Подано філософсько-антропологічний аналіз феномену насильства. Проведене дослідження дозволило виявити дві ключові форми насильства: агресію та жорстокість, а також показати їх взаємовідносини всередині літературно-художніх наративів, зрозумілих як антропологічні практики. Виділено чотири типи дискурсивних репрезентацій, які охоплюють часовий відрізок від античності до Нового часу, всередині яких формувалася європейська рецепція насильства: юдейська, давньогрецька, давньоримська, християнська. Визначено специфічні риси притаманні кожній з даних епох і показаний їх вплив на формування сучасної рецепції. Розгляд агресії і жорстокості як двох форм насильства дозволив відкрити нові ракурси сучасної дискурсивної репрезентації насильства, пов'язані з відходом від класичних моделей репрезентації та герменевтичного підходу, що домінують у сучасних гуманітарних науках.

  Скачати повний текст

Розроблено соціально-філософську концепцію біографії як соціокультурного феномену, що характеризує індивідуально-особистісний вимір соціального буття та культури. Обгрунтовано теоретико-методологічну базу його дослідження у соціальній філософії та міждисциплінарному полі соціогуманітарного знання. Проаналізовано теоретичні засади, пізнавальні можливості та межі біографічного підходу у соціальній філософії та соціогуманітарному знанні в цілому. Запропоновано модель і стратегію соціально-філософського аналізу біографії, що передбачає вихід на рівень соціальної онтології. Біографію у різноманітності своїх форм і типів проаналізовано як культурну інваріанту й універсалію соціокультурного буття, як сутнісний вираз вихідної саморефлексивності, герменевтичноті та наративності життя, механізм репрезентації індивідуально-особистісного начала культури в його конкретній історичності й унікальності. Сформульовано визначення феномену біографії як результату "персоналізації" надіндивідуальних соціокультурних норм, цінностей, зразків та як засобу універсалізації персонально-унікальних смислів. Проаналізовано проблематику "нового біографізму" як відображення антропологічного повороту у сучасній філософії та гуманітаристиці. Доведено, що "новий біографізм/автобіографізм" часто є неартикульованим, латентним елементом багатьох сучасних філософских концепцій, в яких відкрито продемонстровано відторгнення від "біографічного методу" у його класичних зразках і позитивістських модифікаціях. Розроблено методологічну базу науково-теоретичного представлення феномену біографії у синтетичній єдності соціальної онтології, соціальної феноменології та методології гуманітарного знання. Біографічний/автобіографічний аспект досліджено як одну з найважливіших складових такої синтезувальної архітектоніки. Показано, що біографічна спрямованість є способом утримання проблемно-тематичної єдності Humanities, теоретико-концептуальним гарантом якої здатна виступати соціальна філософія.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання місця й ролі Великої Британії в інтеграційних процесах Європи в 1990-х рр., історичну обумовленість її специфічної позиції щодо європейської та трансатлантичної інтеграції в контексті специфічного визначення ідентичності та розуміння суверенітету. Досліджено вплив процесів об'єднання на зовнішню та внутрішню політику Сполученого Королівства, еволюцію європейського питання в урядах та громадській думці. Проаналізовано особливості економічної, політичної та воєнної інтеграції через реакцію Лондона на Маастрихтський процес, введення єдиної валюти євро, побудову спільної європейської системи безпеки і оборони та розширення на Схід.

  Скачати повний текст

Визначено особливості репрезентації співвідношення "норма" - "аномалія" як специфічної форми дискурсу у творчості М.Фуко. Зазначено, що філософія М.Фуко втілює у собі характерні риси постструктуралістського мислення, репрезентує співвідношення "норма" - "аномалія" як специфічну форму дискурсу, яка визначає процес соціалізації людини. Здійснено аналіз першоджерел і критичних робіт, присвячених творчості М.Фуко та показано необхідність дослідження феноменів норми й аномалії через їх відношення до системи мови як засобу реалізації владних відносин, детермінованих межами конкретних явищ сексуальності та божевілля у контексті структуралістської концепції М.Фуко.

