Скачати повний текст

Проведено дослідження функціонального використання вола і коня як тяглової сили в Україні та поетапного розвитку парного, одинарного й інших видів їх запрягу в сухопутних засобах пересування та знаряддях обробітку ріллі від доби енеоліту до XX ст. включно. Визначено конструкцію, форми, технологію виготовлення та способи застосуванння різних типів і варіантів тяглових, гальмівних і скеровуючих приладів, волової та кінної упряжі. Висвітлено особливості відображення у традиційній обрядовості та національному світогляді конкретного функціонального використання робочої худоби.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні та методичні основи формування географії культури (ГК) як окремого наукового напрямку (підсистеми) української суспільної географії. Розкрито зміст культури в суспільно-географічному контексті (СГК). Викладено періодизацію формування культурно-географічного підходу у світовій та українській землезнавчій науці. Обгрунтовано зміст української ГК, розроблено варіант її термінологічної системи. Проаналізовано геокультурну ідею "Київ - новий Константинополь" в СГК та дві геокультурні закономірності. Розроблено основи структуризації ГК та визначено три головні її галузі - етногеографія культури (етнокультурна географія), географія релігії (сакральна географія), історична ГК (історико-культурна географія) і три неголовні. Наведено схему системи методів у ГК, розкрито методику геокультурних досліджень.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено багатогранну громадсько-просвітницьку діяльність та історичну спадщину О.Барвінського. Розкрито вплив ідей провідних істориків Наддніпрянщини на становлення наукового світогляду ученого. Проаналізовано основні положення історіографічної концепції О.Барвінського. Визначено основні напрями його наукової та громадсько-просвітницької діяльності на Тернопільщині. Особливу увагу приділено вивченню особистісного становлення О.Барвінського. Висвітлено наукові здобутки ученого в історичній галузі, розкрито його суттєвий внесок у справу національного відродження України. На прикладі вивчення життєдіяльності О.Барвінського показано роль наукової інтелігенції в українському національно-культурному русі 1840-х рр. - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Наведено соціокультурний аналіз моделей діалогу науки та релігії, наявних завдяки науковим, філософським і теологічним дискурсам, у контексті системних перетворень публічної сфери, артикульованої у дослідженні як інформаційно-комунікативний простір культури. Здійснено розробку аналітики науки та релігії на підставі синтезу двох запропонованих методологічних програм, як формально-логічної, яка передбачає теоретичні моделі взаємовідносин двох дисциплін, та соціокультурну, відповідно до якої базою визначення проблеми щодо співвідношення наукового та теологічного дискурсів є їх культурно-історична та суспільно-політична інтерпретація. За результатами дослідження зроблено висновок, що діалог науки та релігії відбувається в інформаційно-комунікативному просторі вітчизняної публічної сфери від початку її виникнення у другій половині XIX ст. за його подальшого функціонування у контексті культурних перетворень радянської та пострадянської доби.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми кореляції наукового та художнього пізнання в українській літературі XX ст. на дохристиянську тематику. На підставі системного аналізу запропоновано класифікацію творів праісторичної тематики, вказано на пізнавальні та виховні можливості прози цього спрямування, актуальність її вивчення. Визначено схему розгляду поетики науково-популярної прози Д.Гуменної та В.Шевчука. Доведено дієвість використання власне літературознавчих і фахових методик для аналізу історико-археологічного, фольклорно-міфологічного та лінгвістичного компонентів творів. Встановлено специфіку української художньої белетристики щодо дохристиянськіх часів. Доведено, що пафос і часопростір прози Д.Гуменної стосовно дописемної епохи мають проукраїнську спрямованість; художнє осмислення наукових знань відбувається через прийоми стилізації та рефлексії; персонажі уособлюють загальні тенденції розвитку прадавнього суспільства. Визначено способи поєднання наукового та художнього пізнання в історико-художніх, художньо-історичних і художньо-документальних романах І.Білика стосовно писемних дохристиянських епох, акцентовано на проявах національного в характеристиці образів його творів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання поетики теоретичного жанру "его-белетристика", що сформувався на початку XX ст. як жанровий інваріант роману та поєднав властивості автобіографічної, сповідальної та психологічної прози. На матеріалі японської літератури та критики першої половини XX ст. проаналізовано умови формування естетичних і світоглядних засад его-белетристів під впливом європейської культури та літератури. Виокремлено коло центральних тем і мотивів, творчих методів і прийомів. За принципом побудови авторського дискурсу описано есеїстичний (ero-белетристичний) і властивий класичному реалістичному роману романічний типи письма, а також наративні стратегії автора в кожному з них. На матеріалі японської й української прози XX ст. розглянуто основні жанрові ознаки его-белетристики - "я"-доцентрованість нарації, стилістичну не-амбівалентність і монологічність авторського мовлення. Проаналізовано архітектоніку літературних сповідей та художні прийоми, які застосовують письменники для досягнення їх цілей.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання створення на сучасному науково-теоретичному рівні цілісної естетико-мистецтвознавчої концепції мімезису як засадничого принципу художьо-образного творення в контексті історичної динаміки класичного мистецтва. Досліджено естетичну сутність міметичного принципу художнього творення та його роль у становленні образної сфери мистецтва. Визначено ступінь залежності дії міметичного принципу від видової специфіки мистецтва. Розкрито роль мімезису в генезі мистецтва. Виявлено та проаналізовано типологію міметичних проявів образного творення, зафіксованих історичною динамікою класичного мистецтва. Розглянуто різноманітність прийомів міметичного способу творення (натуралістична імітаційність, схематизація, типізація, ідеалізація, символізація) та особливості їх прояву в різних типологічних моделях. Обгрунтовано універсальний категоріальний статус мімезису як засадничого принципу функціонування мистецтва.

