досліджено історико-правові аспекти становлення та функціонування державних інститутів і права Держави-міста Ватикан Розглянуто утворення папських володінь та заснування Папської держави. Проаналізовано політичні та правові передумови виникнення Держави-міста Ватикан; висвітлено Латеранські угоди 1929 р. та їхню роль в утворенні цієї держави, а також з’ясовано специфіку міжнародної правосуб’єктності Святого Престолу та Держави-міста Ватикан. Охарактеризовано дипломатичні відносини України з Ватиканом Досліджено особливості формування та функціонування державних інститутів Держави-міста Ватикан, а саме: політико-правовий та релігійний статус глави Святого Престолу та Держави-міста Ватикан; організаційно-правові засади діяльності виконавчої влади Ватикану, у т. ч. Римської курії, установ і закладів, пов'язаних зі Святим Престолом, а також збройних сил Держави-міста Ватикан, особливості функціонування судової системи Ватикану. Охарактеризовано правову систему Держави-міста Ватикан, зокрема роглянуто джерела права та обгрунтовано утвердження та захист прав і свобод людини Святим Престолом, а саме: розкрито соціальну доктрину Католицької Церкви, проаналізовано основоположні права і свободи людини, права народів та права людства в енцикліках Пап Римських кін. XIX - поч XXI ст. та висвітлено політику сучасного Ватикану щодо глобалізаційних викликів. ПЕРЕДМОВА 6 РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 12 1.1. Історіографія дослідження 12 1.2. Джерельна база дослідження 33 1.3. Методологічна основа дослідження 50 Висновки до Розділу 1 63 РОЗДІЛ 2. ІСТОРИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВИ-МІСТА ВАТИКАН 67 2.1. Утворення папських володінь та заснування Папської держави 67 2.2. Політичні та правові передумови виникнення Держави-міста Ватикан 88 2.3. Латеранські угоди 1929 р. та їхня роль в утворенні Держави-міста Ватикан: укладення, зміст, оцінка. Міжнародна правосуб’єктність Святого Престолу та Держави-міста Ватикан 112 2.4. Дипломатичні відносини України з Державою-містом Ватикан 135 Висновки до Розділу 2 Ї 143 РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУТІВ ДЕРЖАВИ-МІСТА ВАТИКАН 148 3.1. Політико-правовий та релігійний статус глави Святого Престолу та Держави- міста Ватикан 148 3.2. Організаційно-правові засади діяльності виконавчої влади Ватикану 170 3.2.1. Історико-правові витоки становлення системи управління Ватикану 170 3.2.2. Римська курія: етапи історичного розвитку, структура її адміністративного апарату (передумови заснування, компетенція та порядок діяльності окремих відомств, служб і управлінь) 174 3.2.2.1. Реформи Римської курії у XX ст. та її сучасна структура 174 3.2.2.2. Секретаріати Римської курії 178 3.2.2.3. Дирекції і Департаменти Губернаторства 183 3.2.2.4. Конгрегації Римської курії 191 3.2.2.5. Папські комісії Римської курії 197 3.2.2.6. Папські ради Римської курії 207 3.2.2.7. Міжвідомчі комісії та служби і управління Римської курії 221 3.2.2.8. Роль Ради кардиналів в реформуванні Римської курії за понтифікату Франциска 237 3.2.2.9. Установи і заклади, пов'язані зі Святим Престолом 240 3.2.3. Збройні сили Держави-міста Ватикан: характеристика історичних воєнізованих формувань та Швейцарської гвардії 267 3.3. Особливості функціонування судової системи Ватикану 275 Висновки до Розділу 3 292 РОЗДІЛ 4. ПРАВОВА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ-МІСТА ВАТИКАН 298 4.1. Джерела права Держави-міста Ватикан 298 4.2. Утвердження та захист прав і свобод людини Святим Престолом 312 4.2.1. Соціальна доктрина Католицької Церкви: передумови формування, історичний розвиток, зміст та оцінка значення 312 4.2.2. Основоположні права і свободи людини, права народів та права людства в енцикліках Пап Римських кін. XIX - поч. XXI ст 386 4.2.3. Політика сучасного Ватикану щодо глобалізаційних викликів 