Дається аналіз головних теоретико-методологічних засад і сучасних наукових метапарадигм, на яких базується філософія історії, а також простежується багатовіковий процес формування цих засад, досліджуються етнічний і есхатологічний аспекти філософсько-історичних підходів. Здійснена теоретична реконструкція процесу генези, становлення і розгортання філософської рефлексії стосовно історичних реалій, починаючи з часів Античності і до сьогодення. Проаналізовані найбільш значні концепції філософської інтерпретації історії в ХХ-му столітті, такі, як морфологія історії О.Шпенглера, концепція локальних цивілізацій А.Тойнбі, історіософські погляди П.Сорокіна, теорія етногенезу Л.М.Гумильова як проявів домінантного в нашому столітті історіоциклізму. Значна увага приділяєтья евристичній і прогностичній ролі історіософської інтенціональності в національному філософському спадку для розбудови української державності.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню механізму становлення "народницьких" і "державницьких" історіософських концепцій в процесі розвитку української історичної науки, а також взаємодії історико-філософських, історико-сцієнтистських та аксіологічних аспектів в історичній творчості В.Антоновича, М.Грушевського і В.Липинського. Вперше розглянуто історіографічний образ терміну "історіософія" в системі супутніх понять, як-от "історіографія", "інтелектуальна історія", "філософія історії", "філософія національної ідеї", на підставі чого запропонована власна дефініція. Проаналізована специфіка української історії, шляхи її формування та розвитку, зіставлені особливості російської та української історіософій. У роботі дістала подальший розвиток реконструкція історіософії видатних українських політиків і науковців - В.Антоновича, М.Грушевського і В.Липинського. Показана синхронність і взаємозалежність еволюції української історіософії, національного відродження кінця ХVIII - початку ХХ ст. та українського історіографічного процесу.

  Скачати повний текст

На основі критичного аналізу існуючих і маловідомих філософських поглядів досліджується категорія українського гуманізму в її філософсько-логічному розвитку. Центральне місце в спробі теоретико-методологічного обгрунтування понять "Український національний Ренесанс", "Український національний гуманізм" займає наукове направлення - "філоменологія" (філософія любові до життя), в якій відбилися характерні риси українського національного менталітету, в межах якого визначено сутність українського гуманізму та його зв'язки з духовним надбанням людства. Пропонується новий методологічний підхід у вигляді комплексно-синтетичного методу. У зв'язку з цим по-новому розглядається світоглядний феномен України-Русі XVI-XVII ст. Дослідження онтологічних уявлень українців, характеру їх звертань до філософсько-метафізичної проблематики дало змогу стверджувати, що головною онтологічною парадигмою українського гуманізму є ідея єдиного гармонійного духовно-матеріального Всесвіту.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена інтерпретації філософії Нового часу (і відповідного історичного типу мислення) як структурно обумовленого конфлікту декількох мислительних стратегій. Проведена реконструкція симптоматологічної мислительної стратегії (Паскаль - де Сад - Ніцше - сучасна філософія радикального плюралізму) обгрунтовано доводить незмінність структури цього конфлікту протягом останніх чотирьох століть і, відповідно, структурну тотожність філософії Нового часу (XVII-XX ст.). Ключовим пунктом дослідження є специфічна інтерпретація текстів Б.Паскаля, яка серйозно коректує загальноприйняті уявлення про характер філософії XVII ст. і культури Модерну загалом.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемі цілісності філософського світосприйняття в інтерпретації П.Юркевича. На основі аналізу творчої спадщини П.Юркевича виявлено характерні риси його концепції філософії. Встановлено, що особливе становище філософії як деякої синтетичної форми духовної діяльності розглядається П.Юркевичем у плані посередництва між наукою і релігією, між науково-теоретичним пізнанням світу і релігійно-ціннісним його осягненням. Цілісність філософського світосприйняття проявляється в тому, що воно не будується на нерозв'язних антиноміях чи антагонізмах, а виходить з глибинної спорідненості всього існуючого, несуперечливості і взаємодоповнюваності пізнавальних можливостей людини, постає єдністю філософування і життя.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується взаємна кореляція проблеми "початку" і "кінця" філософії історії як системи. Зазначається, що "початок" філософії є результатом саморефлективної систематизації філософської і історичної свідомості до рівня поняття "історія" як телеологічного, гомогенного, інтелігібельного в своїй раціональності процесу. Виділені перехідні форми становлення філософії історії: "передфілософія історії"; християнська теологія історії, або "протофілософія історії"; етап системного оформлення і його завершення в класичній філософії історії Гегеля. Висувається гіпотеза про "кінець" філософії історії як її структурно-епістемологічну диференціацію: одночасно "розчинення" філософії історії в єдиному для соціогуманітарних дисциплін епістемологічному просторі історії, покликаному визначати, що і як ми можемо знати про історію, та її розпад на окремі "розділи" досліджень. Обгрунтовується положення про відповідність "кінцю" філософії історії на теоретичному рівні історичного пізнання зміни парадигми "всесвітньої історії" парадигмою "загальної історії" на його емпіричному рівні історичної науки. "Загальна історія" не об'єднує всі історичні події, тенденції і процеси в лінійно-прогресивному ряді всесвітньої історії, а в системному аналізі історичних змін суспільства множить кількість подій і структур, а також зв'язків і відповідності між ними. Паралельно відбувається заміна великого синтезу історії людства у всесвітньому масштабі, малим, - як правило, цілісним образом людини у всьому різноманітті її виявів в конкретно-історичному середовищі.

