Грунтуючись на генетичній базі, оригінальній за походженням і впливом на біосинтез білків, крохмалю, біоактивних компонентів зерна, ініційовано кілька нових напрямів селекції озимої пшениці, озимої пшениці-спельти, озимого та ярого голозерного ячменю й озимого тритикале, яких раніше не було в Україні. Кінцева мета цих ініціатив - виведення на зерновий ринок України нових сортів озимої пшениці, пшениці-спельти, ярого й озимого голозерного ячменю, озимого тритикале з біохімічними, технологічними і харчовими характеристиками зерна, необхідними для розробки нових продуктів харчування з функціональним статусом, а також нових напрямів технологічного використання зерна. Генетичну базу селекційних програм авторів спеціально створено або перенесено в геном культурної пшениці від дикорослих видів (егілопсів Aegilops tauschii (2n = 2х = 14), Aegilops cylindrica (2n = 4x = 28), дикорослого емера Triticum dicoccoides (2n = 4x = 28), надає змогу сьогодні створювати сорти хлібопекарської і бісквітної пшениці екстрависокої якості як на червонозерній, так і на білозерній основі, чого досі не було у вітчизняній селекції. У селекційних програмах авторів уперше з'явився генетичний ресурс для цілеспрямованого широкомасштабного керування консистенцією ендосперму пшениці, харчовими і технологічними характеристиками крохмалю, твердістю зерна, технологічними і борошномельними характеристиками зерна, що також є новим для української селекції й суттєво розширює технологічний потенціал культури пшениці. Дослідники першими в Україні ініціювали створення сортів озимої хлібопекарської пшениці і пшениці-спельти, харчового голозерного ячменю з кольоровим (фіолетовим, синім, чорним) зерном, що радикально поліпшить харчовий і функціональний статус зерна хлібопекарської пшениці, пшениці-спельти і харчового голозерного ячменю та продуктів їх переробки. У зв'язку зі створенням кольорових сортів пшениці і голозерного ячменю та різноманіттям зерна за твердістю дослідники ініціювали принципово новий напрям в українській селекції - створення сортів пшениці і голозерного ячменю з кольоровим зерном спеціального круп'яного напряму використання (крупи, пластівці, екструдовані продукти) та наголошено на популяризації серед населення України функціональних продуктів харчування із цільного зерна кольорових сортів злаків як важливого харчового чинника, спрямованого на поліпшення фізичного здоров'я нації. Вперше в Україні ініційовано і забезпечено спеціальною генетичною базою програму селекції сортів голозерного ячменю (ярого, озимого й альтернативного типів розвитку) харчового напряму використання з підвищеним вмістом у зерні білка, розчинної дієтичної клітковини (бета-глюканів), засвоюваного мінерального фосфору, біоактивних поліфенольних сполук антоціанінів і фітомеланінів з високою антиоксидантною активністю, з підвищеним вмістом у крохмалі амілози й резистентного крохмалю, а також створення голозерного ячменю з унікальними харчовими характеристиками й ультранизьким вмістом у зерні глютену. На підставі результатів світових і власних досліджень автори вважають, що питання харчової цінності зернових злаків в Україні має набути статусу стратегічної державної програми, спрямованої на оздоровлення української нації.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Моргун Віктор Володимирович (медичні науки)
• Рибалка Олександр Ілліч (1950–) (біологічні науки)
• Моргун Богдан Володимирович (1973–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"