Проведено дослідження умов та проблем реалізації стратегії України щодо європейської інтеграції у контексті її відносин з Росією. Проаналізовано сучасні концепції розширення та поглиблення інтеграційних зв'язків на європейському континенті у період системних перетворень у постбіполярний період. Розглянуто підходи Євросоюзу щодо визначення місця України в його східноєвропейській політиці, охарактеризовано стан і перспективи партнерства ЄС з РФ. Проаналізовано діяльність України щодо втілення стратегії європейської інтеграції та приєднання до простору об'єднаної Європи у процесі імплементації Угоди про партнерство та співробітництво ЄС з Україною, визначено умови успіху та причини невдач у досягенні її стратегічних цілей. Обгрунтовано необхідність коригування стратегічного курсу Києва за умов своєрідної стратегічної паузи поступу ЄС після останніх його розширень, показано доцільність розробки засад більш широкого маневру України як потужної складової європейського континенту. У контексті формування нової системи відносин проаналізовано еволюцію парадигми взаємозв'язку Києва з Москвою, визначено складові успіху інтеграційної стратегії України у вимірах загальноєвропейського простору. Досліджено чинники концепції Великої Європи, які визначаються не лише просторово-географічними межами, але й економічно-ресурсними та соціокультурними складовими.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування у філософії В.С.Соловйова ідеї єдності істини, добра та краси, розкрито особливості інтелектуального, морального й естетичного вимірів даної єдності, визначено релігійний зміст кожного з них. Висвітлено погляди В.С.Соловйова на єдність істини, добра та краси у контексті західноєвропейської філософської думки та показано оригінальність соловйовського вчення. Визначено місце істини, добра та краси у структурі світоглядних орієнтацій сучасної людини, встановлено значення вчення російського мислителя у формуванні духовності засобами навчально-виховного процесу. Розглянуто неподільний зв'язок істини, добра та краси з поняттям любові. Обгрунтовано твердження, що любов є центром та одночасно синтезуючим початком для єдності цих трьох понять. Доведено, що істина, добро та краса є основою формування духовності, тому впровадження даних понять у виховний процес сприяє становленню всебічно розвиненої особистості й її гармонійному розвитку. З'ясовано, що для В.С.Соловйова будь-яке пізнання є глибоко суб'єктивним, а в пізнанні істина ніколи не проявляється у чистому вигляді, вона завжди осмислюється людською особистістю, що надає свободу й активність у пізанні. Встановлено, що процес пізанання не є пасивним сприйняттям божествених ідей, це - зустрічний процес, точка перетину двох світів, процес боголюдський, а істиною може бути лише благо та краса. Обгрунтовано твердження, що повна істина цілісна. Зроблено висновок, що проблема єдності істини, добра та краси у філософії В.С.Соловйова мала важливе онтологічне та гносеологічне значення для подальших рефлексій російської філософської думки.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення наявних відомостей охарактеризовано життєвий і творчий шлях І.О.Родіонова, простежено його ідейно-творчу еволюцію. Проаналізовано роман "Наше преступление" у контексті російської прози кінця XIX - початку XX ст., присвяченої сільській темі. Висвітлено діяльність письменника як воєнного публіциста. Проаналізовано роман "Жертвы вечерние" у зіставленні з творами про громадянську війну російських радянських письменників. Охарактеризовано І.О.Родіонова як творчу індивідуальність, визначено найважливіші особливості його творчого методу. Надано об'єктивну оцінку літературної спадщини митця, її місця та значення в російській літературі XX ст.

  Скачати повний текст

Розглянуто розвиток проблеми ідентичності у європейській філософії XX ст. Показано, які проблемні моменти у процесі цього розвитку були ключовими, альтернативні варіанти вирішення зазначених проблем, що існували у певний час. Разом з позитивною оцінкою кожної конкретної концепції особистості й оцінкою її ролі під час історичного розвитку, показано її структурні недоліки, що вказувало на необхідність створення більш нових і плідних за своєю пояснювальною силою концепцій. Вказано на необхідність створення більш нової концепції особистісної ідентичності, у якій буде повною мірою враховано етичний сенс самозасвідчення особистості. Зазначені підходи та концепції продемонстровано на прикладі аналізу етичних позицій героїв романів російського письменника Ф.Достоєвського. Показано, що магістральною етичною колізією для цього автора є проблема співвіднесення загального блага та самоствердження індивідуалізованої особистості. Показано, що ця етична проблема, яка у самого М.Достоєвського не знаходить задовільного етичного вирішення, насправді може бути ефективно вирішена саме за рахунок прийняття до уваги моменту самозасвідчення.