  Скачати повний текст

Предметом дослідження є гуманістична сутність сучасної комунікативної культури спілкування, її морально-етичне ядро, а також інтегративна власність (солідарність, злагода, консенсус). На підставі узагальнюючого аналізу класичних і новітніх соціально-філософських праць з даної проблематики розкрито зміст поняття "комунікативна культура", що розуміється як специфічний прояв суспільної культури, з якою вона пов'язана генетично, змістовно, ієрархічно. Встановлено, що комунікативна культура характеризується "людським виміром" соціальних, у тому числі й міжсуб'єктивних відносин, переслідує мету взаємозбагачення індивідів засобами інформаційного обміну, взаємотрансляції знань, розповсюдження позитивного значимого "діалогічного" життєвого досвіду спільного існування. Доведено, що результативне дослідження феномена комунікативної культури можливо здійснити лише на грунті "синтетичного", системного підходу. З'ясовано, що формування комунікативної культури у сучасному соціальному просторі, в якому діють тенденції відчуження особистості, носить суперечливий характер. Встановлено, що комунікативна філософія, зокрема, комунікативна етика, є органічною ланкою концепції "модернізації" суспільства, складовою стратегії стабільного розвитку та прагнень різних соціальних груп, а також попередження загрозливих конфліктів дезінтеграції, що є надзвичайно актуальним для українського суспільства.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано співвідношення між історією, методологією історії, філісофією історії на підставі дослідження творів М.С. Грушевського, яке полягає в ототожненні предмета та завдань філософії та генетичної соціології. Висвітлено онтологічну, гносеологічну, методологічну й аксіологічну проблематику філісофії історії науковця. Доведено, що у концепції філософії історії використано елемент герменевтичного підходу, суть якого полягає у спробі зрозуміти психологію та мотиви дій історичних осіб через аналіз соціокультурних фактів. Визначено світоглядно-методологічну аксіоматику, грунтуючись на якій вчений розробив концепцію філософії історії. Встановлено, що філософсько-історичні погляди М. Грушевського вплинули на політичну діяльність вченого, який відстоював позиції федералізму й автономії - шляхи побудови української держави.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософський аналіз проблеми взаємозв'язку логіки та філософії, на підставі якого виділено дві основні парадигми щодо вирішення досліджуваної проблеми. Проведено компаративістський аналіз різних концепцій взаємозв'язку логіки та філософії на традиційному та сучасному етапах розвитку логічного знання. Висвітлено можливості та перспективи подальших наукових досліджень проблем взаємозв'язку логіки та філософії.

  Скачати повний текст

Здійснено цілісне дослідження історико-філософської спадщини філософів Київської духовної академії та Університету Св.Володимира. Визначено поняття та функції академічної філософії. Висвітлено специфіку та основні етапи становлення академічної філософії у київській регіональній субкультурі. З'ясовано особливості розвитку академічної філософії у Києві періоду ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано функціонування історико-філософського знання в київській духовно-академічній та університетській традиції. Розглянуто науково значущі результати історико-філософських студій київських академічних філософів зазначеної доби, що сприяли становленню вітчизняної історико-філософської науки як самостійної дисципліни.