454 Висновки до Розділу 4 460 ВИСНОВКИ 466 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 478 БІБЛІОГРАФІЯ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ МОНОГРАФІЇ 521 ДОДАТКИ 523 Додаток А. Схема державного апарату Ватикану 523 Д Даток В. Список Пап Римських 524 ПЕРЕДМОВА Практична реалізація курсу нашої держави на європейську та євроатлантичну інтеграцію знаходить розуміння та підтримку провідних держав світу. Серед європейських держав особливу увагу привертає Держава-місто Ватикан - унікальна держава, що займає гідне місце у світовій співдружності. Держава-місто Ватикан - резиденція Папи Римського, територія Святого Престолу, що є центральним органом Католицької Церкви. Ватикан є найменшою у світі незалежною державою, анклав посеред Риму в Італії. Держава-місто Ватикан - загальновизнаний суб’єкт міжнародного права, що має великий моральний авторитет і духовний вплив на перебіг сучасних глобалізаційних процесів у світі. Тому після встановлення у лютому 1992 р. дипломатичних відносин України з Ватиканом істотно зріс і якісно підвищився інтерес нашого суспільства, зокрема наукової спільноти, до цієї особливої держави-церкви, яка набула теперішнього статусу за Латеранськими угодами 1929 р. з урядом Італії. Хоч офіційно сучасному Ватикану лише дев’яносто років, проте, за самоідентифікацією Святого Престолу, він наділений усіма атрибутами держави. Поєднана з ним у державну цілісність суверенна Держава-місто Ватикан успадкувала понад тисячолітню історію зародження, утвердження, розвитку, функціонування різних форм державності, державно-правових інститутів, правових традицій, які формувалися спочатку за звичаєвим, а згодом за канонічним і церковним правом. Саме на таких концептуально визначених засадах відбулося становлення цього міжнародно-правового суб’єкта, що є також адміністративним центром Вселенської Католицької Церкви. Зважаючи на таку загальновизнану варіативність представлення на міжнародній арені цих двох інститутів, слід очевидно мати на увазі, що їхня спільність має давнє історичне коріння, пов’язане із виникненням християнства, розвитком його церковно-організаційних структур, становленням інституцій папства, його володінь, та водночас із формуванням на їхній основі державної влади і, відтак, з понад тисячолітнім функціонуванням Папської держави, яку є всі підстави вважати попередницею сучасного Ватикану. Крім цього історичного аспекту, дослідження процесів заснування та подальшого розвитку усіх державницьких інститутів неодмінно пов’язані із правовими аспектами. їхня суть полягає у тому, що процеси державотворення відбувалися одночасно й на основі наявних у певні історичні періоди правових порядків. Отже, у цьому контексті розгляд багатоманіття правових проблем, що виникали і вирішувалися упродовж усієї історії Християнської, а згодом Католицької Церкви, слід проводити у тісному переплетінні з морально-етичними категоріями, що так чи інакше засновувалися на божественних істинах. Тож правосуб’єктність Церкви від початків християнізації Західної Римської імперії закріплювалася приписами римського права, внаслідок рецепції якого удосконалювалося і розвивалося канонічне право, релігійне за змістом, але типове за структурою і формою для романо-германської правової сім’ї. Саме кодифіковане канонічне право є основою правової системи Ватикану. Для історико-правової науки актуальність дослідження комплексної проблеми становлення і розвитку Держави-міста Ватикан полягає насамперед у тому, що на основі аналітичного вивчення і пояснення передумов виникнення, розвитку і функціонування конкретних державно-правових інститутів, явищ і процесів, характерних для тривалого історико-цивілізаційного поступу, як глобального, так і локального масштабу, підходячи з конкретно історичних позицій оцінювання фактів, конкретних подій державно-політичного і