  Скачати повний текст

Показано, що ідея всеєдності є конститутивним елементом східнохристиянської філософської культури. Обгрунтовано положення, що всеєдність - багатозначне та багатоінтервальне явище. Розкрито змістовну структуру зазначеної категорії, яка містить суцільне знання (гносеологічну сферу людської діяльності), боголюдство (суспільно-політичну), свободну теургію - моральну філософію (етико-моральну сферу). Показано актуальність категорії всеєдності для сучасної духовної культури. Виявлено джерела генези та розвитку феномена всеєдності. Проведено систематизацію розрізнених досліджень представників східнохристиянської філософської традиції "срібного віку" з даної проблеми. Наведено характеристику основних рис східнохристиянської філософської думки кінця XIX - початку XX ст. Обгрунтовано актуальність ідеї всеєдності як основи східнохристиянської духовної культури, а також необхідності звертання до поняття всеєдності сьогодні. Розглянуто способи її досягнення в бутті на основі загального закону розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено розуміння смисложиттєвих цінностей, виробленого авторами журналу "Путь" і яке може бути критерієм у визначенні Добра та Зла. Дослідження грунтується на ціннісних орієнтаціях християнства. Відзначено, що етичний монізм християнства надає протилежні ціннісні значення створенню та руйнації, не приділяє належної уваги єдності цих протилежностей. Стверджено, що абсолютна досконалість актуально існує в Бога. Тому акцент у діяльності людини переноситься з творчості на консервацію. Бердяєв, навпаки, онтологізує свободу, вважає, що в свободі міститься джерело величі й нікчемності людини. Обгрунтовано, що одним з напрямків пошуку шляху від Зла до Добра є "софійний" християнський соціалізм, який намагався протистояти російському марксизму як головній небезпеці для Росії на межі XIX ст. - XX ст. Виступаючи проти марксизму, релігійні мислителі обирають шлях свободи та недопущення злочину. Вони вважають, що тільки особиста, суб'єктивна свобода є основою творчості, творення (в тому числі - смисложиттєвих цінностей). Розглянуто національний аспект творчості як природне дарування людиниогієнка. Підкреслено, що питання свободи й творчості мають значення у вирішенні проблеми сенсу життя, яке суб'єктивно усвідомлюється людиною як вища цінність. Але тільки у реалізації надособистої цінності (Вища Реальність) людина може усвідомити себе як істоту, яка потребує розумного, осмисленого життя.

  Скачати повний текст

Досліджено онтологічний аспект художнього образу, який визначається, згідно зі східно-християнською традицією, поняттям "іконічність". Іконічність художнього образу трактовано як синергійну спрямованість до першообразу, яка є засобом переакцентації співвідношення явленого та виявленого. Обгрунтовано, що художньо-естетична цілісність образу є точкою перетину змістових потоків, які змінюють перспективу художнього бачення. Виявлено, що своєрідність художнього образу творів, в яких реалізовано принцип іконічності, полягає у цілісній двоєдності "картини світу" й "ікони світу", естетично завершеній у сфері підсумкового змісту. Обгрунтовано необхідність врахування художньої взаємодії категорій часу та простору з категорією вічності у процесі аналізу творів із виразною релігійною спрямованістю. Художню прихованість та акцентованість іконічності розглянуто на матеріалі різножанрових творів І.С.Шмельова (епопеї "Сонце мертвих" та оповідання "Куликове Поле"), в яких іконічна основа є домінуючою та змістотвірною.

  Скачати повний текст

Досліджено причини зародження та формування імперської доктрини Московської держави як основної складової державницької ідеології її правлячих кіл у кінці XV - XVI ст. Охарактеризовано роль російської православної церкви та політичної еліти Москви у виробленні імперської концепції. Розкрито суть імперської ідеології московських правителів та механізми її реалізації. Проаналізовано вплив імперської ідеї на внутрішнє становище та зовнішньополітичну доктрину Московської держави. Висвітлено її результати та наслідки для російського народу і країн Східної Європи.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз домінантних складових імпресіоністичної поетики лірики О. Фета - її живописних та музичних засад. Визначено онтологічні, естетичні та філософські чинники формування імпресіоністичних передумов творчості поета згідно зі сучасними тенденціями літературознавства. Досліджено функціонування найважливіших елементів імпресіоністичної живописно-образотворчої поетики. Охарактеризовано головні особливості втілення імпресіоністичної музичності на різних рівнях поетичного тексту. Розкрито зміст основних мотивів музично-імпресіоністичної сфери лірики поета, визначено образно-естетичну складову даних мотивів та їх інваріантів, прийоми словесно-музичного інтонування. Доведено, що імпресіоністичне світовідчуття як головний чинник у прагненні О. Фета розширяє межі ліричного слова та образно-метафоричний об'єм вірша. Виявлено синкретизм і взаємопроникнення живописної та музичної стихій у поетичній системі митця, що обумовило специфіку формування структури його стереоскопічного образу та розвитку образно-тематичної сфери творчості лірика.