  Скачати повний текст

Досліджено конструктивістські тенденції в сучасній аналітичній філософії, виникнення яких розглянуто як наслідок еволюції класичної епістемологічної програми. Стверджено ефективність запровадження плюралістичної методології та принципу екологізму як засобів елімінації релятивізму та репресивності з конструктивістської моделі пізнання. Розкрито теоретичні засади інтерпретації онтології як теорії існування об'єктів в конструктивістських філософіях, на підставі чого встановлено сутнісні особливості інтерпретації знання як концептуалізованого досвіду оперування з об'єктами. Обгрунтовано розуміння пізнання як організації світу та епліковано основні риси плюралістичної конструктивістської епістемології як організаційної теорії пізнання.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасні філософські та психолого-педагогічні знання про феномен "дитинство" та висвітлено проблеми філософії дитинства у педагогічній спадщині В.Сухомлинського. Запропоновано трактування сутнісно-цільової ознаки дитинства як педагогічної категорії, розглянуто змістове навантаження та зроблено методологічний аналіз феномену дитинства. Досліджено генезу проблеми філософії дитинства у філософських і педагогічних системах, розкрито різні підходи до питання періодизації дитинства у людинознавчих науках. Опрацьовано теоретико-практичний досвід педагога-мислителя та його погляди на природу дитини, шляхи розв'язання проблеми створення умов для розвитку дитинства педагогічним колективом Павлиської школи. Обгрунтовано важливість періоду дитинства для розвитку нервової системи, мислення, формування світогляду дитини. Показано можливості творчого використання ідей філософії дитинства у практиці діяльності сучасних сільських шкіл. Розроблено авторську модель школи за В.Сухомлинським як екологічного середовища, необхідного для розвитку дитини.

  Скачати повний текст

Визначено, що міфологізм - це інструмент художньої організації матеріалу та засіб виразу певних національно-культурних моделей буття. Ідейними засадами створення неоміфологічного напрямку виступили слідуючи положення: "філософія життя", інтуїтивізм, психоаналіз, структуралізм, ритуалізм, функціоналізм. Розширено практику використання міфологічної тематики в літературі. Створено новаторську форму побудови сучасного літературного твору. Доведено, що звернення сучасних митців до психоаналізу та "глибинної" психології приводить до формування характерних рис психологізму, відсутніх в міфології. В процесі моделювання неоміфологічного твору досліджено феномен містицизму. Аргументовано, що "відродження" міфу в літературній творчості ХХ ст. сприяло формуванню нової посткласичної естетики.

  Скачати повний текст

Висвітлено вплив екзистенціоналістської філософії та традиційної вітчизняної "філософії серця" на творчо-світоглядну еволюцію видатної української поетеси Ліни Костенко, простежено формування універсалістської ідейно-художньої концепції в її творчості, визначено роль і місце поетеси в духовно-культурних координатах шістдесятництва та сучасності. На основі структурного та історико-інтерпретаційного аналізу з'ясовано тематичні масиви, досліджено образно-метафоричну структуру, міфопоетичне підгрунтя поезії Ліни Костенко, показано її зв'язок з духовними традиціями українського народу.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості філософії виховання як форми педагогічного теоретизування, визначено функції філософії у структурі педагогічного знання, а також наведено класифікацію філософсько-педагогічних концепцій. На підставі нових методологічних підходів здійснено історико-педагогічний аналіз становлення та розвитку філософії виховання західної цивілізації в епоху Просвітництва. Подано педагогічну інтерпретацію філософської антропології англійських, французьких і німецьких просвітників. Розглянуто аксіологічні, методологічні та герменевтичні аспекти їх філософсько-педагогічної системи. Проведено порівняльний аналіз розвитку філософії виховання західноєвропейського Просвітництва та української філософсько-педагогічної думки XVII - XVIII ст. Розкрито значення ідей просвітників з метою розробки концептуальних засад реформування сучасної вітчизняної освіти.

