Незважаючи на тривалу історію нормування освітлення, малорозробленим питанням залишається створення оптимального та комфортного світлового середовища (СС) для забезпечення високого рівня функціонального стану організму та зорової системи при найменшій втомі. Мета дослідження - розробка способу створення комфортного СС з урахуванням індивідуальної потреби людини в рівні освітленості. Дослідження проведено в трьох напрямках: анкетне опитування, експериментальні фізіологічні дослідження у виробничих і лабораторних умовах. Дослідження проведені в офісному приміщенні компанії Azur-Air з метою вивчення реакції організму на вплив СС, обладнаному системою загального рівномірного освітлення нейтрально-білими світлодіодними джерелами світла (СДДС) при освітленості на рівні 400 лк (відповідно до чинних норм) та колірній температурі 4000 К. У дослідженні брали участь офісні працівники, відібрані для участі в експериментальному дослідженні у віці 25 - 32 років, зі стажем роботи від 5 до 8 років, здорові, з гостротою зору 1,0 на підставі терапевтичного та офтальмологічного оглядів. В анкетному опитуванні взяли участь 33 офісні працівники. На підставі аналізу анкет Айзенка з психофізіологічних характеристик дослідники розподілені на 2 групи по 8 осіб - екстраверти та інтроверти. Дослідження в кожній групі проводилися протягом 10 робочих днів (два робочі тижні) зі застосуванням комплексу фізіологічних досліджень з вивчення стану загальної та зорової працездатності (ЗП) у динаміці робочого дня та робочого тижня. Системи освітлення камер обладнані керованими димерними світловими пристроями за допомогою плавних світлорегуляторів. Лабораторний експеримент проводився тривалістю 4,5 год протягом 2 тижнів за участю добровольців - студентів НТУУ "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" у віці 20 - 21 років, відібраних на підставі офтальмологічного та загального огляду (8 з 29 осіб), здорових, з гостротою зору 1,0, підготовлених і тренованих до методів дослідження та розподілених за допомогою анкет Айзенка по 4 особи у групі - екстравертів та інтровертів. Кожен дослідник виконував зорово-напружену роботу за допомогою розроблених спеціальних тестових таблиць і паралельно самостійно встановлював рівні освітленості у зв'язку зі своїм психоемоційним станом та необхідною індивідуальною потребою у світлі за допомогою плавних світлорегуляторів протягом усього періоду експерименту. Рівні освітленості, що встановлюються дослідниками, реєструвалися протягом усього часу експерименту, дані заносилися до протоколів і оброблялися за програмами. Висновки: у зв'язку з індивідуальністю кожної людини з урахуванням різних психофізіологічних характеристик дослідники розподілені на 2 групи: "світлообільні" та "світлочутливі", що визначається індивідуальним налаштванням до потреби в рівні світла. Розроблено освітлювальний пристрій, заснований на здатності до саморегуляції рівня освітленості та колірної температури створення комфортної СС для підтримки здоров'я та працездатності працівників, що рекомендується для зорово-напружених професій.

• Сорокін Віктор Михайлович (1946–) (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"