Проаналізовано хід еволюції досліджень адвентивної флори від початку систематичного її вивчення до нашого часу. Акцентовано на певних закономірностях їх розвитку. Виділено шість етапів розвитку досліджень вказаної фракції флори та фітоінвазій. Відзначено, що на першому їх етапі, який тривав від початку ХХ ст. до закінчення Першої світової війни, розроблялися теоретичні підвалини вивчення адвентивної флори при одночасному проведенні низки регіональних досліджень. Найвидатнішими дослідниками цього періоду, чиї праці вплинули на подальший розвиток досліджень адвентивної флори, є M. Rikli та A. Thellung. На другому етапі (між двома світовими війнами) відносно нечисленні студії проводилися переважно на макрорегіональному рівні. Вагому роль на цьому етапі досліджень відіграли праці М. І. Котова, присвячені адвентивній флорі України. Третій етап (друга половина 1940-х - 50-ті рр.) характеризувався зростанням кількості досліджень і поглибленням їх теоретичних засад. Особливо значущими на цьому етапі були праці W. Kreh теоретичного й методологічного змісту. Четвертий етап (60-ті рр.) позначився створенням розвинених класифікацій адвентивних видів. Найбільш досконалою серед них була класифікація J. Korna, яка не втратила свого значення дотепер. Основним змістом п'ятого етапу (70 - 90-ті рр.) була поява численних публікацій результатів досліджень на мезо та мікро регіональному рівнях. Вагоме місце серед них посідає дослідження української вченої В. В. Протопопової, яка всебічно охарактеризувала адвентивну флору більшої частину території України та вдосконалила класифікацію адвентивних видів J. Kornas. На шостому, сучасному етапі, з одного боку, активно продовжуються регіональні дослідження фітоінвазій та, з іншого боку, вдосконалюється теоретична база вивчення адвентивної флори. Зокрема, важливе значення мають узагальнюючі роботи українських дослідників С. Л. Мосякіна й М. В. Шевери та зарубіжних науковців P. Pysek, M. Davis, C. Thompson, J. Falk Petersen, T. Bohn, O. Sandlund та інших, присвячені питанням термінології адвентивної флористики. Списки адвентивних видів, укладені С. Л. Мосякіним і М. М. Федорончуком, а також G. Kasperek, мають важливе наукове значення. Перспективним напрямом подальших досліджень може бути вивчення фітоінвазій на рівні регіонів України, а також посилення акценту на дослідженні географічних аспектів поширення адвентивної флори.

• Кисельов Юрій Олександрович (географічні науки)
• Поліщук Валентин Васильович (сільськогосподарські науки)
• Поліщук Володимир Володимирович (державне управління)
• Поліщук Віталій Васильович (сільськогосподарські науки)
• Поліщук Володимир Васильович (1972–) (історичні науки)
• Поліщук Володимир Васильович (юридичні науки)
• Поліщук Валентина Василівна (медичні науки)
• Поліщук Віталій Валентинович (фізичне виховання та спорт)
• Поліщук Володимир Володимирович (1962–) (ветеринарні науки)
• Поліщук Василь Володимирович (військові науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"