому органічних речовин, макро- і мікроелементів та важких металів; показники родючості ґрунту за вмістом гумусу, основних поживних елементів та рН, нагромадженням кореневої маси; винесенням з урожаєм та балансом азоту, Р2О5 і К2О; протиерозійною стійкістю травостоїв та целюлозною активністю мікрофлори грунту; економічну та енергетичну ефективність різних технологій вирощування сортів конюшини лучної. Проведеними дослідженнями встановлено, що сорти конюшини лучної протягом трьох років вегетації і користування формувалися із щільністю 602-1572 пагонів на 1 м2, у тому числі пагонів висіяної культури – 498-941 шт/м2. Найбільше їх формувалося на першому році, тоді як найменше – на третьому. Щільнішими були агрофітоценози сорту Тайфун, ніж сортів Либідь і Тіна, та за безпокривної сівби, ніж за сівби під покрив ячменю ярого, а також на фонах без внесення азоту, ніж за щорічного внесення N60. Вирощування конюшини лучної на кормові цілі на чорноземах типових малогумусних північної частини Правобережного Лісостепу України було економічно вигідним, оскільки незалежно від елементів технології вирощування забезпечило одержання з 1 га 14962-23743 грн чистого прибутку з рентабельністю 88-259 % та собівартістю 1 т кормових одиниць – 1415-72662 грн і сирого протеїну – 5363-10265 грн, окупністю витрат енергії виходом з 1 га валової енергії (КЕЕ) – 6,2-9,0 і виходом з 1 га обмінної енергії (БЕК), а також витратами енергії на 1 т кормових одиниць 2,86-4,20 ГДж. Найвищі показники економічної та енергетичної ефективності вирощування конюшини лучної забезпечив сорт Тайфун за інокуляції насіння бульбочковими бактеріями на фоні без добрив. Додаткове внесення Р60K90 або N60Р60K90 на фоні інокуляції, що необхідно для збереження родючості ґрунту, погіршує ефективність вирощування конюшини лучної, зменшуючи чистий прибуток на 3486-5943 грн/га.^UThe influence of these factors on the share of sown crop, density and height and productivity of meadow clover at the yield of 1 ha of dry mass, fodder units, crude protein, and gross and exchange energy; chemical composition of fodder including the content of organic substances, macro- and microelements and heavy metals; fertility indicators including the content of humus, main nutrients and pH (soil acidity), accumulation of root mass; removal with yield and nitrogen, phosphor (Р2О5) and potash (К2О) balance; anti-erosion resistance of grasslands and celluloseactivity of soil microflora; economic and energy efficiency of different technologies for growing varieties of meadow clover was studied. Growing meadow clover for fodder purposes on typical low-humus chernozems in the northern part of the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine waseconomically profitable, because regardless of the elements of cultivation technology provided from 14962 to 23743 UAH of net profit per ha with 88 or 259% profitability and the production expenses for 1 ton of fodder from 1415 to 2662 UAH and crude protein - from 5363 till 10265 UAH, payback (return) of energy consumption by output from 1 ha of gross energy (KEE) - 6.2 or 9.0 and output from 1 ha of exchange energy (BEC), as well as energy consumption per 1 ton feed units from 2.86 to 4.20 GJ. The highest indicators of economic and energy efficiency of meadow clover cultivation were provided by the Typhoon variety under inoculation of seeds with nodule bacteria on a background without fertilizers. Additional application of Р60K90 or N60Р60K90 on the background of inoculation, which is necessary to maintain soil fertility, decreases the efficiency of growing of meadow clover, reducing the net profit by 3486 or 5943 UAH / ha.