Дисертація присвячена вивченню впливу рівня і способу забезпечення рослин азотом на асиміляційну активність листків, продуктивність, перерозподіл азоту між органами та формування білковості зерна пшениці. Вперше встановлено, що за нестачі азоту в ґрунті в листках рослин пшениці підвищується вміст пероксиду водню, що свідчить про їх перебування у стресовому стані. Позакоренева обробка карбамідом наприкінці цвітіння (ВВСН 69) сприяє підтриманню функціонального стану листків, зокрема стимулює роботу антиоксидантних ферментів, та сприяє підтриманню асиміляційної активності листків на вищому рівні відносно необроблених в період наливу зерна. Виявлено міжсортову різницю за ефективністю реутилізації азоту з різних органів у зерно, а також за внеском реутилізованого азоту в формування загального його пулу в зерні, що зумовлено різною здатністю рослин до поглинання цього елемента з ґрунту після цвітіння. На низькому фоні мінерального живлення ефективність реутилізації азоту з листків і стебел була менша, а з елементів колоса - більша, ніж на високому. Здатність до додаткового поглинання азоту з ґрунту після цвітіння є позитивним чинником реалізації генетичного потенціалу білковості. Доведено, що позакореневе підживлення карбамідом підвищує кількість винесеного із зерном азоту, причому прибавка порівняно із необробленими рослинами істотно більша, ніж кількість азоту, яка припадає на один пагін за обробки. Це зумовлено підвищенням ефективності реутилізації азоту з вегетативних частин пагона, а також посиленням його додаткового поглинання з ґрунту в період наливу зерна завдяки стимуляції асиміляційної активності листків позакореневим підживленням. Показано, що вміст азоту в листках в період цвітіння позитивно корелює з білковістю зерна, а зменшення маси стебла в період дозрівання - із зерновою продуктивністю, причому підвищення рівня мінерального живлення збільшує тісноту кореляції. Ці показники в комплексі можуть бути використані як фізіологічні маркери для оптимізації продукційного процесу пшениці у селекційних програмах з метою збільшення виносу білка із зерном завдяки підвищенню врожайності без зменшення білковості. Доведено, що для збільшення збору білка з врожаєм доцільним є позакореневе підживлення пшениці карбамідом наприкінці фази цвітіння (ВВСН 69). Цей захід стимулює функціональну активність рослин, поліпшує використання азоту завдяки посиленню ефективності його реутилізації та додаткового поглинання.

• Шегеда Ігор Миколайович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"