  Скачати повний текст

Висвітлено основи державної політики щодо музейної етнографічної справи на різних етапах та її вплив на діяльність етнографічних осередків, досліджено всю сукупність чинників розвитку етнографічного музейництва регіону, проаналізовано наукову, фондову, освітньовиховну, виставково-експозиційну роботу музеїв, їх внесок у розгортання етнографічних краєзнавчих студій, відтворено історію створення й етнографічну діяльність музеїв АР Крим, Миколаївської, Донецької, Херсонської й Одеської областей. Акцентовано увагу на втрачених музеях і колекціях, репресованих діячах етнографічного музейного руху, встановлено та досліджено нові види та типи сучасних музеїв.

  Скачати повний текст

Визначено жанрово-типологічні особливості мемуарного жанру щоденника у літературному процесі другої половини XX - початку XXI ст., виявлено його модифікаційні зміни. Вперше предметом спеціального дослідження обрано публіцистичні та белетристичні елементи, досліджено їх взаємозв'язок у структурі щоденника, розкрито його жанрову неоднорідність. Осмислено філософські засади й образно-символічну систему щоденників українських письменників на межі тисячоліть. Проаналізовано зворотний вплив жанру щоденника на белетристику кінця XX - початку XXI ст. На підставі результатів наукового дослідження зроблено висновок про повноцінне функціонування у літературному процесі трьох модифікацій щоденника: фактографічного (О.Гончара, О.Забужко, Р.Іваничука, Ю.Луцького, В.Стуса, Л.Танюка, Г.Тютюнника), белетризованого (В.Медведя, К.Москальця, П.Сороки) та белетристичного (щоденник-містифікація П.Сороки, щоденникова форма у творах С.Андрухович, Н.Мориквас, Т.Прохаська), зроблено їх компаративний аналіз. Розглянуто специфіку вираження авторської свідомості в текстах відповідно до трьох модифікацій щоденника, виокремлено основні тенденції розвитку даного мемуарного жанру.

  Скачати повний текст

Висвітлено громадську та науково-історичну діяльність професора Харківського університету Є.К.Рєдіна. Визначено його внесок у дослідження історичних пам'яток візантійської та давньоруської культури та вивчення української церковної старовини. Запропоновано періодизацію життя історика та його науково-організаційної роботи. Проаналізовано коло наукових інтересів історика. Розглянуто маловідомі аспекти його діяльності як секретаря Харківського історико-філологічного товариства та секретаря Харківського підготовчого комітету Археологічних з'їздів, завідувача Музею витончених мистецтв та старожитностей Харківського університету, а також громадська робота у Харківському товаристві поширення в народі грамотності.

