Уперше в українському літературознавстві здійснено комплексний аналіз концепту літературного антропоніма та з'ясовано його інтерпретаційний потенціал на підставі методологічного синтезу онтологічного та гносеологічного досвіду тлумачення проблеми імені. З'ясовано механізм перетворення концепту власного імені на базову концепцію літературного твору шляхом незалежної авторської та читацької концептуалізації, що відповідає вимогам класичної методології трансцендентальної аналітики та діалектики. Відзначено, що системний розгляд ключових проблем функціонування антропоніма у художньому тексті уможливлює окреслення літературної атропонімічної моделі як динамічного поєднання семантичного поля та таксономії рівнів функціонування. Застосування даної моделі дозволяє включити літературний атропонім у національну (американську) та загальносвітову асоціативно-вербальну мережу та завдяки цьому визначити анатропонімічну своєрідність творів американських романтиків.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості виникнення та проявів сепаратизму в історико-політичному аспекті. Запропоновано визначення даного поняття як обумовленого етнічними, політичними, соціально-економічними та культурними протиріччями прагнення регіону до політичного відділення від решти території держави або підвищення свого правового статусу у межах країни. Праналізовано мету сепаратистського руху, спрямовану на реалізацію двох видів сепаратизму - регіонального та етнічного. Охарактеризовано соціальну базу сепаратистського руху, який передбачає участь політичної еліти, середніх і нижчих верств населення. Виявлено специфіку проявів сепаратизму в різних країнах світу, зокрема на пострадянському просторі. Розроблено класифікацію сепаратистських рухів за різними критеріями: визначенням мети та сутності, соціальної бази, методів та форм проведення, організацією та характерними проявами. Наведено рекомендації щодо запобігання виникненню сепаратизму шляхом надання широких повноважень місцевим органам влади, розвитку федералізму або регіоналізму, забезпечення економічних і політичних можливостей для регіональних груп поза межами їх власних територій.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні та практичні проблеми формування організаційно-економічного механізму корпоратизації та корпоративного управління у сфері телекомунікацій за умов ринкового середовища. Виявлено особливості такого управління корпорації у контексті глобалізації та демонополізації ринків їх послуг. На підставі комплексного аналізу розроблено складові організаційно-економічного механізму корпоратизації операторів телекомунікацій за умов демонополізації телекомунікаційних ринків. Обгрунтовано принципи корпоративного управління операторів телекомунікацій. Розроблено принципи, систему зазначеного управління, а також єдину систему організації та координації проведення робіт з оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна та земельні ділянки, автоматизовано систему їх обліку, що дозволяє здійснити оцінку бізнесу оператора. Запропоновано механізм визначення інвестиційної привабливості корпорації, який базується на дисконтуванні грошових потоків, а також схему прогнозу чистих доходів, яка передбачає застосування статистичних методів екстраполяції, що дозволяє оцінити вартість будь-якого діючого підприємства.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі здійснено комплексний аналіз особливостей фун¬кціонування ЛСЕП з врахуванням сучасних вимог концепції Smart Grid та ви¬конано співставний аналіз методів оцінки обмінних процесів у ЛСЕП з джере¬лами РГ. На основі експертного аналізу виділено основні проблеми роботи ЛСЕП у вітчизняних системах електропостачання та енергозабезпечення. Роз¬ширено відому систему ПЯЕ для адекватного оцінювання рівнів ЕМС в ЛСЕП з дотриманням вимог концепції Smart Grid та оцінювання рівнів перетоків енер¬гії на основі відомих показників. Розроблено та апробовано спеціалізований програмний модуль та норма¬тивно-методичне забезпечення розширеного енергетичного аудиту з викорис¬танням обмінної потужності, яке дає змогу: визначити обмінну потужність та частку взаємного впливу в довільному перетині ЛСЕП з врахуванням особли¬востей їх конфігурації, режимів роботи окремих елементів та ЛСЕП в цілому; отримати інформацію про обмінні процеси в ЛСЕП з різним рівнем інформа¬ційного забезпечення; адекватно враховувати особливості протікання режимів у ЛЕС, зокрема, двонаправленість потоків електроенергії та визначити реальний їх розподіл в елементах ЛСЕП.^UIn the dissertation the complex analysis of the peculiarities of functioning of local power supply systems (LPSS) is carried out taking into account the modern requirements of the Smart Grid concept and the comparative analysis of methods of estimation of exchange processes in LPSS with dispersed energy sources is performed. The need to extend the known LPSS system to adequately assess the EMC levels in the LPSS with the requirements of the Smart Grid concept and to estimate the energy flow rates using known indicators is justified. The analysis of exchange processes of LPSS under the influence of different types of impulse disturbances and sources of non-sinusoidal voltage and current cau¬sed by the peculiarities of modes of operation of both individual elements and the system as a whole for single and three-phase cross sections of LPSS is carried out. New relationships were obtained to evaluate the effect of non-sinusoidality and to take into account the ripple coefficients on the nature of the exchange processes. The analysis of the exchange processes in LPSS has been carried out taking into account the real characteristics of the elements with electromagnetic bonds (tra¬nsformers, reactors, transmission lines, etc.) and new relationships have been obtained, which link the exchange power and the coefficients of magnetic coupling for one and three-phase LPSS operating in both sinusoidal and non-sinusoidal modes, as well as in symmetric and asymmetric modes. A specialized software module and regulatory and methodological support for the extended energy audit using exchange power have been developed and tested. The proposed regulatory and methodological support makes it possible to: determine the exchange power and the proportion of mutual influence in an arbitrary intersection of LPSS, taking into account the peculiarities of their configuration, mo¬des of operation of individual elements and LPSS as a whole; to obtain informat¬ion on exchange processes in the LPSS with different levels of information support; to adequately take into account the peculiarities of the flow of modes in the LPSS, in particular, the bidirectionality of electricity flows and to determine their real distribution in the elements of LPSS.

