Мета роботи - визначити особливості мікробіоценозу тонкого та товстого кишечника в дітей із неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) залежно від функціонального стану жовчного міхура (ЖМ). Обстежено 73 дітей із НАЖХП віком від 10 до 17 років. Відповідно до індексу маси тіла, даних транзієнтної еластографії (Fibroscan) та ультразвукового дослідження пацієнтів поділили на групи: I - 35 дітей із НАЖХП, ожирінням та гіпокінезією ЖМ; II - 30 дітей із НАЖХП, ожирінням та нормокінезією ЖМ; III (контрольна) - 8 відносно здорових дітей із нормальною масою тіла та нормокінезією ЖМ. Моторно-евакуаторну функцію ЖМ оцінювали з використанням фізіологічного харчового навантаження. Хроматографію коротколанцюгових жирних кислот у копрофільтраті пацієнтів здійснили на хроматографі Хроматек-Кристал-5000. Видовий і кількісний склад мікрофлори вмісту товстої кишки визначили методом посіву десятикратних розведень (10<^>-1 - 10<^>-9), використавши стандартний набір елективних і диференційно-діагностичних поживних середовищ для виділення аеробних та анаеробних мікроорганізмів. Діагностику синдрому надлишкового бактеріального росту виконали за допомогою водневого дихального тесту з навантаженням із лактозою, використали газоаналізатор "Gastro" Gastrolyzer (Bedfont Scientific Ltd, Велика Британія). Висновки: зниження скоротливої функції жовчного міхура в дітей із НАЖХП асоційоване з різким зменшенням кількості основних симбіонтів кишкового мікробіоценозу, збільшенням концентрації умовно-патогенної мікрофлори, а також підвищенням продукції оцтової та масляної коротколанцюгових жирних кислот.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"