  Скачати повний текст

Визначено місце, роль і значення філософії патристики у розвитку української духовно-академічної філософії XIX ст. Розкрито сутність понять "патристична традиція" та "українська духовно-академічна філософія". Встановлено що творчість філософів-академістів пов'язує з філософією Отців Церкви ідейна спільність, а зверненість до патристичної спадщини обумовлює історико-соціальний контекст. Виявлено, що філософи-академісти розглядали такі питання, як шлях Богопізнання, проблеми особистості та свободи волі, апелюючи до творчості ранньохристиянських авторитетів. З'ясовано, що особливістю прочитання патристичної спадщини філософами-академістами є глибоке зацікавлення апологетичним періодом, в якому вони знаходили аргументи на захист православної віри від нападів сучасних їм філософських учень атеїстичного спрямування.

  Скачати повний текст

Висвітлено філософську систему Д.Юма крізь призму її гуманістичної складової, проаналізовано сучасну інтерпретацію основної філософської проблеми - феномену людської природи. Встановлено можливість альтернативного тлумачення філософії Д.Юма у якості органічно поєднаних гносеології та етики, що надає можливість нестереотипного сприйняття його філософії, яка традиційно зводилась до гносеології як єдиноцінного досягнення шотландського філософа. Виявлено, що філософія Д.Юма спрямована на розкриття сутності людини як цілого, про що свідчить взаємозв'язок теорії пізнання, етики, політичної філософії (скепсис до розуму обумовлює довіру до відчуттів; достовірність безпосереднього сприйняття детермінує методологічний скептицизм), тому філософську концепцію Д.Юма визначено як антрополого-гносеологічну. Визначено гуманістичні засади вчення про людську природу, що полягають у дослідженні Д.Юмом людини як істоти, що наділена симпатією (перевага у природі людини симпатії до інших над егоїзмом), справедливістю (гармонійне поєднання благ людини та суспільної корисності), свободою (відчуття свободи під час виявлення волі згідно приховано-внутрішній детермінації). Досліджено обмеженість запозичень окремих положень вчення Д.Юма у сучасному лібералізмі, неповну адекватність сучасного сприйняття проблем філософії Д.Юма у історико-філософських постмодерністських тлумаченнях.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "допитливість". Визначено місце допитливості у структурі особистості дитини віком 6 - 7 років. Виявлено ознаки, передумови та поетапність її розвитку. Розроблено й експериметально перевірено систему діагностики та дидактичну модель розвитку допитливості першокласників. Деталізовано дидактичні умови її функціонування. Доведено, що цей розвиток відбувається завдяки включенню до процесу навчання інтегрованих курсів "Вступ до шкільного життя" та "Дитяча філософія", а також поетапному впровадженню творчого проектування як засобу організації дослідно-творчої діяльності першокласників за умови забезпечення інтерактивного спілкування суб'єктів педагогічного процесу.

  Скачати повний текст

Визначено основні характеристики еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, становлення яких спричинено впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі у XIX - XX ст. На підставі історико-філософського топологічного аналізу основних положень стосовно досвіду, наявних у межах західної філософії від Античності до XX ст., відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського аналізу досвіду у Канта та Гегеля, що зумовили рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням поміж епістемологічним і герменевтичним підходами. Установлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду у термінах фактичності й історичності в основних течіях філософії Заходу XIX - XX ст. На підставі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії XIX - XX ст. створено концепцію еволюції цього поняття, яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду щодо філософських теорій неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології та герменевтики, а також особливості впливу цих підходів на формування завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

  Скачати повний текст

Проаналізовано закономірності еволюції візантійського неоплатонізму. Відмінною рисою візантійського неоплатонізму є побудова філософської теології, ідею якої засновники візантійського неоплатонізму запозичили з системи Прокла. У межах першого кола еволюції візантійського неоплатонізму виникли три оригінальні філософські системи: антиметафізична філософія надбуття Діонісія (Філопона), філософія буття Максима Сповідника та метафізика візантійських есенціалістів VII - початку XVI ст. У 1530-ті рр. внаслідок теологічних дискусій виникла особлива форма візантійського неоплатонізму - паламізм, яка в межах власного інтенсивного розвитку пройшла три стадії еволюції, аналогічні до загального ходу еволюції класичного візантійського неоплатонізму: неоареопагітизм Палами, християнське прокліанство Каліста Ангелікуда, паламітська схоластика другої половини XIV і XV ст. Дослідження еволюції візантійського неоплатонізму дозволяє виявити конкретні форми, яких набував вплив філософії на християнську теологію на грецькому Сході в VI - XV ст.