Авторкою здійснено теоретичний аналіз стану дослідженості проблеми психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри та гендерних особливостей у психології. Встановлено, що психологічна готовність – це первинна умова успішного виконання певної діяльності. Важливим чинником формування психологічної готовності до конкретного виду діяльності є наявність відповідних схильностей, здібностей та якостей особистості. Вона формується на основі засвоєння загальних та професійних знань, формування вмінь та навичок, удосконалення професійно важливих якостей. Психологічна готовність майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри – це складна, інтегрована система властивостей, професійних знань та досвіду; системне психологічне утворення у структурі особистості майбутнього фахівця. Така готовність містить сформовані мотиви вибору професії психолога, професійну спрямованість (позитивне ставлення до обраної професії, установка на професійну діяльність), професійно значущі якості особистості; широкий обсяг спеціальних знань та умінь; наявність емоційних та вольових властивостей особистості, які сприяють її реалізації. Ефективність здійснення професійної кар’єри психолога залежить від сформованості таких взаємопов’язаних компонентів психологічної готовності, як мотиваційно-цільовий, когнітивний, операційний, комунікативний, регулятивно-вольовий та рефлексивний. Для нашого дослідження, важливим є те, що поняття «гендер» відображає умовність відмінностей між чоловіками та жінками в соціально-психологічному та професійному планах. Вивчення особливостей формування психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри в гендерному аспекті має на меті виявлення цих специфічних особливостей залежно від типу гендерної ідентичності. У цьому плані ми опираємось на наукові дослідження С. Бем про основні типи гендерної ідентичності (маскулінність, фемінність, андрогінність) та будемо вивчати гендерні особливості окремо від біологічної складової статі, намагаючись не оцінювати і не корегувати особистість, а враховувати психологічні особливості її індивідуальної гендерної ідентичності. Емпіричним шляхом визначено критерії та відповідні ним показники психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри: мотивація навчальної діяльності; мотиви навчально-професійної діяльності майбутніх психологів; розуміння основних понять, що стосуються здійснення кар’єри; пізнавальна активність; емоційна стійкість; суб’єктивний контроль; поведінкова активність загалом; активність щодо підготовки до здійснення професійної кар’єри; успішність застосування професійних вмінь під час проходження практики у ЗВО; комунікативна компетентність; емоційний інтелект; здатність до аналізу власної поведінки; здатність до оцінки результатів своєї діяльності. Також визначено рівні сформованості компонентів психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри: високий, середній, низький.^UThe author carried out a theoretical analysis of the state of study of the problem of psychological readiness of applicants to pursue a professional career and gender characteristics in psychology. It has been established that psychological readiness is the primary condition for the successful performance of a certain activity. An important factor in the formation of psychological readiness for a specific type of activity is the presence of appropriate inclinations, abilities and personal qualities. It is formed on the basis of assimilation of general and professional knowledge, formation of abilities and skills, improvement of professionally important qualities.The psychological readiness of future psychologists to pursue a professional career is a complex, integrated system of properties, professional knowledge and experience; systemic psychological education in the personality structure of the future specialist. Such readiness includes formed motives for choosing the profession of a psychologist, professional orientation, professionally significant personality qualities; a wide range of special knowledge and skills; the presence of emotional and volitional personality properties that contribute to its realisation. The effectiveness of the professional career of a psychologist depends on the formation of such interconnected components of psychological readiness as motivational and targeted, cognitive, operational, communicative, regulatory and volitional, and reflective.In the context of the study, the concept of ‘gender’ reflects the conventionality of differences between men and women in sociopsychological and professional aspects. The study of the peculiarities of the formation of the psychological readiness of future psychologists to pursue a professional career in the gender aspect aims to identify differences depending on the type of gender identity. In this context, the research was based on the scientific achievements of S. Bem about the main types of gender identity (masculinity, femininity and androgyny). There were gender characteristics researched regardless of gender, taking into account the psychological features of its individual gender identity.Empirically determined criteria and indicators of psychological readiness: motivation of educational activity; motives of educational and professional activity of future psychologists; understanding of the main concepts related to the implementation of a career; cognitive activity; emotional stability; subjective control; behavioural activity in general; activity in preparation for a professional career; successful application of professional skills during internship at the higher education institution; communicative competence; emotional intelligence; the ability to analyse one’s own behaviour; the ability to evaluate the results of one’s activities. Levels of formation are also defined components of psychological readiness of future psychologists to pursue a professional career: high, medium, low.