  Скачати повний текст

Відзначено, що найпотужніший вплив кантівських ідей на філософсько-історичне вчення Й.Г.Фіхте, крім загальновизнаних - розуміння історії як прогресу свободи, бачення кінцевої мети історичного процесу у встановленні морального світопорядку, спричинила розробка І.Кантом поняття здатності телеологічного судження, яке перетлумачується у фіхтевському науковченні як вища здатність свідомості. На підставі німецькомовних досліджень фіхтезнавців виявлено структуру системи Й.Г.Фіхте, в якій виокремлено крім теоретичної та практичної - прикладну філософію, теоретичну частину якої становить філософія історії, а практичну - педагогіка. Зазначено, що філософія Й.Г.Фіхте поділяється на дві загальні частини: одна вивчає умови можливості історичного знання, а друга розкриває процес історичної дії. Обгрунтовано, що Й.Г.Фіхте більш послідовно та систематично, ніж І.Кант побудував свою філософію історії на принципах трансцендентального ідеалізму.

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльний соціально-філософський аналіз пізнавальної традиції в осмисленні співвідношення елементів природного та соціального аспектів життєдіяльності людського суспільства. Запропоновано метод порівняння східної та західної філософських інтерпретацій соціальної справедливості. У процесі зазначеного аналізу з'ясовано специфічні особливості східного та західноєвропейського розуміння соціальної справедливості, розглянуті як загальнолюдські. Встановлено, що вони виникають у кожній з вказаних філософій двома основними, інваріантними взаємодоповняльними формами осмислення взаємозв'язку природного і соціального у світі людини: суспільноцентричною (східна філософія) та індивідоцентричною (західна філософія). Значну увагу приділено співвідношенню суспільно- та індивідоцентричного розуміння соціальної справедливості, а також причинам і характеру їх конвергенції за умов теперішньої цивілізації. Детально розглянуто історичні етапи еволюції соціальної справедливості.

  Скачати повний текст

Здійснено аналіз принципових особливостей сучасної американської філософії освіти та виховання. Простежено еволюційні тенденції у межах основних концептуальних побудов. Розглянуто феномен взаємовпливу американської та європейської філософсько-педагогічних думок. Доведено, що інтерпретаційні можливості американської філософії освіти та виховання різняться в американському, західноєвропейському, українському та інших контекстах, де приховані та відкриті інтереси визначають специфічний ракурс інтерпретацій та реінтерпретацій.

  Скачати повний текст

Відтворено та досліджено філософську систему С.Л.Франка як феномен російської та світової філософії XX ст., її роль у розбудові новоонтологічної парадигми. Досліджено положення російської філософії першої половини XX ст., їх місце серед основних тем світової філософії та започаткування нових мисленнєвих стратегій. Доведено, що філософія С.Л.Франка заснована на традиціях неоплатонізму та співіснує разом з найвпливовішими сучасними їй напрямами: філософією життя, інтуїтивізмом, феноменологією, філософією діалогу. Зазначено, що система абсолютного реалізму С.Л.Франка поєднала в собі своєрідні особливості російських пошуків життєво-релігійної правди (онтологізм, ідеї всеєдності та соборності, соціально-етичне спрямування) з прискіпливим логічно-теоретичним аналізом основних філософських проблем на основі критичного переосмислення російської та західної філософських традицій, що дає підстави повертати її до загальноєвропейського філософського дискурсу.

  Скачати повний текст

Висвітлено філософську систему Д.Юма крізь призму її гуманістичної складової, проаналізовано сучасну інтерпретацію основної філософської проблеми - феномену людської природи. Встановлено можливість альтернативного тлумачення філософії Д.Юма у якості органічно поєднаних гносеології та етики, що надає можливість нестереотипного сприйняття його філософії, яка традиційно зводилась до гносеології як єдиноцінного досягнення шотландського філософа. Виявлено, що філософія Д.Юма спрямована на розкриття сутності людини як цілого, про що свідчить взаємозв'язок теорії пізнання, етики, політичної філософії (скепсис до розуму обумовлює довіру до відчуттів; достовірність безпосереднього сприйняття детермінує методологічний скептицизм), тому філософську концепцію Д.Юма визначено як антрополого-гносеологічну. Визначено гуманістичні засади вчення про людську природу, що полягають у дослідженні Д.Юмом людини як істоти, що наділена симпатією (перевага у природі людини симпатії до інших над егоїзмом), справедливістю (гармонійне поєднання благ людини та суспільної корисності), свободою (відчуття свободи під час виявлення волі згідно приховано-внутрішній детермінації). Досліджено обмеженість запозичень окремих положень вчення Д.Юма у сучасному лібералізмі, неповну адекватність сучасного сприйняття проблем філософії Д.Юма у історико-філософських постмодерністських тлумаченнях.

  Скачати повний текст