  Скачати повний текст

Виявлено синкретизм власне поетичного, живописного та музичного начал, взаємопроникнення прийомів у поетиці І.Северянина. Встановлено, що синестетичність є основним фактором формування структури поетичного образу. Проведено паралелі між естетикою лірики поета та живописом кінця XIX - початку XX ст. (російського та західноєвропейсього). Вперше здійснено аналіз живописно-зображального начала в творчості літератора, докладно розглянуто особливості відтворення пейзажу, портрету, інтер'єра, колористики, а також своєрідно перенесені до поетичної сфери живописні прийоми, що в них застосовуються. Розглянуто музичність лірики митця - від звуків до музичних асоціацій, виділено віршовий твір ("Друга симфонія"), композиція якого створена відповідно до законів сонатно-симфонічної форми. Досліджено психологізм, визначено основні особливості структури образів і прийомів художньої типізації. Визначено вплив скандинавського імпресіонизму на лірику І.Северянина.

  Скачати повний текст

Проаналізовано інституційні засади й наслідки реалізації внутрішньої політики В.Путіна впродовж його першого президентства, її вплив на характер модернізації в Росії. Розмежовано поняття трансформації як переходу від одного політичного режиму до іншого та внутрішньополітичних трансформацій як процесу та наслідків реалізації цілей суб'єктів політики в конкретному політико-культурному середовищі. Показано залежність конституційного статусу глави держави в Росії від його реальних можливостей впливати на розвиток країни. З'ясовано причини та обставини послаблення політичної опозиції в Росії під час першого президентства В.Путіна, розкрито вплив його соціально-економічних реформ на суспільно-політичну модернізацію Росії.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення результатів, одержаних вітчизняними та зарубіжними дослідниками завдяки дослідженням проблеми стосовно інституту Президента у Франції, Росії та Україні, його конституційних норм і політичної практики проведено порівняльно-правое дослідження процесів становлення, розвитку та функціонування даного інституту. Досліджено причини введення поста Президента, фактори, які вплинули на формування специфічних рис французького, російського й українського інститутів президентства. Головну увагу приділено питанням юридичного та фактичного становища президентів у механізмі здійснення державної влади їх країн. Проаналізовано конституційні функції та повноваження, проблеми їх перевищення як джерела конфліктів між Главою держави та Парламентом. Зроблено спробу проаналізувати роль і місце правових актів і допоміжних органів при Главі держави у виконанні ним покладених на нього функцій і повноважень.

  Скачати повний текст

Досліджено ліричні цикли М.Волошина в аспекті інтертекстуальності. Встановлено конкретні мовні прийоми та способи, які використано автором для актуалізації інтертекстуальних зв'язків як усередині окремого ліричного циклу, так і у випадку екстраполяції на метатекст - усю творчість поета. Виявлено як культурологічний, так і асоціативний потенціал інтертекстуальних елементів. Наведено інтертекстуальні принципи організації циклічних ліричних структур у вигляді системи, яка формується експліцитними (вербалізованими) та імпліцитними (частково вербалізованими) елементами, що вводяться автором у простір поетичних творів. Показано, що у результаті взаємодії всіх інтертекстуальних сигналів у ліричному циклі (і ширше - метатексті) відбувається їх сполучення, накладання. Доведено, що для ліричної творчості М.Волошина інтертекстуальність, підтримана циклічною структурою, є одним з конструктивних параметрів ідіостилю.

  Скачати повний текст

Встановлено, що джерелами інтертексту В.Пелевіна є твори літератури, філософії, психології, живопису, музики, кінематографа, сюжети, мотиви, образи стародавніх міфів, російської народної казки, подані у вигляді цитат, алюзій, ремінісценцій. Складний комплекс цитат, алюзій, ремінісценцій охарактеризовано як центонні та визначено основний вид інтертекстуальності - мега/гіпертекстуальність. Виявлено функції інтертекстуальних елементів, які конструюють картину світу та концепцію героя. Доведено, що у складному світі пелевінського гіпертексту кожен протекст є глибоко обумовленим і виконує свої власні функції, підпорядковується логіці центруючого тексту-лідера (буддизму та його модифікації дзен-буддизму). Зазначено, що виявлення у творчості В.Пелевіна елементів синтезу свідчить про пошук письменником нових шляхів, кардинально протилежних деконструкції постмодернізму.