  Скачати повний текст

Висвітлено засадничі поняття та положення філософської герменевтики у зв'язку з феноменологічною та риторично-гуманістичною традиціями. Герменевтичний принцип історичності досліджено через такі феноменологічні поняття як життєсвіт, горизонт та інтерсуб'єктивність. Антисуб'єктну й антиінструментальну настанови розкрито за допомогою таких понять як дієво-історична свідомість, здоровий глузд і метафора. Встановлено, що розуміння є необ'єктивувальним досвідом істини, який має структуру діалогу, оскільки передбачає відкритість до іншого й є сутнісно незавершеним. Запропоновано інтерпретацію герменевтичної теорії досвіду в широкому контексті практичної філософії. Стосунок розуміння та мовлення розкрито через концепцію відкритості герменевтичного досвіду, розглянуту в аспектах тілесності, моральності та темпоральності, де відповідно феномени здоров'я, дружби та "затримки" засвідчують екзистенційну свободу людини.

  Скачати повний текст

Уперше в українському літературознавстві системно досліджено твори маловідомих авторів кінця XIX - початку XX ст. Висвітлено витоки становлення та саморозвиток багатьох творчих індивідуальностей, визначено їх місце та роль у літературному процесі. Проведено розгорнутий аналіз формозмісту п'єс, специфіки художнього інструментарію письменників, їх мистецького світу. Зроблено спробу провести конкретні паралелі в інтерпретації драматургічного доробку маловідомих письменників кінця XIX - початку XX ст., з'ясувати специфіку їх художньої практики на змістовому, формотвірному матеріалі та на прикладі драматичних творів різних жанрів таких митців: Л.Яновської, П.Саксаганського, І.Тогобочного, А.Кащенка, Г.Ващенка, А.Велисовського, В.Таля (Товстоноса), Г.Левченка, К.Ванченка-Писанецького, Н.Кибальчича, С.Яричевського, В.Потапенка, висвітлено найважливіші проблеми процесу становлення та розвитку на рубежі минулих століть драматургії "другого порядку", а також охарактеризовано діалектику взаємозв'язку традиції (реалізму) і новаторства (вкраплення елементів модерністських художніх систем). Досліджено умовний тріумвірат (троїстий союз) драматичних жанрів, складниками яких є історична, комедійна драматургія та модерна драма. На тлі визначних досягнень української драматургії певного жанру дослідженої доби, на базі принципу аналізу розглянуто твори маловідомих читацькому та науковому загалові авторів, які зробили значний внесок у формування української драматургії кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу опублікованих і неопублікованих джерел розглянуто та систематизовано політичні, організаційні, інтелектуальні, особистісні чинники процесу розвитку української науки кінця XIX - початку XX ст. Обгрунтовано, що формування інституту української науки як цілісного спеціалізованого комплексу засад, корпоративних норм та інституцій, елементами якого є кафедри, університетські лекційні курси та наукові семінари, мало лінійно-поступовий характер. Доведено наявність взаємозалежності між статутними реформами у Науковому товаристві ім. Шевченка (НТШ), суспільно-політичними акціями стосовно перетворення його на Академію наук і епізодами піднесення боротьби за відкриття українського національного університету у Львові. Відокремлено політизацію діяльності НТШ та схематичне трактування Українського наукового товариства (УНТ) як культурологічного утворення. Висвітлено засоби підтримки інституціонального розмежування науки з позанауковими сферами інтелектуальної національно спрямованої діяльності, зокрема, журналістикою, белетристикою, педагогікою. Доведено, що іманентною метою українського наукового руху було порушення монополії інонаціональних пізнавальних практик й інтерпретацій у аспекті українознавчої тематики та наявності предметно-дисциплінарних змін у галузі українства від регіонально-краєзнавчого до інтегрально-національного формату.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості інтелектуального інтертексту прози Д. Гуменної. Визначено генологічну специфіку есе та сюжетних творів письменниці. Розкрито суть поняття "інтелектуальний інтертекст". До аналізу науково-популяризаторської фантастики залучено праці Геродота, М. Грушевського, М. Рудинського, Б. Рибакова, Митрополита Іларіона, Ф. Вовка, М. Сумцова, М. Марра, О. Потебні. Сюжетну наукову белетристику Д. Гуменної аналогізовано з науково-фантастичними творами у світовій літературі, які можна визначати як інтелектуальну прозу (О. Гакслі, Р. Шеклі). На прикладі науково-фантастичної прози письменниці висвітлено процес естетизації та інтелектуалізації жанру. Виявлено способи реалізації інтертексту в науково-популяризаторській прозі й інтертексту та голосу автора в науковій фантастиці. Дешифровано певні образи, епізоди та лексеми в сюжетних творах.