релігійно-церковного життя, Діяльності видатних особистостей, передусім Римських Понтифіків, аналізу правових джерел отримано підставу об’єктивно і всебічно узагальнити та теоретично обгрунтувати історичну закономірність створення цієї держави- феномена. У процесі аналітичного опрацювання наукових публікацій таких авторів, як: • Астапенко, Т. Барнс (Т. Barnes), Ґ. Бедуел, Дж. Бейкер, Д. Бєлов, О. Бись, Болоюв, Н. Бортник, Я. Бутенко, Ф. Вауліна, Д. Воловників, О. Волошин, Н. робйова, В. Воссіна, Т. Вуде, Є. Гергей, К. Голубєв, О. Гончаренко, М. Грант, Ф. Р оровіуСч й. Григулевич, С. Дьяченко, М. Етерович, І. Жаровська, В. Задворний, ждан, М. Казаков, М. Кельман, Я. Ковальський, В. Ковальчук, В. Козлов, М. Козюбра, Е. Коровій, О. Корсунський, К. Корчагін, О. Котуха, А. Красіков, П. Кузенков. Й. Лаврецький, Б. Лєкомт, С. Лозиііський, О. Льон, Й. Мадей, Ж. Марітен, С. Марітчак, В. Мельник, С. Моісеєнко, 3. Моравський (Z. Morawski), С. Мудрий, Е. Мюррей (A. Murray), І. Нагаєвський, Г. Невинна, М. Отрош, Р. Папаян, Л. Попсуєнко, С. Рабінович, Р. Рашкова, Дж. Робертсон, В. Рожков, Т. Сироїд, В. Сухонос, О. Тарасов, Б. Тищик, А. Дж. Тойнбі, В. Ульманн (W. Ullmann), Є. Харитонов, Г. Хоружий, О. Штаєрман, М. Шейнман, А. Юраш, П. Яроцький, К. Ясперс та ін., а також богословських праць Лактанція, П. Євсевія, А. Спасського, Ф. Шаффа, О. Шаєка тощо - виявлено, що, навіть попри такий вагомий обсяг досліджень вітчизняними і зарубіжними істориками, правниками, політологами, богословами різних аспектів розглядуваної проблематики, історико-правове дослідження становлення та розвитку Держави-міста Ватикан все ще зберігає свою актуальність, з огляду на потребу у його комплексності, а також зважаючи на євроінтеграцію України та сучасну роль Ватикану у глобалізаційних процесах. Тому метою даного монографічного дослідження є комплексне аналітичне осмислення історико-правових процесів, що сприяли становленню державності, створенню соціально-політичних та релігійно-церковних передумов формування і особливостей функціонування державно-правових і канонічно-церковних інститутів, які виникали, утверджувалися, удосконалювалися у різні цивілізаційні епохи існування Папської держави та були успадковані у церковно-правовій практиці Ватикану, а також всебічне висвітлення засад і основних положень соціальної доктрини Католицької Церкви та особливостей забезпечення і захисту основоположних прав і свобод людини, прав народів і прав людства Святим Престолом, та розгляд впливу сучасних глобалізаційних викликів на формування новітніх тенденцій у державно-правовій діяльності і канонічно-церковній позиції Дсржави-міста Ватикан і Святого Престолу. Відтак, автором проаналізовано виклад в історико-правовій літературі проблем становлення і розвитку державності Ватикану від найдавніших часів до сьогодення; охарактеризовано основну джерельну базу предмета дослідження, обгрунтовано методологічну основу дослідження; відстежено історико-правові передумови формування папських володінь та об'єднання їх у Папську область як підгрунтя зародження державності; досліджено історію заснування і функціонування Папської держави як попередниці Ватикану; з’ясовано значення Латеранських угод у вирішенні т. зв. «Римського питання», а також проаналізовано окреслену ними специфіку міжнародної правосуб’єктності Святого Престолу та Держави-міста Ватикан; охарактеризовано дипломатичні відносини України з Державою-містом Ватикан та розглянуто їхні особливості на сучасному етапі; розкрито особливості правового статусу Папи Римського як Глави Святого Престолу і суверена Ватикану; встановлено організаційно-правові засади діяльності виконавчої влади Ватикану; виявлено особливості функціонування судової системи Апостольської столиці; визначено структуру правової системи Ватикану як основи його юридичної самоідентифікації; висвітлено особливості