Досліджено традиційні та сучасні практики інтепретації та розуміння. Охарактеризовано сучасну філософську герменевтику, яка аналізує фактичне, а не ідеальне розуміння. Проаналізовано стан сучасного етапу розвитку герменевтики, виявлено домінування прагматичного аспекту. Здійснено ретроспекцію історії герменевтики, розглянуто передумови формування "герменевтики фактичності". Розкрито герменевтичний аспект практичної філософії, визначено сутність головних понять, що характеризують "герменевтику фактичності": досвіду, факту, практики. З метою здійснення філософського осмислення спеціальних герменевтичних практик, запропоновано оригінальну типологію, в якій практики розподілено на догматичні й адогматичні. До догматичних герменевтичних практик належать юридична, теологічна та філологічна герменевтики. На відміну від догматичного, адогматичне тлумачення - тлумачення відкрите. Адогматичні герменевтичні практики подекуди не зупиняються навіть перед такою інтерпретацією, яка призводить до неузгодженості та негарантованого тлумачення. До адогматичних герменевтичних практик віднесено історичну, політичну, релігійну, економічну практики. Вони грунтуються на мовному розумінні, тому герменевтика мови, розглянута у контексті прагматики, припускає ситуативні зміни у полі значень, що призводить до дискурсивного "розширення" інтерпретаційної топіки та видозміни самих практик за допомогою "герменевтики життя", яка характеризує не академічні сфери діяльності, а повсякденні життєві ситуації. На підставі зазначеного запропоновано нову концепцію, яку можна позначити як "герменевтичний адогматичний універсалізм".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито плюралістичний характер соціологічної концепції Б. Кістяківського, обгрунтовано гносеологічну значущість теоретико-методологічних ідей ученого, досліджено їх вплив на подолання кризового стану в соціальних науках кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано основні ідеї вчення Б. Кістяківського, зокрема, методологічного плюралізму, базування соціального пізнання на ціннісних ідеалах (концепція "наукового ідеалізму"), поєднання у пізнанні категорій причинного та належного, інструментальної ролі ідеалу у соціальному пізнанні, які в українській соціології не дістали належної розробки. Показано певну обмеженість плюралістичної методології Б. Кістяківського. На підставі історико-теоретичної реконструкції науковго доробку ученого вперше встановлено міждисциплінарну основу концепції "наукового ідеалізму", яка базується на припущенні про формування дослідницьких ідей науковця у контексті соціальної філософії, загальної соціології, соціології права та моралі (як результата певного поєднання дисциплін). Показано еклектичну спрямованість наукових ідей Б. Кістяківського. Зроблено висновок, що вихідні елементи концепції "наукового ідеалізму" ученого можуть бути базовими у продукуванні оцінкового знання в соціальному пізнанні, основою ціннісного відношення до дійсності. Розкрито сутність поняття "ідеал" і категорій "належне", "необхідне", "спільне", "ідеальне" у методологічній концепції Б. Кістяківського, які визначено як базові понятійні інструменти ціннісно-оцінкового пізнання. Уперше у вітчизняній теоретичній соціології виділено основні етапи оцінкового пізнання, які здійснюються у межах ціннісного відношення. Удосконалено структуру загального механізму ціннісно-оцінкового пізнання на підставі введення нових елементів, розкрито їх гносеологічну спроможність.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано напрямки інтенсифікації процесу очищення технологічних стічних вод в аеротенках з метою підвищення якості очищеної води та зменшення матеріальних та енергетичних витрат. На підставі реалізації системного підходу щодо процесу біохімічного очищення стічних вод вперше запропоновано структурну модель і механізм процесу, а також математичну модель. З використанням даних розробок виявлено стаціонарні стани процесу за основних керуючих змінних, таких, як швидкість потоку, концентрація забруднень у вхідному потоці та інтенсивність масопередачі кисню, що визначається значенням об'ємного коефіцієнта масовіддачі. Визначено роль розчиненого кисню в процесі біохімічного очищення стічних вод. Показано, що від концентрації розчиненого кисню і рівномірності розподілу концентрації за об'ємом залежить кількісний і видовий склад біоценозу. Встановлено граничні концентрації розчиненого кисню, за яких біоценоз забезпечує ефективне очищення стічних вод. З'ясовано, що граничні концентрації кисню однозначно визначаються величиною об'ємного коефіцієнта масовіддачі, яка залежить від гідродинамічних обставин і реалізації моделі потоку в аеротенку, за даних умов показано визначну роль типу мас та конструкції аератора. Встановлено граничні значення об'ємного коефіцієнта масовіддачі за реалізації різних систем аерації та моделей потоків в аеротенку. Доведено, що найбільш ефективно процес відбувається за умов використання в аеротенку "комірчастої" та комбінованої (ідеальне змішування - ідеальне витіснення) моделей потоків. З використанням запропонованої математичної моделі та результатів досліджень проведено розрахунки й обгрунтовано реконструкцію аеротека. Під час реалізації процесу в реконструйованому аеротенку доведено адекватність математичної моделі. Показано, що реалізація нових рішень дозволяє підвищити ступінь очищення стічних вод на 4 - 6 %, зменшити витрати повітря в 1,5 - 2 рази, а також зменшити долю зворотного мулу на 30 % і покращити показники у вторинному відстійнику.

