Розглянуто теоретичні та практичні питання інтродукції та введення в агрофітоценози 3-х видів роду ехінацея: пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench), блідої (E. pallida (Nutt) Nutt), вузьколистої (E.angustifolia DC). Висвітлено результати багаторічних цитологічних, анатомічних, карпологічних, онтоморфогенезних та біоморфологічних досліджень зазначених видів, їх хімічного складу та кормової цінності. Розглянуто перспективні види та сорти ехінацеї колекції Полтавського державного сільськогосподарського інституту.

Ключ. слова: Fusarium, агрофітоценоз, гірська система Чаткала
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.5*88л64 + П058.6(4Рос)л64

Рубрики:

Mycota Гриби. Мікологія

Ризосферні мікроорганізми

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано шляхи вдосконалення конвеєрного виробництва зелених кормів за рахунок створення різночасно достигаючих однорічних агрофітоценозів ранніх та пізніх ярих культур. Розроблено агрофітоценози ранніх ярих злакових, зернобобових і капустяних культур для конвеєрного виробництва кормів у період між першим і другим укосами багаторічних трав упродовж 35 - 40-ка днів. Розроблено й апробовано агрофітоценози пізніх культур кукурудзи, суданської трави, пайзи з різночасно достигаючими зернобобовими для виробництва зелених кормів у період між другим і третім укосами багаторічних трав. Експериментально доведено аробіологічну, біоенергетичну й економічну ефективність використання орних земель шляхом сівби пізніх ярих з високобілковими культурами після використання агрофітоценозів ранніх ярих, а також одержання двох урожаїв шляхом сівби жита ярого з гірчицею білою після збирання кукурудзяно-бобових сумішок весняної сівби.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто вплив спонтанно та цілеспрямовано інтродукованих видів рослин на екосистеми. Показано, що на тлі порушення природного рослинного покриву і системи зворотних зв'язків, які діють у природних екосистемах, відбувається адвентизація рослинності. Важливу роль у домінуванні адвентивного виду на порушених місцезростаннях відіграє висока внутрішньовидова різноманітність, яка забезпечує стійкість його угруповань. Обговорено можливі шляхи контролю сукцесійних процесів у артоекосистемах (агрофітоценози, міські, індустріальні екосистеми, ботанічні сади тощо).

Індекс рубрикатора НБУВ: П146.789.7-2

Рубрики:

Амброзія полинолиста

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Выявлены изменения в растительных организмах под влиянием фосфорорганических пестицидов на экофизиологическом уровне. Определен показатель, по изменениям которого, можно оценивать токсичность препаратов для растительного организма. Показано, что на физиологическом уровне относительно содержания хлорофилла, более чувствительным является хлорофилл В, который может быть использован для экофизиологического контроля опасного воздействия фосфорорганических пестицидов на фитоценозы.

Наведено основні результати спільної роботи Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України та Інституту космічних досліджень НАН України і Державного космічного агентства України, що виконувалася протягом 2014 р. в межах цільової комплексної програми НАН України з наукових космічних досліджень на 2012 - 2016 рр. Наведено розроблені методи та моделі дистанційного оцінювання біофізичних параметрів лісових рослинних угруповань та агрофітоценозів у межах різних ландшафтно-кліматичних зон території України.

Вивчено розвиток агрофітоценологічних ідей. Розкрито сутність і диференційованість агрофітоценології. Обгрунтовано функції агрофітоценозів. Досліджено агрофітоценози як специфічні системи. Розглянуто еколого-еволюційні аспекти землеробства та рослинництва. Проаналізовано ідеї адаптаціогенезу в теорії землеробства та рослинництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: П131 + П040.32

Рубрики:

Селекція та генетика культурних рослин

Фосфорні добрива

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто інтродукцію, як процес збереження генетичного фонду та біологічного різноманіття, введення видів до широкого культивування, оцінку здатності до натуралізації культивованих лікарських рослин - інтродуцентів та попередження їх негативного впливу на агрофітоценози. Визначено екологічні особливості інтродуцентів лікарського призначення за стійкістю до основних абіотичних чинників. Встановлено критичні періоди вегетації для 7-ми фармакопейних видів. Оцінено вплив колекціонування на збереження та примноження генетичного різноманіття лікарських рослин. Знайдено перспективні зразки для культивування та сформовано ознакову колекцію чебрецю, що включає 25 зразків. Виділено з 11 зразків раритетних видів групи лікарських рослин за інтродукційною стійкістю. Сформовано розсадник раритетних видів для розмноження та репатріації. Представлено оптимальні умови для формування штучних популяцій та розроблено рекомендації зі створення таких популяцій для 5-ти раритетних видів. Виявлено ектопічну поширеність 386-ти лікарських рослин-інтродуцентів: найбільша кількість з яких виявлена в рудеральних екотопах - 194 види (40%); найменша в сегетальних - 56 видів (12%). Виділено групу з 11 -ти інвазійно-небезпечних лікарських видів- інтродуцентів, розроблено заходи контролю поширення та систему оцінки екологічної безпеки при їх культивуванні.

Для забезпечення біологічної безпеки в агроценозах постійно зберігає актуальність дослідження механізмів впливу біологічних препаратів на насіння сільськогосподарських культур із метою регулювання чисельності фітопатогенних мікроміцетів. Визначено контамінацію мікроміцетами насіння сої сортів Сузір'я та Кент, вирощених в органічних технологіях за використання біологічного препарату Філазоніт. Виявлено істотне пригнічення мікроміцетів на насінні сої сортів Сузір'я та Кент порівняно з контролем. Встановлено, що на утворення КУО мікроміцетів на насінні сої зазначених сортів впливають технологія вирощування насіння та погодні умови. Залежно від цих чинників, кількість КУО мікроміцетів на насінні сої досліджуваних сортів коливалась від 0,2 тис. КУО/г насіння до 1,5 тис. КУО/г насіння, що майже в 2,5 раза менше за кількість у контрольному зразку (від 0,8 тис. КУО/г до 2,7 тис. КУО/г насіння). Встановлено, що на насінні сої сортів Сузір'я та Кент домінують види фітопатогенних мікроміцетів, які належать до родів Alternaria, Fusarium, Penicillium. Вони є чинниками біологічного забруднення агрофітоценозів та зниження якості і безпечності вирощеної продукції. Визначено зміни якісних показників зерна досліджуваних сортів сої, вирощених в умовах органічного виробництва. Встановлено, що вміст білка та олії в зерні сортів Кент та Сузір'я в усіх варіантах застосування біологічного препарату Філазоніт перевищував нормативні показники, визначені в ДСТУ 4964:2008. Водночас показник масової частки вологи зерна не перевищував допустимих норм. Встановлено, що на біохімічний склад насіння сої мали вплив генотип сортів, погодні умови та технології вирощування. Залежно від цих чинників, вміст білка в зерні сої досліджуваних сортів становив від 37,5 % до 41,11 %, олії від 19,02 % до 21,7 %, а масової частки вологи від 8,8 % до 11,4 %.