Розроблено теорію жанру транскрипції. Установлено, що авторська транскрипція є своєрідним ядром, на основі якого будується концепція даного жанру у музичній теорії та практиці. У процесі вивчення транскрипції та її об'єкта застосовано методи системно-структурного, компаративного, функціонального, історико-типологічного аналізу. Запропоновано термін "фактурна інтонація", що використано як основний інструмент дослідження жанрових зразків.

  Скачати повний текст

Введено інтертекстуальну методологію до музично-історичних методів дослідження музики. Висвітлено процес утворення музичних інтертекстуальних зв'язків на основі перетворення факту-художнього факту в інтертекст. Виокремлено основні стуктурні одиниці-інтертексти, завдяки яким реалізуються міжтекстові зв'язки в конкретних артефактах - інтонація, жанр і стиль. Охарактеризовано відміності між полістилістикою й інтертекстуальністю. Проаналізовано творчість Б. Лятошинського та виведено теорію "інтонаційного словника" композитора, визначено три інтонаційні комплекси. Вперше введено до музикознавчого обігу ряд невідомих і маловідомих творів О. Безбородька, Г. Гаврилець, І. Карабиця, Ж. Колодуб, Г. Ляшенка, С. Пілютикова, К. Цепколенко, І. Щербакова, М. Скорика, В. Сильвестрова.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вияви гендерної асиметрії оцінювання в англійській мові. Висвітлено особливості комунікативної прагматики англійських оцінних висловлень у діалогічному мовленні побутової сфери. Визначено просодичні засоби маркування раціональних та емоційних оцінок в чоловічому та жіночому мовленні. На основі аудиторського й акустичного аналізу встановлено інваріантні та диференційні просодичні характеристики, просодичні маркери гендерної варіативності експліцитних оцінних висловлень у сучасному англійському діалогічному мовленні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Узагальнено уявлення щодо відмінностей мовленнєвого досвіду за національними традиціями та його культурну єдність за умов загальнолюдської природи мовлення. Визначено суттєвості мовленнєвих конструкцій у мелодиці європейської та китайської музики в їх принциповій культурній аналогічності та смисловій перехрещеності. Висвітлено твори українських та європейських композиторів, що складають репертуарну константу відомих китайських вокалістів і містять елементи національно-характерного вираження. Проаналізовано виконавські інтонаційні рішення за умов національного мовленнєвого досвіду китайських вокалістів. З'ясовано сутність китайської музики як акумуляції мовленнєвих інтонаційних накопичень.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження категорії музичної моторності на основі застосування концепційного підходу, який дозволяє виявити її подвійний зміст як музичного явища та музикознавчого поняття. Розглянуто генезис, шляхи розвитку та системи зв'язки музичної моторності. Охарактеризовано складові концепційного поля та стуруктурні особливості музичної моторності. До наукового обігу введено нові терміни як супутні категорії "музичної моторності", зокрема такі, як музичний жест, артикуляційно-ритмічна формула, квомота, моторне інтонування, моторна інтонація, музичні моторні універсалії, моторний фонд жанру, музично-моторний базис культури або епохи та моторний образ всесвіту. Обгрунтовано жанрово-стилістичну типологію музичної моторності. На підставі одержаних результатів підтверджено положення про прояв музичної моторності як енергетичної структурності музичного руху та логіко-семантичного прототипу художнього образу в музиці.