  Скачати повний текст

З використанням значної кількості наукових джерел у контексті сучасної методології уперше у вітчизняній науці здійснено аналіз історичного розвитку західноєвропейського естетичного ідеалу в його антропному вимірі з часів античності до початку XX ст. Виявлено основні конкретно-історичні стереотипізовані форми зовнішності людини, що визначалися ознаками прекрасного на основних етапах історичного розвитку в певних географічних межах. З'ясовано специфіку естетичного ідеалу антропної (тілесної) краси, притаманної мистецтву періодів грецької класики, грецького еллінізму, періоду Римської Імперії, раннього, зрілого та пізнього середньовіччя, Відродження, XVII - початку XX ст. Визначено конкретно-історичні принципи поєднання в антропній естетиці ознак тілесності та духовності людини й особливостей їх візуалізації в образотворчому мистецтві. Доведено причинно-наслідковий зв'язок між конкретно-історичними умовами та особливостями антропного виміру естетичного ідеалу.

  Скачати повний текст

Досліджено мовленнєві акти експресивів негативної емоційності в англійському дискурсі XVI - XX ст. як комплексу їх мовних, прагматичних, психологічних, когнітивних і соціальних характеристик. Визначено суть дискурсу негативної емоційності та уточнено прагматичний статус його мінімальної одиниці - мовленнєвого акту експресиву негативної емоційності, з'ясовано його прагмасемантичні типи за принципом психологічних станів. Діахронічно сталими в прагматичній системі експресиву негативної емоційності виявились: денотативний, іллокутивний та інтенціональний аспекти; ролі діахронічних змінних набувають адресантний, адресатний, ситуативно-контекстний і локутивний аспекти. Зазначено, що історичне варіювання окремих різновидів мовленнєвих актів експресивів негативної емоційності є різновекторним. Зроблено висновок, що загальною тенденцією їх історичного розвитку є звуження набору й зменшення частотності маркерів емотивності в усіх прагмасемантичних різновидах.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний, філософсько-естетичний аналіз російського формалізму, реконструкцію процесу його виникнення, розвитку, занепаду. Вивчено історичну динаміку ідей російської формальної школи й їх вплив на світову естетичну теорію. Проведено аналіз засадничих ідей російського формалізму: співвідношення форми та змісту в художньому творі, прийому, осторонення, релятивізму, конструктивного принципу, фотогенії, повтору та ін. Досліджено динаміку ідей російського формалізму в теоретичних надбаннях Празького структуралізму. Розглянуто формалістські ідеї у кінематографі, зокрема "фотогенію", "зміщення", "семіозис", "монтаж". Досліджено тенденції вивчення методу учнями формалістів, так званими "младоформалістами". Здійснено намір реабілітувати теорію формального методу. Доведено, що російський формалізм був і залишається одним із найважливіших джерел естетичної інновативності в ситуації кардинальних соціальних і культурних змін.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці основ аналізу та вивченню історичного розвитку прагматичних властивостей англійського питального речення. Встановлено концептуальні засади історичної прагмалінгвістики як нової дослідницької парадигми, що базується на системно-діяльнісному трактуванні мовленнєвої комунікації. Еволюція прагматичних властивостей мовленнєвої комунікації загалом розглядається як результат внутрішнього розвитку мови й змін комунікативних потреб, зумовлених еволюцією суспільства та культури. Виявлено діахронічні сталі та змінні елементи прагматики англійського питального речення у мовленнєвому акті (його аспектах) та дискурсі (принципі ввічливості). Розроблено модель мовленнєвого акту, що складається з дев'яти аспектів, об'єднаних у три блоки, й описано кількісну та якісну історичну динаміку окремих аспектів мовленнєвих актів, реалізованих досліджуваними реченнями.

  Скачати повний текст

Здійснено експлікацію терміна "стиль". З'ясовано потенціал стильового аналізу у виявленні естетичної цінності твору. Продемонстровано, що художній стиль зберігається у мистецькій практиці модернізму та постмодернізму на рівні манери. Обгрунтовано поняття про змістовні та матеріальні домінанти стилю, введено змістовні поняття стилю "трансцендентність", "символічність", "симулятивність" і "іманентність". Проаналізовано узгодженість формальних стильових ознак з духовним змістом твору та встановлено закономірний зв'язок між домінантами стилю "ступінь умовності", "іманентність", "трансцендентність". Розкрито значення терміна "великий стиль", обгрунтовано доцільність введення нових формальних понять стилю. Запропоновано модель історичної динаміки художнього стилю.

  Скачати повний текст