джерел права Держави- міста Ватикан; проаналізовано передумови формування, історичний розвиток і зміст та дано оцінку значенню соціальної доктрини Католицької Церкви; досліджено закріплення основоположних прав і свобод людини та прав народів і прав людства в енцикліках Пап Римських кін. XIX - поч. XXI ст.; виявлено гуманістичні і людиноцентристські тенденції у діяльності Святого Престолу на сучасному етапі; розкрито політику сучасного Ватикану щодо глобалізаційних викликів. Методологія монографічного дослідження зумовлена предметом вивчення історико-правових аспектів заснування та функціонування Держави-міста Ватикан, в основу якого покладено концептуальний аналіз правових документів, а також теоретичних напрацювань, здійснених великою кількістю учених з різних галузей іань. Методологію дослідження становить система філософських дослідницьких одів іа загальнонаукових і спеціальноюридичних методів, а також прийомів і наукового пізнання досліджуваного явища. З-поміж філософських ких підходів використовувалися діалектичний та історичний. Як методи дослідження застосовувались наступні: конкретно- сторичний, системний проблеми ” СГ^кт^ІЖО'<1)Уикц‘ональиий> класифікації, діяльнісний, Серед спец' ' "1ИЙ- анал'3У та синтезу, аналізу документів, статистичний. Р дичних методів у дослідженні автор послуговувався такими: порівняльно-правового аналізу, формально-юридичний, герменевтичний, термінологічний. А також дослідження здійснювалось на підставі логічних прийомів і засобів наукового пізнання, а саме: індукції та дедукції, абстрагування, аналогії. Застосування принципів науковості, історизму, позаконфесійності дозволило вивчати процеси і явища у динаміці та тісному зв’язку з конкретними історичними умовами їхнього виникнення, формування і розвитку. Емпіричною базою монографічного дослідження слугували наукові праці з історії держави і права зарубіжних країн, з теорії держави і права, багаточисельні наукові публікації різних авторів на означену тематику, а також богословські праці, зокрема з історії Християнської, Католицької Церкви, Святого Престолу, біографістика видатних понтифіків. Важливим історико-правовим джерелом дослідження були видання Біблії з коментарем. Кодекс Феодосія, ККП (Codex iuris canonici) та наукові праці з церковного і канонічного права. Також було проаналізовано низку законодавчих актів, зокрема едикти, булли, енцикліки, Motu Proprio, Апостольські послання і листи, Апостольські конституції. Латеранські угоди, Конституційні документи 1929 та 2000 рр., Різдвяні та Великодні послання тощо. Притому особлива увага була приділена вивченню правових актів (передусім енциклік) Пап Римських кін. XIX - поч. XXI ст., які становлять соціальну доктрину Католицької Церкви та котрі закріплюють основоположні права і свободи людини та права народів і права людства, а також містять позицію Святого Престолу щодо сучасних глобалізаційних викликів. А саме, було досліджено 49 таких документів, серед них: 39 енциклік, 1 Пастирську конституцію, 1 Догматичну конституцію, 1 Апостольське послання, І Апостольське повчання, 2 Апостольських листи, І Декрет, 2 Декларації, 1 радіозверення. А крім того, опрацьовано найновіші різноманітні послання, звернення, заяви, промови, виступи тощо Понтифіка Франциска з цього приводу. Частина положень та висновків пропонованої монографії вже відображені в дисертаційному дослідженні на здобуття наукового ступеня доктора філософії права та низці публікацій автора. Враховуючи слушні зауваження та цінні рекомендації, висловлені під час захисту дисертації, автор вважав доцільним більш повно і всебічно представити результати свого дисертаційного дослідження, зважаючи на проведені ним нові наукові пошуки та глибші наукові доопрацювання з означеної проблематики, у пропонованій монографії.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"