Мета дослідження - удосконалити ранню діагностику порушень серцевого ритму та провідності у дітей з ГЕР, шляхом вивчення спадкових і перинатальних факторів ризику виникнення даної патології. В дослідженні приймали участь 56 дітей віком від 8 до 18 років, середнім віком <$E13,67~symbol С~2,67> років, з них 28 дітей з наявністю ГЕР в комбінації з порушеннями серцевого ритму та провідності представляли собою I групу (основну), а 28 дітей з наявністю лише ГЕР без порушень серцевого ритму та провідності - II групу (контрольну). Генетичне обтяження з боку серцево-судинних захворювань виявлялось у 57,1 % матерів і у 42,9 % татусів хворих основної групи, що достовірно вище групи контролю (відповідно в 3,2 разу (у 17,9 %; <$Ep~symbol Г~0,001>) і в 2 рази (у 21,4 %; <$Ep~symbol Г~0,05>). Крім того, у обох батьків, при укрупненні градації показника кількості хронічних захворювань до <$Esymbol Г~1> і <$Esymbol У~2> було визначено, що маленька кількість (<$Esymbol Г~1>) хронічних захворювань була характерна для матерів і татусів дітей контрольної групи і зареєстрована відповідно у 53,5 і 58,9 % з них, а в основній групі частка таких матерів і татусів була нижче відповідно в 5 разів (10,7 %; <$Ep~symbol Г~0,001>) і в 1,8 разів (у 32,1 %; <$Ep~symbol Г~0,05>). Визначено, що перша або друга черговість вагітності, від котрої народилась дитина, достовірно частіше виявлялися серед матерів у хворих групи контролю (відповідно у 85,8 та 62,5 %; <$Ep~symbol Г~0,05>), а третя та більше вагітності були характерні для матерів, хворих основної групи і відмічалися у 37,5 % з них та в 2,6 разу рідше (у 14,2 %; <$Ep~symbol Г~0,05>) - в групі контролю. Що стосується черговості пологів, то перші пологи виявлено у 64,3 % матерів дітей основної групи та у 2,2 разу рідше (у 28,6 %; <$Ep~symbol Г~0,05>) в групі контролю, а повторнородящі були характерні для групи контролю та виявлялись у 71,4 % з них і удвічі рідше (у 35,7 %; <$Ep~symbol Г~0,05>) - в основній групі. Ще одним предиктором досліджуваної патології є фізіологічність пологів. При цьому ускладнені пологи були характерні для хворих основної групи, так як виявлялись у 60,7 % з них, і в 1,9 разу рідше (у 32,9; <$Ep~symbol Г~0,05>) - в групі контролю. Відносно низька (до 3000 г) вага тіла і великий плід (<$Esymbol У~4000> г) також є факторами ризику. Доля хворих основної групи з вагою тіла до 3000 г склала 32,1 %, а групи контролю - втричі менше (10,7 %; <$Ep~symbol Г~0,05>). Значення ваги тіла <$Esymbol У~4000> г (великий плід) виявилось специфічною ознакою для пацієнтів основної групи, так як визначалось лише серед них (у 17,9 %) та не відмічалось в групі контролю (0 %, <$Ep~symbol Г~0,001>). Висновки: виявлено, що достовірними спадковими факторами ризику виникнення досліджуваної патології по лінії обох батьків є генетичне обтяження з боку серцево-судинних захворювань і кількість хронічних захворювань. Визначено, що достовірними перинатальними предикторами порушень серцевого ритму та провідності в комбінації з ГЕР є черговість вагітності і пологів, від якої народилась дитина; фізіологічність останніх; загроза переривання вагітності; явища гестозу першої половини вагітності; відносно низька (до 3000 г) вага тіла новонародженої дитини і великий плід (<$Esymbol У~4000> г).

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"