  Скачати повний текст

Наведено результати інтонаційно-стилістичного та виконавського аналізу камерно-вокальних творів німецьких композиторів Ф.Шуберта, Р.Шумана, Р.Вагнера, Г.Малера, досліджено суттєвість їх романтичного грунту й органічного зв'язку з символізмом. Останній складає реалію мистецького буття на початку XIX ст. Ця обставина ігнорувалася світовим мистецтвознавством, переважно, з ідеологічних міркувань. Досліджено особливу роль символізму в розвитку німецького романтизму. Вивчено вагомість текстової символіки та мовно-інтонаційних побудов, пов'язаних із традиціями риторики та культового співу у змістовності зазначених композицій та у виконанні їх згідно з прийнятими положеннями щодо нерозривності розвитку романтизму та символізму, австро-німецької творчості на основі єдиної літературної мови. Запропоновано виконавські концепції творів названих авторів відповідно до розуміння перетину романтичних і символістських принципів творчості.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано загальні властивості пластичного в природі, запропоновано визначення даної категорії. Встановлено ієрархічні рівні пластичного, що мають практичне застосування у художній (конкретно - музичній) практиці та в мистецтвознавстві. Категорію пластичного розглянуто як одну з основ фортепіанно-виконавського інтонування. Запропоновано положення, що пластичне притаманне не тільки речам об'ємним та наочним, але й таким, що сприймаються слухом, як певна якість звукового матеріалу. Аргументовано тезу, що пластичне у творчому процесі піаніста виражається синкретично - у взаємопроникненні та взаємозбагаченні інтонацій двох видів - чутної та видимої. Введено поняття "виконавська пластика", "соматична інтонація", "соматичне інтонування", "виконавська інтонаційна модель", "виконавське кодування", "музично-пластичний метазнак", "внутрішнє співінтонування", запропоновано визначення понять "інтонація", "інтонування" та "виконавське інтонування". Обгрунтовано припущення, що явище пластичного у фортепіанно-виконавській інтонації є органічною цілісністю: у творчій діяльності виконавця (синкрезис інтелекту, відчуття і тіла); в єдності компонентів музично-виконавського інтонування (виконавця, музичного твору, музичного інструмента).

  Скачати повний текст

Визначено роль національного характеру у формуванні української музичної культури та виявлено типологічні ознаки її матеріальних форм для удосконалення контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України. Доведено, що типологічно подібна до феномена перехідності, культура українського романтизму утілює специфіку національного художнього образу світу та функціонує невід'ємно від національного характеру. Зазначено, що риси даного характеру обумовлюють специфічно "музичний" засіб світосприйняття українців. Встановлено, що музика як архетипна форма мислення обумовлює культурну самобутність, формує психоінформаційний простір етносу, утворюючи послідовність звук - інтонація - знак - символ - мова - сенсова спільність. Виявлено, що романтизм як універсальна художня система відповідає українській етнічній ментальності. Досліджено, що романтичний світогляд, гармонійно засвоєний та перетворений національною музичною школою, властивий кращим зразкам декорованих нотних видань ХІХ ст. Показано, що особливості українського національного характеру мають матеріальне втілення на рівні національного народного інструментарію.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавстві проведено комплексний системний аналіз психологічних аспектів художньої прози Є. Гуцала 1970-х рр. Досліджено природу психологізму оповідань, новел, повістей письменника, проаналізовано їх тематику. Розкрито особливості вираження внутрішнього світу героїв за допомогою таких психологічних засобів, як внутрішній монолог і діалог, невласне пряма мова, інтонація, психологічний портрет, прийом сну, рефлексія, сповідь, психологічна деталь, техніка потоку свідомості. Описано модель світу в прозі Є. Гуцала 1970-х рр., охарактеризовано її структурні складові. На рівні даної моделі досліджено взаємозв'язок соціум - особистість - внутрішній світ. Проаналізовано наративну організацію тексту, визначено функції інтертексту, вперше розглянуто його психологічну функцію, досліджено концепції любові та самотності. Розкрито психологічну вмотивованість вчинків і виявлено засоби розкриття внутрішнього світу незвичного гуцалівського героя - дивака, філософа, рефлектуючого інтроверта, оптиміста-життєлюба, філософа, дитини з дорослими очима, проаналізовано особливості творення образу матері. Зроблено висновок, що у реалістичній прозі Є. Гуцала поєднано різні типи психологізму (експресивний, оповідний, аналітичний, хронотопічний, філософсько-епічний), але домінуючим є психолого-аналітичний підхід до відтворення внутрішнього життя особистості, розкриття її Я. Відзначено, що у психолого-реалістичній прозі Є. Гуцала першочергового значення набуває образ сильної особистості та її внутрішній світ, показано майстерність письменника у створенні індивідуальних характерів, відтворенні їх основних рис, взаємозв'язку соціальних обставин і внутрішнього світу героя за допомогою засобів психологізму.