Розглянуто загальні організаційні та методичні засади створення інтероперабельних геопросторових даних для національної інфраструктури геопросторових даних. Наведено загальну структуру та компоненти національної інфраструктури геопросторових даних, законодавство та стандартизацію в сфері географічної інформації. Розглянуто загальну концепцію інтероперабельності геопросторових даних, методичні основи розроблення специфікацій для наборів геопросторових даних, правила і технологію моделювання геопросторових даних, методику підготовки та порядок реєстрації метаданих на національному геопорталі. Нормативно-правове забезпечення у сфері національної інфраструктури геопросторових даних 9 1.1. Тенденції розвитку, загальна структура та компоненти національної інфраструктури геопросторових даних 10 1.1.1. Еволюція розвитку інфраструктур геопросторових даних 10 1.1.2. Ініціативи розвитку НІГД в Україні 13 1.1.3. Оцінка стану розвитку НІГД в Україні 15 1.1.4. Загальна структура та основні компоненти НІГД 20 1.1.5. Стандарти та технічні регламенти 25 1.2. Законодавство у сфері національної інфраструктури геопросторових даних 29 1.2.1. INSPIRE - Директива Європейського парламенту і ради ЄС 29 1.2.2. Структура, склад та зміст базового законодавства в сфері національної інфраструктури геопросторових даних 33 1.2.3. Закон України «Про публічні електронні реєстри» 43 1.3. Стандартизація географічної інформації 47 1.3.1. Організація стандартизації в сферігеографічної інформації 47 1.3.2. Огляд комплексу стандартів серії ISO 19100 «Географічна інформація/ Геоматика» 49 1.3.2. Огляд специфікацій і стандартів OGC 52 1.3.4. Національні стандарти України в сфері географічної інформації 53 1.4. Архітектура Національного геопорталу НІГД 60 1.4.1. Еталонна архітектура геопорталу OGC 60 1.4.2. Особливості реалізації геопорталу INSPIRE 62 1.4.3. Структура, склад та функції сервісів Національного геопорталу НІГД 63 Підсумки та загальні висновки 70 Запитання для самоконтролю 72 РОЗДІЛ 2. Геопросторові дані та принципи забезпечення їх інтероперабельності 73 2.1. Види геопросторових даних та їх використання в ГІС 74 2.1.1. Загальні відомості про ГІС та геопросторові дані 74 2.1.2. Базові типи геопросторових даних 77 2.1.3. Властивості векторних даних 80 2.1.4. Властивості растрових даних 86 2.2. Бази геопросторових даних 88 2.2.1. Типова структура баз геопросторових даних 88 2.2.2. Класи геометричних об’єктів в моделях геопросторових даних 91 2.2.3. Просторові оператори і функції баз геопросторових даних 95 2.2.4. Просторові індекси 101 2.3. Геоінформаційні продукти НІГД 104 2.3.1. Види геоінформаційних продуктів і технологічні схеми їх використання в НІГД 104 2.3.2. Виклики щодо забезпечення інтероперабельності геоінформаційних продуктів НІГД 108 2.4. Принципи та методи забезпечення інтероперабельності геопросторових даних 112 2.4.1. Контексти терміну «інтероперабельність» 112 2.4.2. Еталонна модель інтероперабельності 114 2.4.3. Сервіс-центричний підхід до забезпечення інтероперабельності в НІГД 118 2.4.4. Інформаційно-центричний підхід до забезпечення інтероперабельності компонентів НІГД 119 2.4.5. Система єдиних вимог до сумісності геопросторових даних 121 Підсумки та загальні висновки 124 Запитання для самоконтролю 126 РОЗДІЛ 3. Методичні основи розроблення специфікацій для наборів геопросторових даних 127 3.1. Структура та вимоги до змісту специфікацій для наборів геопросторових даних 128 3.1.1. Призначення специфікації 128 3.1.2. Структура та нормативне забезпечення специфікацій 131 3.1.3. Вимоги до змісту розділів специфікацій 133 3.1.4. Досвід розроблення та використання специфікацій даних INSPIRE 141 3.1.5. Етапи розроблення специфікацій для наборів геопросторових даних НІГД 144 3.2. Методика розроблення каталогу об'єктів наборів геопросторових даних 147 3.2.1. Призначення каталогу геопросторових об'єктів 147 3.2.2. Нормативне забезпечення розроблення каталогів 149 3.2.3. Структура та загальні вимоги до каталогу 150 3.2.4. Вимоги до елементів основного вмісту каталогу об’єктів 153 3.2.5. Приклади подання основного вмісту каталогів об'єктів 157 3.3. Методика визначення вимог до якості геопросторових даних 160 3.3.1. Визначення та зміст категорії якості геопросторових даних 160 3.3.2. Компоненти якості геопросторових даних за фазами їх життєвого циклу 164 3.3.3. Концептуальна модель якості геопросторових даних 166 3.3.4. Елементи якості геопросторових даних 169 3.3.5. Міри якості геопросторових даних 173 3.3.6. Процедури, методи та процес оцінювання якості 177 3.3.7. Принципи визначення вимог до якості даних у специфікації геопросторових даних 180 Підсумки та загальні висновки 183 Запитання для самоконтролю 184 РОЗДІЛ 4. Технологія моделювання геопросторових даних 185 4.1. Структура та принципи моделювання геопросторових даних для НІГД 187 4.1.1. Основні визначення та рівні моделювання геопросторових даних 187 4.1.2. Вимоги до набору геопросторових даних 189 4.1.3. Визначення та принципи