Маловисотні повітряні цілі типу крилатих ракет та безпілотних літальних апаратів знищуються переважно засобами протиповітряної оборони ближньої дії або стрілецькою зброєю. Засоби протиповітряної оборони ближньої дії мають вкрай обмежений час реакції на ціль, тому завдання завчасного надання цілевказання в будь-яких погодних умовах вдень і вночі з високою точністю є вкрай актуальним. Задача контролю руху повітряних цілей вирішується шляхом радіолокаційного опромінення можливих "коридорів" їх прольоту. Використання при цьому багатопозиційних систем надає змогу виявляти радіолокаційно малопомітні цілі. Для визначення координат повітряної цілі на траєкторії польоту може бути використаний різницево-далекомірний метод. В класичному випадку вирішення задачі визначення координат за різницево-далекомірним методом базується на вирішенні системи нелінійних рівнянь та здійснюється з використанням числових методів послідовних наближень (з ітераційними процедурами), що пов'язано із рядом обмежень щодо обгрунтування параметрів ітераційних методів, часто невисокої швидкості збіжності у практичних додатках, низькою повторюваністю для різних методів. У даній роботі досліджено похибки визначення координат повітряних цілей за різницево-далекомірним методом для різного складу приймачів сигналів. На відміну від відомих робіт, запропоновано систему з додатковим приймальним пунктом та радіовисотоміром, віддаленим від опорного приймального пункту. Наявність додаткового приймального пункту надає змогу трансформувати представлення класичного різницево-далекомірного методу до системи лінійних рівнянь, що забезпечує обчислення в реальному часі без використання ітераційних процедур. Розподілена архітектура приймачів зумовлює стійкість системи, а пасивний характер вимірювань зумовлює скритність і живучість її елементів. Набуті властивості надають змогу розглядати запропоновану систему для виявлення маловисотних малопомітних повітряних цілей та цілевказання засобам протиповітряної оборони ближньої дії, у тому числі надають змогу використовувати подібні системи в інтересах захисту об'єктів критичної інфраструктури.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"