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено обґрунтуванню фортепіанної спадщини І. Карабиця в дискурсі феноменології стилю, в межах якої висвітлена унікальна постать видатного композитора, його життєтворчість та внесок в українську музичну культуру ІІ половини ХХ ст. Зміст поняття «феноменологія стилю» розкрито через єдність композиторського і виконавського мислення.Встановлено періодизацію творчості митця завдяки всебічному аналізу повного корпусу творів для фортепіано. Доведено, що ранні фортепіанні твори (Соната, Сонатина, Варіації, цикл «Прелюдія та токата», фортепіанний концерт №1) стали підґрунтям кристалізації творчих методів митця. На етапі ранньої зрілості (фортепіанний концерт № 2, цикл 24прелюдії») виявлено особистісне світовідчуття через наявність генеральної стильової інтонації. Творча зрілість позначена універсалізацією фортепіанного стилю. Завдяки встановленій періодизації визначені стильові константи фортепіанної творчості І. Карабиця: гармонічна інтонація, темброво-фактурний комплекс, гостре відчуття ритму, взаємодія камерності та симфонізму, симфонізація фортепіанного викладу. Вказано на роль виконавської концепції, яка є шляхом до розуміння, усвідомлення та відтворення композиторського тексту.^UThe thesis is devoted to substantiation of I. Karabyts piano heritage significance in the discourse of the phenomenology of style, within which the unique figure of the outstanding composer, his creative life and contribution to the Ukrainian music culture of the second half of the 20th century is reflected. The content of the “phenomenology of style” concept is disclosed through the unity of composing and performing thinking: as a phased introduction to the spiritual aura of creative life, starting from the study of the piano style evolution to the creation of the own concepts of the artist's works by contemporary performers. It is mentioned on the state of modern “Karabyts studies”, which contains the first G. Ermakova's monograph (1983), articles of panoramic character in the collection “Vivere memento” (2003); two PhD theses by O. Haluzevska (2007) and O. Gurkova (2017). The stylistic constants of I. Karabyts creativity are determined: the general stylistic intonation (established modeharmonic, metro-rhythmic as well as texture and timbre complexes), chamber, symphonic style and symphonization of piano presentation. The role of performance concept, which is a way to understand, comprehend and reproduce a composer's text is highlighted.

Дисертація присвячена філософсько-культурологічному дослідженню ролі інтонації у філософських текстах, яка, будучи конститутивною для філософії, залишається етосом “слухової” і “візуальної” культур з тенденційним ускладненням її вираження і сприйняття. З'ясувавши, що філософським текстам властиві принципова авторськість, глибинний діалогізм, інтертекстуальність, поліфонія, філософські категорії і запитальність, доповнюємо цей список потужною детонаційністю (прагненням виходу в тонаційне за межі його конвенціональних ін-). Інтонаційно-артикуляційний конфлікт, актуалізований Руссо у контексті філософського письма, і деконструкційно досліджений Дерріда, відкриває тільки один з можливих видів співпраці інтонації й артикуляції у філософському тексті. Але і в ньому Дерріда відчув, не ідентифікувавши, “третю силу”, яку ми назвали детонацією. Ключові слова: філософія культури, інтонація, артикуляція, детонація, філософський текст, філософія мови, деконструкція, філософська антропологія, фоноцентризм.^UThe relevance of the dissertation research topic is due to the linguistic and speech turns in philosophy (according to M. Popovych), which caused separation of a special area for study of philosophical language and the study of intonation resources of philosophical texts on the borders of epochs became especially relevant.The research has identified the essential features of a philosophical text and the peculiarities of cooperation of intonation, articulation, detonation in it as the “agents” of the triple essence of man (antropos, merops, brotos according to Heraclitus). The dissertation presents a comparative study of the role of intonation in the philosophical text of the “auditory” (“Essays on the Origin of Languages...” by J. J. Rousseau) and the “visual” (“Of Grammatology” by J. Derrida) cultures.The study is based on the conceptual and methodological foundations of postmodern philosophy and on the next ideas: D. Bolinger's idea about intonation as universalia; B. Asafiev's idea about “intonation epochs”, “intonation crisis” between epochs and regular revision and updating of “intonation dictionary”; М. Bachtin's idea about human communities' “intonation funds”; J.