Мета роботи - довести ефективність методики ігрового стретчингу для підвищення рівня розвитку гнучкості гімнасток 5 - 6 років. У досліджені брали участь 30 спортсменок віком 5 - 6 років, які займаються художньою гімнастикою. За результатами початкового тестування група гімнасток була розподілена на контрольну (КГ) (n = 15) та основну (ОГ) (n = 15) з урахуванням відсутності достовірних відмінностей у показниках тестів на гнучкість. Обидві групи юних гімнасток тренувались відповідно до Навчальної програми для ДЮСШ, СДЮШОР ШВСМ із художньої гімнастики (1999). У тренувальні заняття спортсменок основної групи було включено спеціально розроблену методику ігрового стретчингу, спрямовану на розвиток гнучкості. Отримані результати дослідження надають підставу стверджувати, що запропонована методика, за якою тренувалися гімнастки ОГ, сприяла більш вираженому (p << 0,05; p << 0,01) підвищенню рівня розвитку гнучкості, у порівнянні з результатами спортсменок КГ, які тренувалися за традиційною програмою розвитку гнучкості. Так в тестах Т1 "Розгинання в колінних суглобах" (см); Т2 "Викручування палиці" (см); Т4 "Гімнастичний міст" (бали) були виявлені достовірні відмінності показників тестування з імовірністю 99 % при p <= 0,01. В тестах Т3 "Прогинання назад в упорі лежачи" (см); Т5 "Виконання шпагату на праву", (бали) і Т6 "Виконання шпагату на ліву", (бали) також були виявлені достовірні відмінності показників з імовірністю 95 % при p <= 0,05 між ОГ і КГ. Однак у тесті Т7 "Виконання поперечного шпагату", (бали) була отримана не достовірна різниця між показниками гімнасток ОГ і КГ (p >> 0,05), хоча покращання результатів уцьому тесті спостерігалося в обох групах. Отримані результати дослідження довели ефективність методики ігрового стретчингу для підвищення рівня розвитку гнучкості гімнасток 5 - 6 років. Методика сприяла більш вираженому (p << 0,05; p << 0,01) підвищенню рівня розвитку гнучкості спортсменок ОГ, у порівнянні з результатами гімнасток КГ. Так в тестах Т1 "Розгинання в колінних суглобах" (см); Т2 "Викручування палиці" (см); Т4 "Гімнастичний міст" (бали) були виявлені достовірні відмінності показників тестування з імовірністю 99 % при p <= 0,01. В тестах Т3 "Прогинання назад в упорі лежачи" (см); Т5 "Виконання шпагату на праву", (бали) і Т6 "Виконання шпагату на ліву", (бали) також були виявлені достовірні відмінності показників з імовірністю 95 % при p <= 0,05 між ОГ і КГ. Отримані результати надають підставу рекомендувати розроблену методику для використання в навчально-тренувальному процесі юних гімнасток на етапі початкової підготовки. А застосовані тестові вправи, що не входять в Навчальну програму, такі як Т1 "Розгинання в колінних суглобах" (см); Т2 "Викручування палиці" (см); Т3 "Прогинання назад в упорі лежачи" (см) є достатньо інформативними та можуть використовуватися для контролю гнучкості гімнасток на всіх етапах підготовки.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"