  Скачати повний текст

Здійснено порівняльний соціально-філософський аналіз пізнавальної традиції в осмисленні співвідношення елементів природного та соціального аспектів життєдіяльності людського суспільства. Запропоновано метод порівняння східної та західної філософських інтерпретацій соціальної справедливості. У процесі зазначеного аналізу з'ясовано специфічні особливості східного та західноєвропейського розуміння соціальної справедливості, розглянуті як загальнолюдські. Встановлено, що вони виникають у кожній з вказаних філософій двома основними, інваріантними взаємодоповняльними формами осмислення взаємозв'язку природного і соціального у світі людини: суспільноцентричною (східна філософія) та індивідоцентричною (західна філософія). Значну увагу приділено співвідношенню суспільно- та індивідоцентричного розуміння соціальної справедливості, а також причинам і характеру їх конвергенції за умов теперішньої цивілізації. Детально розглянуто історичні етапи еволюції соціальної справедливості.

  Скачати повний текст

На засадах теорії взаємозалежності досліджено позитивні аспtкти, а також суперечності формування спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. Уперше розглянуто співмірність концептуального й управлінського та регулятивного забезпечення спільної зовнішньої та безпекової політики. Доведено, що європейська політична думка та політикум за політичного та фінансового сприяння США вплинули на європейську регіональну інтеграцію та реальні механізми перетворення Європи в континент миру та стабільності. Систематизовано головні відмінності між географічним і політичним розумінням Європи повоєнної епохи. Аргументовано штучність і деструктивність триваючого розподілу країн континенту за минулими історичними й ідеологічними критеріями. Виявлено еволюційну закономірність і етапність формування спільної зовнішньої та безпекової політики, починаючи від перших інтеграційних проектів. З'ясовано причинно-наслідкові зв'язки між існуючими концепціями розвитку спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС, а також суперечностями її інституційного, управлінського та регулятивного забезпечення. Виокремлено концептуальний вимір та форми і механізми регулювання спільної зовнішньої та безпекової політики. Відзначено, що подальше розширення ЄС зумовлює виникнення певних проблем, взаємопов'язаних з суперечностями між незавершеною в інституціональному контексті зовнішньою політикою ЄС і збереженням пріоритетних повноважень національних міністерств закордонних справ держав-членів ЄС. Установлено, що важливим моментом оптимізації стратегії України стосовно інтеграції до ЄС є подолання дихотомії регулювання СЗБП і впровадження ціннісних і критеріальних засад життєдіяльності держав і громадянських суспільств за стандартами європейськості.