-J. Rousseau's idea about the trend of “articulation increasing” in philosophy, music and culture; Heraclitus's idea about the triple essence of human; T. Adorno's ideas about the philosophy of punctuation, and etc. The study is interdisciplinary because it involves data from general linguistics, musicology, neurophysiology and cosmology in addition to philosophy.The dissertation tasks are solved with the help of the following research methods: comparative analysis and critical reflection of research of the philosophical text, philosophical language, intonation of writing; structural analysis of the text and its deconstruction; hermeneutic, linguistic, semantic and etymological analysis; tonal diagnostics of the text and frequency analysis of words.The scientific novelty of the obtained results is determined by the fact that the presented work substantiates the key role of intonation in philosophical texts of both “auditory” and “visual” cultures with a tendency to increase articulation and complicate the expression and perception of intonation. The comprehension of each intonation is based on the degree of recognition of its detonation plume.The intonation-articulation conflict in Derrida's grammatological theory of writing and the epistemological contribution of this conflict to the understanding of the philosophical text are thoroughly studied. The study has revealed “the third force” identified as detonation (managed and unmanaged kinds of it).A new philosophical concept of “detonation” is proposed to express both centrifugal intentions of deconstruction in shifting accents, overcoming binary oppositions, or revising cultural conventions and its program tuning on “explosions”. In the mechanistic paradigm of the XVIII century J.-J. Rousseau interprets the intonation crisis of a philosophical text as an “energetic” one, looking for ways to solve it in an extensive way (punctuation), which allows us to understand intonation as some energy stored in the “sarcophagus” of a text. Instead, in the textological paradigm of postmodern culture, centrifugal tendencies intensified, which made it possible to comprehend the inseparable cooperation of intonation with articulation and detonation in a text as a “centrifuge”.The preconditions for the emergence of philosophy in the Greek culture and the special cultural mission of philosophers in it are specified; as well as the correlation of the concepts “philosophical text” is defined, “intonation”, “articulation”, “langage-langue-parole” with the concept of “writing”. The structure of “Essay on the Origin of Languages...” and “Of Grammatology” is detailed, and the tonalities of both texts are specified.Intonation has been found as constitutive for the philosophy and ethos of a cultural person. The text “Essays on the Origin of Languages...” during Derrida's reading confirms Rousseau's hopes for a conservative function of writing, while the text “Of Grammatology” confirms Rousseau's prediction about the tendency of increasing articulation.The theoretical and practical significance of the obtained results of the research lies in the possibility of their application for further study of the problem of intonation in the philosophical text. The most promising reading strategy of philosophical text, as we consider, is the triple strategy: intonating, detonating and articulating in order to provide not only the author's, and cultural resources of the text, but also the reader's investment. Key words: philosophy of culture, intonation, articulation, detonation, philosophical text, philosophy of language, deconstruction, philosophical anthropology, phonocentrism.

Грібінєнко Ю.О. Теоретичні та категоріальні засади музичної текстології як актуальної музикознавчої дисципліни. Кваліфікаційна наукова праця у вигляді монографії.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 – музичне мистецтво. Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової. Одеса, 2023.Монографія присвячена дослідженню музичної текстології як актуальної музикознавчої дисципліни. В роботі як головні вирішуються наступні завдання: висвітлюються сучасні тенденції розвитку теорії тексту в гуманітарно-філософських науках та їх вплив на музикознавчу думку; визначаються чинники процесу формування та актуалізації музичної текстології на початку ХХІ століття; виявляються та характеризуються основні категорії музичної текстології як опорні в її аналітичному апараті; визначається інтертекстуальність як фундаментальна властивість сучасного мислення та один з основних чинників текстоутворення; узагальнюються основні положення теорії гіпертексту та виявляються властивості цього феномену; пропонується концепція музичного гіпертексту як форми музичного тексту та способу функціонування музичної свідомості, уточнюються характеристики та розуміння понять алюзія, автоалюзія, цитата, автоцитата, монограма як обумовлюючих реалізацію міжтекстових зв’язків. В монографії пропонується оригінальна концепція музичної текстології, яка обумовлюється взаємодією понять музичний текст, інтертекстуальність, гіпертекст, алюзія, цитата, монограма, код та знаходить своє завершення у ідеї Метатексту як такої, що розуміє під собою цілісний текст, котрий поєднує динамічну сукупність музичних текстів. Таким чином утворюється надструктура, що організує тексти у єдиний за наявності ідейно-художньої спільності між ними. З цієї точки зору Метатекстом може вважатися будь-яка система текстів, яка використовує єдиний тип кодів.