Дисертація присвячена дослідженню теоретико-практичних проблем етнонаціональної ідентифікації людини на шляху до її національного самоутвердження. З'ясовано зміст і структуру етнонаціональної ідентичності, визначено її місце і роль у сучасних етнополітичних процесах України. Доведено, що етнонаціональна ідентичність - необхідна умова поглиблення процесу націотворення, міжнаціональної злагоди і безпеки народів.

  Скачати повний текст

У дисертаційному дослідженні вперше узагальнено теоретичні та методологічні засади дослідження ідеології лібертаризму, систематизовано концептуальні підходи до розуміння її сутності. У ході дослідження з'ясовано витоки даної ідеології, до яких належать праці теоретиків лібералізму (Дж. Локка, А. Сміта, Т. Пейна, Д. Юма, Дж. Мілля), анархо-індивідуалізму (Г. Торо, Дж. Уоррена, Л. Спунера, Б. Такера), роботи апологетів класичної економіки (Г. де Молінарі та Ф. Бастіа) та політичних філософів, а також виявлено її еволюцію, яка прослідковується від XVII століття до сьогодення. Розкрито особливості варіативних течій лібертаризму (мінархізму, анархо-капіталізму, агоризму, «лівого лібертаризму» і т. д.); зосереджено увагу на їхніх спільних та відмінних рисах.Досліджено особливості практичного застосування лібертаріанських ідей у діяльності громадсько-політичних організацій та політичних партій США та ряду країн Європи, в тому числі й України. Встановлено, що загалом діяльність лібертаріанських політичних партій грунтується на засадах мінархізму.^UFor the first time in the dissertation, the theoretical and methodological foundations of the study of the ideology of libertarianism have been generalized, and conceptual approaches to understanding its essence systematized. In the course of the study, the origins of this ideology, to which the writings of the theorists of liberalism (J. Locke, A. Smith, T. Payne, D. Hume, J. Mill), anarcho-individualism (G. Toro, J. Warren, L. Spooner, B. Tucker), the work of apologists of the classical economy (G. de Molinari and F. Bastia) and political philosophers, as well as its evolution, which dates from the seventeenth century to the present. The peculiarities of the variant currents of libertarianism (monarchism, anarcho-capitalism, agorism, “left libertarianism”, etc.) are revealed; focus on their common and distinctive features.The peculiarities of practical application of libertarian ideas in the activities of public-political organizations and political parties of the USA and several European countries, including Ukraine, are investigated. It has been established that the activities of libertarian political parties are generally based on the principles of monarchism.

Існування демократичного політичного режиму неможливе без достатнього рівня легітимності його влади. Проте, жоден з політичних режимів не є легітимним для всіх 100% населення, а сама легітимність динамічна і постійно зростає чи спадає під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Це суттєво актуалізує вивчення сучасних особливостей легітимації влади для визначення чинників підвищення її ефективності. Особливої актуальності це дослідження набуває в епоху постмодерну, яка характеризується негативним ставленням суспільства до влади та різкими змінами правил публічного дискурсу, що суттєвопозначається на процесі легітимації влади та може призводити до загострення криз легітимності.Дане дисертаційне дослідження є одним з перших у вітчизняній політичній науці, що комплексно досліджує роль комунікації в процесі легітимації влади в демократичних політичних режимах епохи постмодерну. У межах дослідження було здійснено аналіз зміни підходів до розуміння феномену легітимності в епохи домодерну, модерну та постмодерну. В результаті було визначено, що у домодерному розумінні влада нерозривно пов'язана з релігією та сприймається як щось божественне, а відповідно, незаперечне, тоді як у модерному підході ключове місце займає вже «теорія суспільного договору» та «розумне»походження держави, що ставить перед владою необхідність доводити власну легітимність через дотримання певних умов. В період постмодерну ж переважає негативна оцінка влади та вимога задовольнити суспільні потреби «тут і зараз», зростає рівень недовіри до владних інституцій та підвищуються суспільні очікування. Владні субʼєкти змагаються за власнулегітимність фактично в режимі «онлайн», що підвищує значимість саме комунікативної складової процесу легітимації.^UThe existence of a democratic political regime is impossible without a sufficient level of legitimacy of its power. However, none of the political regimes is legitimate for all 100% of the population, and legitimacy itself is dynamic and constantly increases or decreases under the influence of external and internal factors. This significantly actualizes the study of modern features ofthe legitimation of power in order to determine the factors of increasing its effectiveness. This research is especially relevant in the postmodern era, which is characterized by a negative attitude of society towards the government and drastic changes in the rules of public discourse, which significantly affects the process of legitimizing the government and can lead to an exacerbation of crisesof legitimacy.A key role here is acquired by the communicative component, which appears through the justification by powerful subjects to subordinates of their right to power. The study of communication in the context of interaction between rulers and the people comes to the fore. After all, in a democratic society, a high level of legitimation can be achieved only if this interaction is constant and effective. Such communication is a condition for the formation of trust between the government and its subordinates. In turn, the use of moderndigital means also allows to fully implement the democratic idea of representation, providing an opportunity to collect «feedback» from citizens, their opinions and wishes. Thus, digitalization makes it possible to transform the government's public communication from a monologue into a full-fledged dialogue. This contributes to the legitimization of the actions of the authorities even in the conditions of postmodern negativism.