Стаття присвячена побудові та розрахункам густинної моделі вздовж регіонального профілю КМПВ-ГСЗ РП-17 (Чоп - Великий Бичків), який перетинає Закарпатський прогин уздовж його простягання. За результатами густинного моделювання отримано розподіл густини в земній корі відповідно до її сейсмічної структури і гравітаційного поля, виявлено закономірності будови окремих шарів земної кори, подано тектонічну інтерпретацію матеріалів. Мукачівська та Солотвинська западини характеризуються своїми особливостями будови, дещо автономним геологічним розвитком, відрізняються неогеновою геодинамікою. Аналіз густинних властивостей показав, що в неогеновій осадовій товщі обох западин густина різних порід змінюється в інтервалах глибин 200 - 950; 950 - 1450; 1450 - 2050 м. Цей показник збільшується з глибиною, але в Солотвинській западині в інтервалах глибин 200 - 950 та 1450 - 2050 м він більший, ніж у Мукачівській через наявність пісковиків, туфів, аргілітів та алевролітів. В інтервалі глибин 950 - 1450 м густина, навпаки, менша, що пов'язане з наявністю в цьому шарі солі та глини із сіллю і ангідритом. З'ясовано, що Мукачівська западина більш ущільнена, оскільки вміщує "базальтовий" шар. Солотвинська западина має діоритовий склад консолідованої кори і складається з двох частин: одна, північно-західна, більш ущільнена і однорідна, інша, південно-східна, розущільнена в усьому розрізі кори, з великою кількістю порушень і блоків різної густини. Межа розущільненої зони (ПК 105 - 110) проходить по південно-східній гільці Стрийсько-Латорицької зсувної зони, яка на густинному розрізі хоч і виявляється фрагментарно, але, можливо, подібна до розлому мантійного закладання, оскільки спостерігається латеральна диференціація значень густини, тобто різка зміна в бік їх зменшення, а також найбільше скупчення гіпоцентрів землетрусів, особливо у верхній частині кори. Ймовірно, розущільнена ділянка пов'язана з переходом від Солотвинської западини до структур, що розміщуються на південний схід від неї. Так, блок з найменшою густиною (2,38 г/см<^>3) мезозойсько-палеозойської складчастої основи може бути віднесений до Передальпакської сутурної зони (Fore-Alkapa suture zone), представленою Пенінським поясом і Монастирецьким покривом, які розвертаються у меридіональному напрямку в зоні зчленування з терейном Тисія-Дакія. Розташований нижче блок з густиною 2,64 г/см<^>3 може бути пов'язаний з одного боку з Мармароським кристалічним масивом, з іншого - з Рахівським покривом. Встановлено, що кора терейну Алькапа вздовж профілю представлена трьома великими блоками з більш дрібного блоковою будовою всередині кожного. При цьому Мукачівській западині відповідають два більш щільні блоки з різною будовою кори. Північно-східній частині Солотвинської западини належить найменш ущільнений третій блок, східна межа якого збігається з ділянкою скупчення гіпоцентрів землетрусів. Південно-східна частина Солотвинської западини, ймовірно, є перехідною зоною між терейнами Алькапа і Тисія-Дакія. Виділено дві літосферні розломні зони.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Макаренко Ірина Олегівна (державне управління)
• Макаренко Ірина Миколаївна (національна безпека)
• Макаренко Інна Олександрівна (економічні науки)
• Макаренко Ірина Євгенівна (педагогічні науки)
• Макаренко Ірина Анатоліївна (медичні науки)
• Макаренко Ірина Володимирівна (педагогічні науки)
• Макаренко Ігор Петрович (економічні науки)
• Макаренко Ірина Борисівна (геологічні науки)
• Савченко Олександра Яківна (педагогічні науки)
• Савченко Оксана Михайлівна (філологічні науки)
• Савченко Олена Олександрівна (медичні науки)
• Савченко Олексій Федосійович (економічні науки)
• Савченко Олександр Григорович (фізико-математичні науки)
• Савченко Олена Павлівна (1985–2016) (педагогічні науки)
• Савченко Ольга Олександрівна (хімічні науки)
• Савченко Олеся Миколаївна (технічні науки)
• Савченко Ольга Ростиславівна (економічні науки)
• Савченко Олександр Олексійович (педагогічні науки)
• Савченко Олександр Вікторович (філологічні науки)
• Савченко Олександр Анатолійович (технічні науки)
• Савченко Олексій Володимирович (технічні науки)
• Савченко Олександр Олександрович (архітектура)
• Савченко Ольга Олександрівна (історичні науки)
• Савченко Олександр Володимирович (медичні науки)
• Савченко Олена Вячеславівна (психологічні науки)
• Савченко Олена Валентинівна (економічні науки)
• Савченко Олександр Ілліч (юридичні науки)
• Савченко Олександр Сергійович (технічні науки)
• Савченко Олександр Геннадійович (економічні науки)
• Савченко Олена Олексіївна (технічні науки)
• Савченко Олександр Віталійович (національна безпека)
• Савченко Ольга Олександрівна (філософські науки)
• Савченко Олександр Аркадійович (технічні науки)
• Савченко Ольга Ігорівна (економічні науки)
• Савченко Олексій Леонідович (фізико-математичні науки)
• Савченко Олександра Сергіївна (геологічні науки)
• Савченко Олександр Васильович (юридичні науки)
• Савченко Олег Валерійович (технічні науки)
• Савченко Оксана Володимирівна (медичні науки)
• Савченко Оксана Анатоліївна (медичні науки)
• Савченко Олексій Олександрович (історичні науки)
• Савченко Олена Павлівна (економічні науки)
• Савченко Олександр Сергійович (1979–) (економічні науки)
• Савченко Оксана Орестівна (філологічні науки)
• Савченко Олег Вікторович (філологічні науки)
• Савченко Олена Володимирівна (фізико-математичні науки)
• Савченко Олександр Григорович (технічні науки)
• Савченко Ольга Олександрівна (фізико-математичні науки)
• Муровська Ганна Валеріївна (геологічні науки)
• Муровська Ганна Сергіївна (національна безпека)
• Легостаєва Ольга Вадимівна (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"