  Скачати повний текст

Систематизовано методологічні підходи до вивчення процесів європейської та євроатлантичної інтеграції України. З'ясовано її геополітичне й історичне підгрунтя. Розкрито політичні та правові засади європейського та євроатлантичного вибору України. З'ясовано суть проблем співробітництва України з Європейським Союзом, зокрема, характер процесу адаптації українського законодавства до права ЄС. Виявлено та систематизовано основні підходи до проблеми співпраці з Організацією Північноатлантичного Договору. Проаналізовано систему роботи центральних органів законодавчої, виконавчої та судової влади України у напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції. Узагальнено досвід української системи освіти як особливого провідника політики європейської та євроатлантичної інтеграції. Досліджено місце та роль українських регіонів, регіональних органів виконавчої влади, регіонального та місцевого самоврядування в реалізації європейського покликання держави. Проаналізовано програмні засади та діяльність українських політичних партій щодо державного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Визначено вплив недержавних громадських організацій на стан європейської та євроатлантичної інтеграції України.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження європейської інтеграції країн Балтії у 1991 - 2004 рр. Вивчено економічні, соціальні та політичні передумови вступу Латвії, Литви й Естонії до Європейського Союзу (ЄС). Розглянуто діяльність цих республік в організаціях регіонального та міжнародного співробітництва (Балтійській Асамблеї, Раді держав Балтійського моря, Північній Раді, Організації з Безпеки та Співробітництва у Європі, Раді Європи), яка стала важливою передумовою євроінтеграції. Виявлено, що під час прийому країн Балтії до ЄС керівництво цієї організації керувалося політичними мотивами. Ці мотиви відігравали важливу роль для держав Балтії, але разом з тим, для них важливою була економічна зацікавленість у Євросоюзі. Висвітлено процес адаптації законодавчої бази держав Балтії до правового доробку ЄС та розроблено періодизацію історії європейської інтеграції трьох прибалтійських республік. Доведено, що виконання всіх критеріїв членства у ЄС виявилося складним завданням. Проаналізовано основні результати набуття повноправного членства країнами Балтії у ЄС та ставлення до нього мешканців. Європейська інтеграція для зазначених країн стала важливим стимулом для розвитку, позитивно вплинула на розвиток інфраструктури. Ставлення мешканців до цього процесу було переважно схвальним. Розширення ЄС за рахунок прийому Латвії, Литви й Естонії мало безпосередній вплив на Росію, на Калінінградську область. Досвід, набутий Латвією, Литвою й Естонією, може бути корисним для України, яка має за мету повноправне членство у ЄС.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження умов та проблем реалізації стратегії України щодо європейської інтеграції у контексті її відносин з Росією. Проаналізовано сучасні концепції розширення та поглиблення інтеграційних зв'язків на європейському континенті у період системних перетворень у постбіполярний період. Розглянуто підходи Євросоюзу щодо визначення місця України в його східноєвропейській політиці, охарактеризовано стан і перспективи партнерства ЄС з РФ. Проаналізовано діяльність України щодо втілення стратегії європейської інтеграції та приєднання до простору об'єднаної Європи у процесі імплементації Угоди про партнерство та співробітництво ЄС з Україною, визначено умови успіху та причини невдач у досягенні її стратегічних цілей. Обгрунтовано необхідність коригування стратегічного курсу Києва за умов своєрідної стратегічної паузи поступу ЄС після останніх його розширень, показано доцільність розробки засад більш широкого маневру України як потужної складової європейського континенту. У контексті формування нової системи відносин проаналізовано еволюцію парадигми взаємозв'язку Києва з Москвою, визначено складові успіху інтеграційної стратегії України у вимірах загальноєвропейського простору. Досліджено чинники концепції Великої Європи, які визначаються не лише просторово-географічними межами, але й економічно-ресурсними та соціокультурними складовими.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано та розроблено методичні засади входження українського промислового сектору до системи світових господарських відносин, розкрито вплив на його розвиток інтеграції до європейського економічного простору. Запропоновано концептуальні підходи щодо аналізу впливу євроінтеграційних процесів на розвиток промисловості України. На основі дослідження розвитку експортної складової промисловості України зроблено оцінку експортного потенціалу української обробної промисловості, запропоновано механізми виходу промислової продукції на світовий ринок та побудови ефективної співпраці з іноземними підприємствами, а також проаналізовано вплив євроінтеграції та європейських інтеграційних процесів на розвиток вітчизняного промислового сектору.

  Скачати повний текст

Tеоретично проаналізовано судовий конституційний контроль, закономірності й особливості розвитку, організації та функціонування органів конституційної юстиції європейської моделі в зарубіжних країнах. Проведено комплексний аналіз джерел судового конституційного права і процесу зарубіжних країн та України, на підставі яких здійснено наукову розробку теоретичних положень, а також практичних пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення національного законодавства про конституційне правосуддя. Аналіз нормативних актів дозволив виробити ряд рекомендацій щодо удосконалення національної законодавчої бази конституційної юстиції відносно внутрішньої структури органів, гарантій суддів Конституційного суду їх матеріального та соціального забезпечення, розширення сфери юрисдикції.

