Висвітлена затребуваність критичного мислення у повсякденності на сучасному етапі ро звитку глобалізованої культури і підкреслена роль філософії як джерела раціональності. Філософування, яке обумовлюється психосоціокультурною матрицею, задає топоси, лексику і ритми формування смислів, їх збереження і трансформації. Мета статті - конкретизувати практики соціокультурної комунікації через їх дослідження в рамках соціального інституту освіти, де відбувається взаємодія індивідуумів із психосоціокультурною матрицею філософування, яка опосередковує загальне та індивідуальне у філософській культурі. Теоретичний базис дослідження становлять культурно-антропологічний і феноменологічний методи. Наукова новизна дослідження: з опертям на філософію інтерсуб'єктивно актуалізовано раціональні підстави формування адекватних суджень у сучасній культурі на рівні повсякденного життя, що обгрунтовує неминучість поширення різних форм і видів філософської освіти, філософського мислення, ідей, напрацьованих у філософських спільнотах цінностей за межі вузького кола професійних філософів. Це передбачає системне залучення філософів до вирішення питань у різних неакадемічних сферах - політиці, економіці, юриспруденції тощо. Важливим аспектом цього є формування навичок філософського критичного мислення в процесі підготовки молоді до активного громадського життя. Висновки призводять до розуміння екзистенційного значення філософії та філософування і визнання необхідності організованих форм передачі знань, таких, як філософський факультет класичного університету. Існує взаємний інтерес і взаємовплив загальної культури суспільства і філософії як особливого різновиду культури, оскільки філософія активно конфігурує інші форми культури, сприяє створенню соціокультурних ідентичностей саме завдяки своїй здатності концептуально відтворювати ядро тієї психосоціокультурної матриці, яка лежить в основі існування усіх цих розмаїтих форм у межах одного суспільства. Соціокультурний макрорівень філософських духовних практик утворює психосоціокультурна матриця філософської традиції, яка зберігає свою тяглість від виникнення філософії і йде через усю її історію, демонструючи особливості національної рецепції філософії як національно-конкретне втілення соціокультурного макрорівня психосоціокультурної матриці філософування.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"