Розроблено принципову схему та алгоритм регіональних еколого-геоморфологічних досліджень з урахуванням морфометричних та морфологічних особливостей рельєфу, спектра сучасних геоморфологічних процесів та антропогенних чинників диференційовано для гірської та рівнинної частини території Закарпатської області. За допомгою ArcMap створено інформаційну систему, що відображає еколого-геоморфологічний стан геоморфосфери басейнових та адміністративно-територіальних систем Закарпатської області. Побудовано серію морфометричних карт (горизонтального та вертикального розчленування рельєфу, крутизни та морфології схилів, структурних ліній рельєфу), а також схем поширення та спектра сучасних геоморфологічних процесів на різних часових зрізах. Розроблено картосхеми основних видів господарської діяльності людини. Проведено бальну оцінку впливу морфометричних параметрів рельєфу, поширення та прояву сучасних геоморфологічних процесів та антропогенних чинників на еколого-геоморфологічний стан басейнових та адміністративно-територіальних систем гірської та рівнинної частини Закарпатської області. Проаналізовано масштаби змін рельєфу під впливом природокористування, поселенського та транспортного навантаження. Здійснено комплексну еколого-геоморфологічну оцінку стану досліджуваних систем, побудовано схеми районування території за складністю рельєфу, величиною геоморфологічного ризику та інтегрального показника геоекологічної напруги. Запропоновано комплекс заходів, спрямованих на покращення еколого-геоморфологічного стану території Закарпатської області.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність і запропоновано методологію створення регіонального кадастру природних ресурсів гірської частини Карпат шляхом ландшафтного кадастру, який базується на ландшафтно-екологічному підході та застосовує сучасні геоінформаційні технології. Виконано узагальнений аналіз різноманітності назв Українського Мармарошу. Подано класифікацію та обгрунтовано вплив різних чинників довкілля на формування ландшафтного різноманіття цієї частини Українських Карпат. Проведено картографічну інвентаризацію геосистем і складено відповідні великомасштабні карти педогеоморфологічних, біоценотичних і басейнових одиниць. Визначено два пріоритетні напрямки використання природно-ресурсного потенціалу Українського Мармарошу - рекреаційно-туристичний і лісогосподарський. Розроблено рекомендації щодо розширення площ природно-заповідного фонду та формування еколого-пізнавальних туристичних маршрутів.

  Скачати повний текст

Вперше визначено головні конституційні характеристики породотвірних цеолітів Закарпаття. Проведено порівняльне вивчення термостійкості кліноптилолітів Сокирницького родовища, проявів Водиця та Липча (Закарпаття) та кліноптилолітів деяких відомих закордонних родовищ. Встановлено, що кліноптилоліти даних родовищ мають різну термостійкість, що зумовлено різним складом обмінного комплексу та різним Si/Al-відношенням. Доведено, що морденіт, головний породотвірний цеоліт проявів Водиця та Липча, має високу термостійкість, що дає переваги для його застосування як адсорбента та каталізатора. Вперше встановлено природу підстеляючої продуктивний цеолітовий горизонт слабо цеолітизованої туфо-ігнімбритової товщі, в якій виявлено широке розповсюдження адуляру. Досліджено мінеральний склад туфо-ігнімбритів і морфологія кристалів адуляру. Запропоновано генетичну модель родовищ породотвірних цеолітів Закарпаття, що полягає у впливі залишкового тепла підстеляючих туфо-ігнімбритів на вищезалягаючу товщу пірокластичного матеріалу, що взаємодіє у мінералотвірній системі з вадозними водами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано природні фактори екологічних змін геологічного середовища району Карпат, виділено в його межах основні типи геологічного середовища. Класифіковано техногенні чинники змін даного середовища за характером та масштабами впливу. За результатами екологічних досліджень визначено наявність змін інженерно-геологічного, геохімічного характеру. З метою їх вивчення проведено інженерно-геологічні, геохімічні та радіоекологічні роботи. Для оцінки екологічних змін геологічного середовища запропоновано метод факторного аналізу - матрицю незалежних ознак для множин точок геологічного простору. Обгрунтовано основні складові екологічних спостережень (моніторингу) геологічного середовища. Розроблено заходи оптимізації використання цього середовища в межах Долинського району, які полягають в розвитку рекреаційної галузі та використання енергії рік (будівництво бездамбових енергетичних установок).

  Скачати повний текст