Розглянуто проблему неефективності сучасних систем та горизонтального масштабування як методу збільшення продуктивності. Висвітлено основні проблеми, що складають собою згадану проблематику - обмеження паралелізму, невідповідність між задачею та системою, складнощі програмування та питання балансу між витратами та продуктивністю. Запропоновано класифікацію для можливих рішень, за якою їх було поділено на архітектурні та мережеві, та проведено огляд можливих рішень. В рамках архітектурного класу оглянуто такі підходи як квантові обчислення та парадигма dataflow, докладно проаналізовано найбільш перспективні підходи в їх межах. Порівняльний аналіз показує, що за своєю природою dataflow та квантові процесори не протирічать одне одному, більш того - доповнюють в контексті проблематики. Так, спеціалізовані квантові обчислювачі D-Wave, на противагу універсальним квантовим процесорам, надають великі обчислювальні потужності за відносно скромною ціною, в той час як dataflow рішення, представлене, переважно, процесорами Maxeler, є універсальними і ефективними, проте поступаються квантовим системам в ряді задач. Обидва типи процесорів при цьому потребують певної мережі для зв'язку, що робить питання топології актуальним. На мережевому рівні розглянуто 2 топології - Fat Tree та Dragonfly, та виділено їх основні властивості. Аналіз показав, що в контексті проблематики Dragonfly є трошки кращою завдяки децентралізації та меншому діаметру, проте обидва рішення забезпечують гарні топологічні характеристики та підтримку основних сучасних технологій маршрутизації. У висновках зазначено основні аспекти постановки проблеми та огляду, розглянуто подальші перспективи та можливі методи. В першу чергу, багатообіцяючою ідеєю є поєднання в одній системі квантових та неквантових рішень. Такий підхід дозволяє суттєво прискорити певні обчислення, при цьому забезпечуючи універсальність системи. Проте більш загальним питанням є взаємоінтеграція рішень як така. Проблема ефективності має багато часткових рішень, проте не всі вони є поєднуваними, тож, розробка комплексних методів на основі вже відомих є ключовою перспективою предметної області.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Прокопова Олена Миколаївна (економічні науки)
• Гончаренко Олена Миколаївна (юридичні науки)
• Гончаренко Олена Миколаївна (філологічні науки)
• Гончаренко Олена Леонідівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"