  Скачати повний текст

Проведено цілісний, інтертекстуальний і мотивний аналіз творів О.І. Купріна 1890 - 1900-х рр., в яких розглянуто проблему співвідношення життя та мистецтва. Розкрито важливу роль у формуванні специфіки поетики письменника інтертексту, автоінтертексту та мотивності. Доведено, що висока концентрація передтекстів дає можливість стверджувати, що О.І. Купрін розглядає мистецтво як реальність, яка через свідомість людей та їх вчинки впливає на емпіричну дійсність. З'ясовано, що письменник створював своєрідні пародії на мотиви й образи літератури минуло, зокрема, на образи свідомих і несвідомих гравців, які естетизували життя. На підставі вивчення особливостей функціонування щільного інтертексту, пов'язаного з творами різних напрямів і стилів, пояснено різностильність прози О.І. Купріна. Зроблено висновок, що письменник у своїх творах не розвивав традиції відомих напрямів, а оригінально осмислював "чужі" тексти як художник "срібної доби". Виявлено, що використання письменником артефактів, музичного та живописнго єкфрасису дозволило суттєво оновити жанри малої прози. Встановлено міжтекстові співвідношення, форми їх реалізації та функції, серед яких ігрова набуває пріоритетного значення.

  Скачати повний текст

Здійснено багатоаспектний аналіз міжтекстових зв'язків у драматургії М.Булгакова, досліджено форми та функції поняття "інтертекстуальність" і його співвідношення з поняттям "інтертекст", визначено підхід до вивчення конкретно-історичних проявів інтертекстуальності в літературі. Показано значення даної категорії для формування сюжету й композиції, хронотопу, мотивів, образної системи, жанрово-стильових особливостей драматургії М.Булгакова. Твори митця розглянуто крізь призму традицій і новаторства, а також взаємодії різних художніх систем на початку XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен інтертекстуальності як однієї з онтологічних категорій художнього тексту. Розкрито сутність інтертекстуальності як присутності у тексті фрагментів або окремих елементів інших текстів. На підставі дискурсивного аналізу та філологічної інтерпретації визначено смисли, які актуалізуються в сучасному російському поетичному дискурсі та безпосередньо пов'язані з концептуальними засадами постмодерністського світосприйняття. Виявлено такі риси сучасного поетичного дискурсу, як антиномічність, ствердження традиційних цінностей культури шляхом інтертекстуальної деконструкції, розширення інтертекстуального поля поезії, атракція "високого" й "низького", що проявляється у модусі непрямої поетичної дискурсивності. Доведено, що на сучасному етапі метаформа "смерті автора" (Р. Барт) набуває нового сенсу - її визнання є умовним, тоді як насправді митці творять оригінальну поетичну мову з "уламків культури" й утверджують новий тип автора.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему генези інфернального (надприродного демонічного) героя, його трансформацію у міфі, фольклорі та літературі Європи та Росії. Особливу увагу приділено оригінальним рисам інфернального героя у російській прозі кінця - XIX - початку XX ст. та новітній масовій літературі. Встановлено, що домінуючою рисою російського літературного інфернального героя періоду романтизму є орієнтація на літературну фантастику романо-германської культури. Оригінальною рисою концепції демонізму, характерною для російської прози кінця XIX - початку XX ст., є протистояння романтичного та приземленого, жалюгідного демона. Простежено розвиток бінарної системи інфернальності у російській літературі XX ст. Зазначено, що демонічний персонаж новітньої масової російської літератури успадкував риси інфернальних героїв російської класики.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблеми реалізації зовнішньополітичних інтересів держави інформаційними засобами за умов міжнародних криз. Розглянуто процеси формування та реалізації інформаційної зовнішньополітичної стратегії, систематизовано теоретичні та прикладні проблеми застосування інформаційно-комунікативних інструментів впливу на зовнішні аудиторії. Досліджено сучасні тенденції в організації міжнародних комунікаційних потоків за кризових умов та практику діяльності у даній сфері держав, які істотно впливають на формування та реалізацію зовнішньої політики України. Створено концепцію, узагальнено проблеми її реалізації у міжнародному аспекті та побудовано нову модель інформаційної зовнішньополітичної стратегії. На підставі вивчення досвіду інформаційного протистояння під час антитерористичної кампанії встановлено характер інформаційної зброї "масового психічного ураження", спрямованої на зниження відчуття безпеки, поширення паніки та страху. Показано, що не тільки масова свідомість, але й політичні інститути, економічна та культурно-цивілізаційна система в цілому стають метою подібних інформаційних впливів. Визначено провідні тенденції в інформаційному забезпеченні зовнішньої політики США за умов сучасного кризового стану системи міжнародної безпеки, а також закономірності здійснення зовнішньополітичних комунікацій російською елітою у пострадянських країнах. Наведено пропозиції щодо формування сучасної державної інформаційної стратегії України у сфері зовнішньої політики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст