Розроблено теоретичні та методологічні положення щодо удосконалення системи структурування й управління акціонерним капіталом в інтегрованих корпоративних структурах (ІКС). Виявлено основні тенденції та закономірності функціонування акціонерного капіталу (АК) великих господарських структур. Створено схему визначення типу української моделі корпоративного управління з урахуванням специфіки АК відносно домінуючих світових моделей. Систематизовано класифікацію ІКС, яка дозволяє встановити рівень розвитку вітчизняних ІКС у порівнянні з зарубіжними та виявити найбільш перспективні напрямки їх діяльності. Запропоновано комплексну методику аналізу АК ІКС, визначено механізми удосконалення системи управління АК. Встановлено доцільність переходу до вертикальної структури АК ІКС з метою економії на витратах у системі контролю над АК. Обгрунтовано необхідність перегляду рівня концентарції капіталу та складу власників відкритих акціонерних товариств з метою підвищення прозорості АК і залучення портфельного й інституціонального інвестора. Визначено напрямки державної підтримки та реформування законодавчого забезпечення функціонування АК в ІКС.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни термодинамічного стану речовини фотосферних шарів активних областей на Сонці під час спалахів на основі спектральних спостережень. Одержано і детально проаналізовано зміни променевих швидкостей та напрямку руху речовини у фотосфері Сонця під час трьох слабких компактних і потужного двострічкового спалахів, а також, для порівняння, у спокійному й активному флокулах. Використано 10 - 34 фраунгоферових ліній, що формуються у різних шарах фотосфери, від 40 до 500 км. Виявлено особливості змін з висотою та часом фотосферного поля швидкостей спалахів. Побудовано напівемпіричні трикомпонентні (гранулу, міжгранульний проміжок і магнітну силову трубку) фотосферні моделі слабкого спалаху 24 травня 1979 р. та флокула, які показують, що фотосферна область спалаху - ряд шарів з температурою, густиною та швидкістю руху речовини.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і подано вирішення важливої наукової проблеми – комплексного аналізу концептуалізації міжнародного правопорядку в умовах суспільно-політичної реальності метамодерну.Динаміка міжнародно-правового розвитку сучасного постіндустріального суспільства зумовлює пошук ефективних інструментів адекватного реагування на виклики сьогодення. Змінюється порядок організації та функціонування всіх сфер життя: економічної, політичної, гуманітарної, безпекової та ін. Багатовекторність міжнародних процесів свідчить про те, що значення забезпечення стабільності у світі надалі зростатиме. Світове співтовариство дедалі більше переконується у необхідності розроблення раціональних підходів для колективного вирішення світових проблем і викликів, створення збалансованої системи міжнародних відносин з працюючими процедурами контролю та впливу на суб’єктів міжнародного права, належної реалізації та захисту загальнолюдських цінностей.Формування глобального світового порядку має відповідати певним вихідним засадам формування міжнародного правопорядку метамодерну, а саме: стимулювання розроблення ефективних механізмів діалогу правових культур правових систем метамодерну; домінування загальновизнаних та актуальних людських цінностей; забезпечення раціональної екологічноїполітики; наявність дієвих процедур підтримки світової безпеки (кібербезпеки); створення технологічно досконалих інструментів комунікації для міжнародних акторів, відповідних потребам сучасного інформаційного суспільства; легалізація цифрових суб’єктів права; визнання доцільності формування метадержави та глобального права; техногуманізація як складова морально-етичних засад людства; раціональна етика біоінженерії.Метамодерністська парадигма міжнародного правопорядку – це теоретично обґрунтована, правовідповідна та цифровізована модель підтримання якісного стану міжнародно-правових відносин, яка відповідає приписам міжнародно-правових норм і принципів. Відповідно до зазначеної парадигми стає можливим визначити міжнародний правопорядок метамодерну як людиноцентриський стан відносин між суб’єктами міжнародного права, заснований на виконанні приписів міжнародних, регіональних, національних і локальних (корпоративні норми ТНК) положень та принципів, організований з урахуванням тенденцій до глокалізації та цифровізації, орієнтований на задоволення потреб реального та віртуального світів.В сучасних процесах стрімкого розвитку технологічного інструментарію для забезпечення новітніх форм комунікації суспільства відбувається й становлення глобального світового порядку, в якому міжнародне право та національні правові системи стають тісно взаємопов’язаними елементами єдиної різоми, об’єктом регулювання якої має стати вся людська цивілізація.Глобальний світовий порядок є складним і багатогранним явищем, яке визначає співвідношення та взаємодію різноманітних суб'єктів у міжнародному співтоваристві. Мультиполярна система формування глобального світового порядку сприяє різноманітності міжнародних стосунків і відкриває можливості для розвитку множинної дипломатії, колективної безпеки та співпраці. Збільшення кількості сильних держав зумовлює розширення можливостей для міжнародної торгівлі, науково-технічного співробітництва, культурних обмінів та інвестицій. Крім того,мультиполярний світ дозволяє більш ефективно вирішувати глобальні проблеми та протистояти глобальним викликам.^UIn the dissertation, a theoretical generalization is made and a solution to an important scientific problem is presented, which consists in a comprehensive analysis of the conceptualization of the international legal order in the conditions of the socio-political reality of metamodernity.The dynamics of international legal development at the current stage of the life of a post-industrial society presupposes the development of effective tools for adequate response to today's challenges. The order of organization and functioning of all spheres of life is changing: economic, political, humanitarian, security, etc. The multi-vector nature of international processes indicates that the importance of ensuring stability in the world will continue to grow. The world community is increasingly convinced of the need to develop rational approaches for the collective solution of world problems and challenges, to create a balanced system of international relations, with working procedures of control and influence on subjects of international law, proper implementation and protection of universal values.The formation of the global world order must correspond to certain initial principles of the formation of the international legal order of the metamodern, namely: stimulation of the development of effective mechanisms for the dialogue of legal cultures of the legal systems of the metamodern; the dominance of universally recognized and relevant human values; ensuring a rational environmental policy; availability of effective procedures for supporting global security (cyber security); establishment of technologically advanced communication tools of international actors corresponding to the needs of the modern information society; legalization ofdigital legal entities; recognition of the expediency of the formation of a metastate and global law; technohumanization as a component of the moral and ethical foundations of humanity; rational ethics of bioengineering.The metamodernist paradigm of the international legal order is a theoretically grounded, legally compliant and digitalized model of maintaining a high-quality state of international legal relations that meets the requirements of the prescriptions of international legal norms and principles. In accordance with the indicated paradigm, it becomes possible to define the international legal order of metamodernity as a human-centered state of relations between subjects of international law, based on the fulfillment of the prescriptions of international, regional, national and local (corporate norms of TNCs) provisions and principles, organized taking into account the trends of glocalization and digitalization, focused on meeting the needs of the real and virtual worlds.In the modern processes of rapid development of the technological toolkit for providing the newest forms of communication in society, the formation of a global world order is also taking place, in which international law and national legal systems become closely interconnected elements of a single rhizome, the object of which must be the regulation of the entire human civilization.The global world order is a complex and multifaceted phenomenon that determines the relationship and interaction of various subjects in the international community. The multipolar system of forming the global world order promotes the diversity of international relations and opens up opportunities for the development of multiple diplomacy, collective security and cooperation. The increase in the number of strong states leads to the expansion of opportunities for international trade, scientific and technical cooperation, cultural exchanges and investments. In addition, a multipolar world allows us to more effectively solve global problems and face global challenges.