концептуального моделювання геопросторових даних 192 4.1.4. Визначення прикладної схеми та етапи її створення 195 4.1.5. Досвід розроблення прикладних схем в специфікаціях INSPIRE 197 4.2. Технологія та правила моделювання геопросторових даних відповідно до ДСТУ 8774:2018 200 4.2.1. Технологічна схема моделювання геопросторових даних 200 4.2.2. Визначення загальної об'єктної моделі, її мета та основна структура 203 4.2.3. Склад просторової схеми та правила її подання 205 4.2.4. Склад часової схеми та правила її моделювання 210 4.2.5. Склад та геометрія покриття та правила його моделювання 211 4.3. Концептуальне моделювання інструментальними засобами з використанням мови UML 215 4.3.1. Загальні відомості про мову UML 215 4.3.2. UML-нотації: елементи та їх призначення 217 4.3.3. Аналітичний огляд інструментальних засобів для розробки UML-діаграм класів об'єктів 221 4.3.4. Досвід розроблення діаграм пакетів і класів об'єктів для моделювання типів об'єктів 227 4.4. Вимоги до забезпечення сумісності наборів геопросторових даних 231 4.4.1. Визначення поняття сумісності та цілісності набору геопросторових даних 231 4.4.2. Визначення топологічних відношень між типами об'єктів 235 4.4.3. Визначення топологічної узгодженості набору геопросторових даних 238 4.4.4. Класифікація ідентифікаторів та їх застосування 239 4.4.5. Визначення доменної цілісності та використання класифікаторів на основі «CodeList» 242 4.4.6. Визначення посилальної цілісності на основі ідентифікаторів 243 Підсумки та загальні висновки 244 Запитання для самоконтролю 246 РОЗДІЛ 5. Методика підготовки та порядок реєстрації метаданих на національному геопорталі 247 5.1. Призначення та структура метаданих геоінформаційних ресурсів НІГД 248 5.1.1. Основні терміни та визначення метаданих 248 5.1.2. Призначення метаданих у НІГД 250 5.1.3. Нормативно-правове та методичне забезпечення метаданих 252 5.1.4. Уніфікація метаданих на основі міжнародних стандартів 253 5.2. Профілі та елементи метаданих геоінформаційних ресурсів НІГД 260 5.2.1. Принципи створення профілів стандартів 260 5.2.2. Профіль INSPIRE: особливості, призначення та реалізація 262 5.2.3. Профілі НІГД для підтримки метаданих геоінформаційних ресурсів 264 5.2.4. Склад профілів НІГД 265 5.2.5. Інструментальні засоби для підтримки і формування метаданих 269 5.3. Життєвий цикл метаданих геопросторових даних та геоінформаційних сервісів 274 5.3.1. Процес формування метаданих 274 5.3.2. Задачі держателя щодо формування метаданих 277 5.3.3. Процес валідації метаданих 278 5.3.4. Процес оновлення метаданих 279 5.3.5. Процес публікування метаданих в мережі Інтернет 280 5.4. Порядок формування метаданих геоінформаційних ресурсів на пілотному проекті національного геопорталу 283 5.4.1. Відповідальні за формування та реєстрацію метаданих 283 5.4.2. Відповідальні за визначення складу метаданих 284 5.4.3. Вимоги до формування метаданих геоінформаційних ресурсів 284 5.4.4. Методика формування метаданих геоінформаційних ресурсів на пілотному проекті національного геопорталу 285 Основна мета цього навчального посібника полягає у формуванні у посадових осіб, які ви¬конують функції держателів геопросторових даних, компетентностей та знань, достатніх для організації та управління процесами зі створення інтероперабельних геопросторових даних, специфікацій та їх метаданих, а саме: • знання законодавчого та нормативно-технічного забезпечення діяльності в сфері національної інфраструктури геопросторових даних, складу компонентів і технічної архітектури НІГД; • знання змісту поняття інтероперабельності у нормативному, інституційному і техно¬логічному забезпеченні, методів і засобів її досягнення у НІГД; • знання призначення, складу та основних положень національних і міжнародних стандартів, пов'язаних із процесами створення, постачання та використання інтеро¬перабельних геопросторових даних НІГД; • знання призначення, структури та змісту специфікацій та метаданих для наборів ге¬опросторових даних, основні етапи і вимоги до моделювання геопросторових да¬них, вимог до якості даних, їх цілісності та сумісності. • уміння використання технології та правил моделювання геопросторових даних для використання у геоінформаційних системах відповідно до вимог міжнародних та на¬ціональних стандартів і положень INSPIRE; • уміння аналізувати сферу, у якій здійснює діяльність посадовець, з метою створен¬ня специфікації геопросторових даних, прикладної схеми та каталогу об'єктів. • застосовування методології модельно-керованої архітектури під час реалізації ін¬формаційних систем та баз геопросторових даних. • уміння розроблення специфікації геопросторових даних, каталогу об'єктів та їх атри¬бутів, прикладні схеми наборів геопросторових даних та реєстрації та оновлення ме- тадані на національному геопорталі НІГД.

• Карпінський Юрій Олександрович (технічні науки)
• Лященко Анатолій Антонович (технічні науки)
• Кінь Данило Олексійович (1997–) (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"