Розглянуто основні питання геохімії нафти і газу: склад, фізичні й хімічні властивості нафти, газу, газоконденсату, газогідрату та їхніх похідних. Викладено походження, міграція, акумуляція і природне перетворення вуглеводнів. Надано характеристику формування й трансформації органічної речовини на різних стадіях літогенезу. Описано приклади використання геохімічних методів дослідження у процесі пошуків, розвідки й видобутку вуглеводнів. Визнано, що геохімія як наука сформувалася на межі мінералогії, геології та хімії. Зазначено, що термін "геохімія" в науку ввів швейцарський хімік X. Ф. Шейбейн у 1838 р., а також ученим уперше запропоновано термін "озон" для газу, який ще в 1785 р. був відкритий нідерландським фізиком і ботаніком Мартіном ван Марумом за характерним запахом і окиснювальними властивостями (газ був виявлений в повітрі після пропускання крізь нього електричного розряду). Акцентовано, що суттєвим поштовхом для розвитку геохімії нафти стали роботи німецького хіміка А. Трейбса, який у 1934 р. вперше виділив із нафти і горючих сланців характерні для живої матерії біологічно важливі пігменти - металопорфірини та визначив їхню хімічну природу.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"