  Скачати повний текст

Проаналізовано способи художнього моделювання дійсності в укрїнському фольклорі. Висвітлено традиційний ідеал людини у різних видах і жанрах усної творчості. З'ясовано, що зображення ідеальної людини пов'язано з пошануванням культу предків, а також з героїзацією, ліризацією як способами освоєння світу. Встановлено, що ідеальне минуле на рівні суспільного ідеалу безпосередньо пов'язано з менталітетом народу, ідеями патріотизму та проектується у майбутнє, а на рівні родинно-обрядового життя відбувається певна констатація ідеальної сфери шляхом ідеалізації. Доведено, що поетичне моделювання прекрасного, зображення ідеальної людини залежить від світоглядних уявлень народу, його менталітету та жанрової специфіки творів фольклору. Виявлено, що основою поетичного моделювання у казках є фантастичний елемент (бажане стає дійсним); у легендах і переказах, думах та історичних піснях ідеалізується домінанта патріотизму через концепти волі, віри, слави; у пареміях переважає морально-етична складова ідеалу; у колядках та щедрівках сфера ідеального переноситься у майбутнє; у поховальних голосіннях образ людини ідеалізується способом ретроспекції та констатації сучасного, але без проекції у майбутнє. Виявлено стійкі фундаментальні соціонормативні компоненти народного світогляду та культурних концептів, що відіграють роль стабілізатора духовно-культурного розвитку й оптимізують сферу майбутнього та виправдані логікою народного світогляду та культури.

  Скачати повний текст

Розкрито та проаналізовано психосемантичні структури громадянської свідомості української студентської молоді. З використанням проективних методик досліджено уявлення про громадянськість у даної соціально-демографічної спільноти. Експліковано та проінтепретовано операціональні аналоги категоріально-смислових структур свідомості, досліджених у контексті чотирьох експериментальних ідентифікацій, а саме: "ідеальний громадянин моєї держави", "реальний громадянин моєї держави", "Я - ідеальне", "Я - реальне". Розроблено предметно спеціалізований семантичний диференціал та з його допомогою створено психосемантичну модель образу України. Виявлено дуже низьку когнітивну складність студентів у сфері осмислення власної країни та своїх пересічних співвітчизників. Показано, що майбутній фах респондентів має вплив на домінантні компоненти категоріально-смислової ієрархії тільки їх громадянських ідеалів, а специфіка регіону мешкання певною мірою зумовлює психосемантичні засади оцінювання реалій громадянства в Україні.

  Скачати повний текст

На підставі сучасних підходів до розуміння феномену самотності досліджено його місце в людській екзистенції, що на сьогодні не знайшло відображення у працях зарубіжних і вітчизняних дослідників. Доведено, що іманентно властива людській екзистенції суперечність виражена діалектикою "особа - суспільство", "індивід - колектив" (соціальна самотність), "свобода - відчуження" (культурна самотність, "людина - Всесвіт", "людина - природа" (метафізична самотність), "Я - Ти" (комунікативна самотність, "Я - дійсне - Я - ідеальне" (інтраперсональна самотність), суперечностями інтимно-особистісної сфери (еротична самотність), "бути - мати" (екзистенціальна самотність і "вибір - відповідальність" (моральна самотність), когнітивною суперечністю світу "Я - Інший" (епістемологічна самотність), відношенням "людина - Бог" (релігійна самотність). Показано що досліджена суперечність є універсальним джерелом самотності та свідчить про тотальність даного феномена. З використанням змістовного аналізу вживання лексеми "самотність" в українському мовленні зроблено висновок, що весь спектр значень української лексеми "сам" як основи сутності понять "самотність" і "усамітнення" вказує на багатоманітність прояву переживань людини, викликаних феноменом самотності, що є невід'ємною складовою її екзистенції.

  Скачати повний текст