Досліджено вплив плазмонних наноструктур (НС) на спектри раманівського розсіювання світла та структурні зміни в тонких халькогенідних плівках. Плівки As2S3 і Se товщиною кілька десятків нанометрів було осаджено за методом термічного напилення на SERS-підкладки, сформовані на основі золотих наноструктур, та, для порівняння, на скляні підкладки. Плівки на склі практично не реєструються за допомогою раманівської спектроскопії, водночас використання в ролі SERS підкладок золотих НС надає змогу надійно реєструвати спектри плівок As2S3 і Se з наявними в них усіма особливостями, які зазвичай проявляються тільки при дослідженні плівок товщиною ~1 мкм або більше. На підставі проведеного аналізу спектрів, одержаних з використанням випромінювання з різними довжинами хвиль, зроблено висновок, що основний внесок у підсилення раманівського сигналу від халькогенідних плівок надає хімічний механізм SERS. Варіювання параметрів SERS підкладок для налаштування положення плазмонної смуги в резонанс зі збуджуючим випромінюванням надає змогу збільшити внесок плазмонного підсилення. Окрім ефекту підсилення, локалізований плазмонний резонанс у золотих НЧ викликає локальне нагрівання халькогенідної плівки навколо НЧ, що може приводити до локальних структурних перетворень, які можна контролювати за допомогою раманівських спектрів.

• Юхимчук Володимир Олександрович (фізико-математичні науки)
• Джаган Володимир Миколайович (фізико-математичні науки)
• Ісаєва Оксана Федорівна (фізико-математичні науки)
• Мазур Назар Володимирович (фізико-математичні науки)
• Крючин Андрій Андрійович (1948–) (технічні науки)
• Максименко Зоя Василівна (фізико-математичні науки)
• Валах Михайло Якович (1940–) (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"