Проведено теоретичну й історичну реконструкцію підстав, філософсько-методологічних засад, ціннісних орієнтацій і культурних контекстів тлумачення міфу як полісемічної категорії, що відтворює трансісторичний та ірраціональний феномен людського буття. Зазначено, що постмодерний поворот, який за традиційним визначенням відбувся в культурі та філософії ХХ ст. посилив інтерес до міфу як до самоцінного начала культуротворчості, а також елемента встановлювальної ідентичності соціальних і етнічних спільнот. Доведено, що міф у постіндустріальному суспільстві виступає як трансісторичний принцип організації масової свідомості. Досліжено специфіку змісту процесу міфотворчості в сучасній Україні, де процес формування міфологем у соціально-політичному бутті дозволяє показати функції міфу в суспільних трансформаціях, архетипні елементи масової свідомості в процесі міфотворчості та прояви їх врізних сферах діяльності.

  Скачати повний текст