  Скачати повний текст

Досліджено політику Австрійської республіки щодо європейських інтеграційних структур. Проаналізовано комплекс внутрішніх чинників і механізмів формування та реалізації європейської політики Австрії. Визначено етапи її формування відносно Європейського Союзу до 1995 р., охарактеризовано їх передумови й особливості. З'ясовано причини, що сприяли відходу Австрії від концепції глобально орієнтованого активного нейтралітету й ухваленню рішення про повноцінну інтеграцію до ЄС. Проаналізовано характер впливу процесу інтеграції та членства Австрії у ЄС на її європейську політику, зокрема, позицію щодо територіального розширення та поглиблення європейської інтеграції, реформування ЄС. На підставі одержаних результатів дослідження розроблено рекомендації щодо формування ефективної євроінтеграційної стратегії країни, а також механізмів реалізації її національних інтересів у межах ЄС та у регіоні Центральної та Східної Європи.

  Скачати повний текст

Досліджено європейську політику Великої Британії у 1863 - 1878 рр. як цілісного напрямку зовнішньої політики держави. Охарактеризовано систему управління, визначено принципи, засоби реалізації та регіональну специфіку зовнішньополітичного курсу Великої Британії в Європі у даний історичний період. Визначено комплекс внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливали на реалізацію європейської політики Великої Британії. Досліджено взаємозв'язок між європейською та колоніальною політикою держави, визначено роль колоніального фактору у британському зовнішньополітичному курсі. Проаналізовано зміни, яких зазнала європейська політика Великої Британії у 1863 - 1878 рр, встановлено причини їх виникнення. Розкрито роль британського зовнішньополітичного курсу у вирішенні польського питання 1863 р., досліджено його вплив на формування європейських міжнародних відносин. Розглянуто напрямки подальшого розвитку зовнішньої політики Великої Британії після вирішення польського конфлікту. Проаналізовано політику держави у Західній Європі, реалізовану у період об'єднання Німеччини у 1863 - 1871 рр. Досліджено політику Великої Британії на Балканах, а також щодо вирішення Східного питання у 1863 - 1878 рр. Зроблено висновок, що у 1864 -1878 рр. Велика Британія здійснювала в Європі "політику невтручання". Визначено хронологічні межі "політики невтручання" та "блискучої ізоляції", проведено їх порівняльне дослідження та визначено взаємозв'язок між ними. Доведено пріоритетне значення колоніального та бельгійського факторів у формуванні зовнішньої політики Великої Британії у 1863 - 1878 рр.

  Скачати повний текст

На підставі порівняльного аналізу європейської політики урядів Г. Коля (1982 - 1998 рр.) та Г. Шрьодера (1998 - 2002 рр.) досліджено еволюцію підходів правлячих кіл ФРН до європейської інтеграції. Визначено вплив європейської політики ФРН на досягнення державної єдності німецького народу в процесі подолання воєнно-політичного розколу континенту. Проаналізовано процес "нормалізації" німецької зовнішньої політики й адаптації німецько-французьких відносин до нового положення об'єднаної Німеччини в Європі. Розглянуто особливості формування основних напрямків німецької інтеграційної політики та з'ясовано причину невідповідностей в європейській політиці ФРН після 1990 р. Досліджено еволюцію підходів урядових і наукових кіл об'єднаної Німеччини до євроінтеграційного курсу України.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості становлення Євросоюзу та проаналізовано роль процесу "европеїзації". Визначено ступінь ефективності інституційних механізмів реалізації зовнішньої політики ЄС у контексті набуття чинності Лісабонським Договором ЄС. Досліджено тенденції та визначальні чинники появи та трансформування зовнішньополітичної концепції "Європейська політика сусідства"(ЄПС). Виявлено причини формування нових регіональних ініціатив ЄПС - "Союзу для Середземномор'я" та "Східного партнерства". Вивчено можливості, що відкриває для країн-партнерів "Східне партнерство", та висвітлено перспективи України в межах запропонованого ЄС механізму співробітництва.

  Скачати повний текст