Автор установлює основні форми інтертекстуальних стратегій у творчості композиторів ХХ – ХХІ століть, що проявляють себе як принципи побудови тексту з використанням ресурсів інших текстів, текстів інших знакових систем, обрання того чи іншого набору засобів міжтекстової трансляції, пріоритетність певного або певних серед них, а також селекція форми їх включення (експліцитної і/або імпліцитної); надає характеристику інтертекстуальних прийомів. В роботі запроваджується концепція музичного гіпертексту, що є актуальною на сучасному етапі розвитку музичної культури, оскільки відповідно ситуації, що склалася, допомагає тлумачити механізми і особливості передачі цілих інформаційних пластів.Пропонується підхід до тембру як до фактору смислової організації музичного тексту, значимого елементу композиторського тексту. Розглядаються особливості тембрової організації музичних текстів в творчості сучасних композиторів. Дослідження тембрової лексики у творах Г. Уствольської, А. Пярта, Є. Станковича, Ю. Гомельської дозволяє як наблизитися до розуміння специфіки творчого методу даних композиторів, так і прослідкувати властивості тембру на рівні драматургії та композиції.Ключові слова: музична текстологія, текст, музичний текст, інтонація, знак, код, музична інтерпретація, інтертекстуальність, алюзія, цитата, монограма, інтертекстуальна стратегія, гіпертекст, музичний гіпертекст, тембр, Метатекст.^UHribinienko Yu. O. Theoretical and categorical principles of musical textology as an actual musicological discipline. Monography as a qualifying scientific work. Dissertation for a Doctor’s degree in Arts by speciality 17.00.03 – Musical Art. Odessa National Music Academy named after A.V. Nezhdanova. Odessa, 2023.The monograph is devoted to the study of musical textology as a relevant musicological discipline. The following tasks are solved as the main ones: modern tendencies of text theory development in humanities and philosophical sciences and their influence on musicological thought are covered; the factors of the process of formation and actualization of musical textology at the beginning of the XXI century are determined; the main categories of music textology are identified and characterized as the supporting ones in its analytical apparatus; intertextuality is defined as a fundamental property of modern thinking and one of the main factors of text formation; the main provisions of the theory of hypertext are generalized and the properties of this phenomenon are revealed; the concept of musical hypertext as a form of musical text and a way of functioning of musical consciousness is offered, characteristics and understanding of concepts of allusion, self-allusion, quotation, auto-quote, monogram as determining realization of intertextual connections are specified.The monograph offers an original concept of music textology, which is conditioned by the interaction of musical text, intertextuality, hypertext, allusion, quotation, monogram, code and ends in the idea of Metatext as one that means a whole text that combines a dynamic set of musical texts. Thus, a superstructure is formed, which organizes the texts into a single one in the presence of ideological and artistic commonality between them. From this point of view, any text system that uses a single type of code can be considered a Metatext.The author establishes the main forms of intertextual strategies in the works of composers of the XX – XXI centuries that manifest themselves as principles of text construction using resources of other texts, texts of other sign systems, choice of a set of intertextual translation, priority of a certain one or certain ones among them, and selection of the form of their inclusion (explicit and / or implicit); provides a description of intertextual techniques.The concept of musical hypertext is introduced in the work, which is relevant at the present stage of development of musical culture, because according to the current situation, it helps to explain the mechanisms and features of transferring entire information layers.The approach to timbre as to the factor of semantic organization of the musical text, a significant element of the composer’s text is offered. Features of timbre organization of musical texts in work of modern composers are considered. The study of timbre vocabulary in the compositions of G. Ustvolskaya, A. Pärt, E. Stankovych, J. Gomelskaya allows us to come closer to the understanding of the specifics of the creative method of these composers, and to trace the properties of timbre at the level of dramaturgy and composition.Key words: musical textology, text, musical text, intonation, sign, code, musical interpretation, intertextuality, allusion, quotation, monogram, intertextual strategy, hypertext, musical hypertext, timbre, Metatext.