Вперше в українській історіографії комплексно досліджено процес становлення П. Любченка як партійного та державного діяча, формування його політичних переконань і позицій, практичний внесок у розвиток українського державотворення в контексті суспільно-політичних перетворень у Радянській Україні 1920 - 1930 pp. Виділено етапи формування його особистісної позиції, політичного світогляду. Проаналізовано мотиви, які зумовлюють політичний вибір: відхід від позицій націонал-комунізму та підтримка більшовизму. Показано, що характерними рисами номенклатурної еліти УСРР є залежний характер від політичної волі керівництва СРСР, страх перед московським керівництвом, схильність до інтриганства, кар'єризм, цинізм її представників. Доведено типовість долі П. Любченка - неминучість знищення тієї частини номенклатурної еліти України, яка свого часу ідентифікувала себе на національній основі з українцями, але, зробивши свій вибір, у політичній діяльності керувалася партійною належністю.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості художньої реалізації теми петровських перетворень в російській історичній прозі першої половини ХІХ ст. Встановлено витоки ідеологічної моделі петровської доби в російській літературі. Визначено специфіку індивідуального творчого сприйняття образу Петра І та його епохи в історичній прозі О. Корніловича, І. Лажечнікова, М. Загоскіна, Ф. Булгаріна, Р. Зотова, Н. Кукольника та інших прозаїків. Розглянуто варіанти художньої інтерпретації теми Петра І та його реформ як естетичне підгрунття національно-державної самоіндетифікації доби. Проаналізовано витоки історіософських сюжетів петровського дискурсу та складові культувого портрета імператора. Досліджено принципи формозмістової організації петровської історичної прози, зокрема, шляхи індивідуалізації психологічної характеристики в контексті образотворчої традиції, своєрідність сюжетно-композиційного конструювання, способи вирішення проблеми індивідуальної типізації на рівні мовної будови творів.

  Скачати повний текст

Вперше обгрунтовано сутність антрпологічної парадигми культурологічної підготовки майбутнього вчителя мистецтва як моделі становлення антропологічної культури особистості та педагогічної технології її реалізації. Визначено когнітивно-вольовий зміст антропологічної культури майбутнього вчителя мистецтва та механізми її становлення у герменевтичному та метафізичному аспектах. На підставі реалізації принципів антропологізації професійного становлення майбутнього вчителя (відкритості освітньої системи, неперервності навчального процесу, філогенетичної зумовленості культурологічної підготовки особистості, культуро-, природо- соціовідповідності її саморозвитку, культури виховання та виховання культурою, свободи волевиявлення та пріоритету самостійного навчання) та способів практичного споглядання буття (пізнання як "народження" істини, опосередковуючої ролі знаково-символічних структур у процесі навчання, нескінченності становлення знання-саморефлексії) розроблено зміст педагогічної технології культурологічної підготовки (дидактичний цикл "інтрига - рефлексія - дискурс - моніторинг" і методи майєвтичного типу учіння) та психолого-педагогічні умови її реалізації. Розроблено комплексну методику діагностики антропологічної культури майбутнього вчителя мистецтва та ефективності технологічного забезпечення процесу її становлення. Удосконалено теорію викладання культурологічних дисциплін у вищій школі.

  Скачати повний текст