Проаналізовано проблеми екологізації економічних систем і необхідність побудови еколого-економічних виробничих функцій. Побудовано виробничу функцію екологічної економіки, яка функціонує як виробник продукції й очищувач навколишнього середовища. Запропоновано виробничу функцію з урахуванням екологічних обмежень як функцію значень задачі оптимального використання ресурсів. Побудовано векторну еколого-економічну виробничу функцію, яка є найкращим компромісним рішенням з урахуванням усіх цільових функцій (критеріїв) одночасно. Розглянуто галузь економіки, в якій діють різні технології зі своїми потужностями. Запропоновано задачу оптимального використання економічних і екологічних ресурсів і підхід до побудови еколого-економічної виробничої функції та функції прибутку галузі з заданим розподілом потужностей за технологіями. Узагальнено екологічно-економічну балансову модель Леонтьева - Форда на множину технологій. Розв'язано задачу максимізації вартості кінцевого продукту галузі з багатьма технологіями та побудовано еколого-економічну виробничу функцію. Узагальнено запропоновану модель та відповідну еколого-економічну виробничу функцію для неперервного розподілу технологій.

  Скачати повний текст

Дисертація містить теоретичне і експериментальне дослідження проблеми готовності до музично-педагогічної діяльності. З'ясовано, що успішність здійснення музично-педагогічної діяльності обумовлюється єдністю функціонування загальних і спеціальних здібностей особистості, серед яких спостережливість, антиципація, креативність, музикальність, експресивність і ставлення відіграють роль системоутворюючого фактору. Практична реалізація результатів дослідження міститься у визначенні основних принципів і підходів до організації навчальної діяльності студентів, спрямованої на актуалізацію і формування їх професійної готовності до музичного виховання в молодших класах загальноосвітніх шкіл.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні та прикладні положення формування, впровадження та адаптації стратегій і технологій ефективного управління інвестиційною діяльністю компанії галузі зв'язку України. Здійснено моніторинг інвестиційного процесу в Україні. Досліджено механізми формування, впровадження й адаптації стратегій компаній. Розроблено науково-методичні рекомендації та практичні пропозиції щодо вдосконалення технології управління інвестиційною діяльністю компанії. Обгрунтовано напрями трансформації організаційно-функціональної структури компанії. Здійснено аналіз та оцінку фінансово-інвестиційної діяльності та стратегій основних операторів галузі зв'язку. Розроблено науково-методичні та практичні рекомендації щодо подальшого інвестиційного розвитку ВАТ "Укртелеком".

  Скачати повний текст

Проаналізовано фактори, які сприяють виникненню інтраопераційних розривів (ІОР) артеріальних аневризм (АА) каротидного басейну в гострому періоді субарахноїдального крововиливу. Відзначено достовірний вплив таких чинників на виникнення ІОР як кількість крововиливів, строки виконання оперативного втручання, наявність субдурального крововиливу, використання пункції бічного шлуночка. ІОР АА істотно (Р=0,018) погіршують результати лікування: кількість випадків видужання зменшується в 2,4 раза, а післяопераційна летальність збільшується 4,1 раза. Встановлено, що основними причинами смерті хворих з ІОР АА є набряк головного мозку - в 63 % випадків і його інфаркт - в 25,9 %. Розроблено спосіб прогнозування високого ризику виникнення ІОР АА головного мозку. Зазначено, що за прогнозованого високого ризика ІОР АА головного мозку необхідно застосування керованої артеріальної гіпотензії на етапах індукції анестезії й інтубації трахеї, тимчасового кліпування артерій, які несуть аневризму, тривалістю до 10 хвилин. Хірургічна тактика у разі виникнення ІОР АА головного мозку залежить від його виду. Покращено результати хірургічного лікування хворих з АА головного мозку: знижено частоту виникнення ІОР з 35,8 до 15,4 %, кількість летальних випадків - з 23,4 до 15,3 %.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячене виявленню основних системоутворюючих елементів, які формують інноваційний медіапростір сучасної бібліотеки. Розроблено концептуальну модель формування інноваційного медіапростору сучасної бібліотеки. Акцентовано на тому, що формування інноваційного медіапростору бібліотеки потребує відповідних компетентностей бібліотечного фахівця, які не обмежуються набуттям елементарних навичок цифрової грамотності і потребують системного підходу.Ключові слова: інноваційний медіапростір бібліотеки, аксіологічний підхід, соціально-комунікативні практики бібліотек, функції бібліотек, інформаційні потреби користувачів, компетентності бібліотечного фахівця, інновації, цифровізація, цифрові трансформації бібліотек, проєктний менеджмент, професійні комунікації.^UThe dissertation is devoted to the identification of the main system-forming elements, which in the relationship and mutual influence form the innovative media space of the modern library and to justify the conceptual model of the innovative media space of the library based on them. The innovative media space of a modern library is a collection of technical and technological and software tools of library activity, formed in the process of digital transformations of the library, aimed at meeting the informational and social-communicative needs of citizens, determined by their professional and public activities, education, leisure, daily life, tasks of personal growth and communication.Socio-communicative practices of libraries in the conditions of digitalization are conscious and expedient activities aimed at satisfying the informational, socio-cultural needs of citizens, their social interests, which leads to the improvement of the socio-cultural living conditions of citizens in the conditions of digital transformations of society.The content of social and communicative practices of libraries using digital technologies is in line with innovative information, educational and leisure services, characterized by a variety of forms and methods of activity and the relevant use of digital technologies for its implementation.A necessary condition for the formation of librarians' readiness to carry out transformations is professional communication and the presentation and dissemination of best practices of innovative activity.Generalization and dissemination of innovative experience of library activity is carried out both through formal communications (publications, information and resource support), and informal professional communications. These professional communication processes complement each other.The formation of the library's innovative media space requires the relevant competencies of a library specialist, which is a complex phenomenon that is not limited to the acquisition of elementary digital literacy skills and requires a systematic approach.The professionalism of a modern librarian is a necessary component of the effective innovative development of libraries. Forms and means of professional development and self-education of modern librarians have been identified. For the curriculum of training students in the specialty «Information, library and archival affairs», the working program of the educational discipline «Innovative media space of the modern library» is proposed.The set of properties and aspects of the functioning of the innovative media space of the modern library, internally connected, which in their unity and interconnection form its conceptual (structural-functional) model, is recorded.The conceptual model of the innovative media space of libraries is based on the following provisions:– ?the theoretical and methodological foundations of the development of the formation of the innovative media space of libraries are based on the following concepts in their relationship and mutual influence: digital technologies as the basis of the formation of the media space of the library, the task of social and communicative activity of the library in the digital media space and the competence of the library specialist;– ?the evolution of the functioning of the innovative media space of the library should take place in accordance with the general processes of digitalization of society, the development of the theory and practice of librarianship and librarianship, and be actualized in IT projects for the introduction of digital technologies in libraries and the acquisition by library specialists of the necessary competencies for their use.Keywords: innovative media space of the library, axiological approach, social and communicative practices of libraries, functions of libraries, information needs of users, competences of the library specialist, innovations, digitization, digital transformations of libraries, project management, professional communications.