Аналіз створених на даний момент систем запалювання вакуумно-дугового розряду (ВДР) показав наступні напрями підвищення їх ефективності: розробка нових конструктивних рішень як окремих вузлів, так і всієї системи запалення в цілому; використання композиційних матеріалів для заповнення розрядних проміжків пускових пристроїв; створення нових схемотехнічних рішень джерел живлення пускових розрядів; використання нетрадиційних методів запалення ВДР - переходом тліючого розряду в дуговий; із використанням для запалювання дуги лазерного випромінювання. Запропоновано критерії оцінки надійності та довговічності систем ініціювання ВДР у технологічних джерелах плазми, на основі яких виконано комплексні дослідження систем збудження дуги контактного типу з іскровим поверхневим пробоєм і двоступінчастих систем запуску з автономним плазмовим інжектором. На підставі виконаних досліджень розроблено конструкції вакуумно-дугових дже-рел плазми з системами контактного типу, що забезпечують їх працездатність у певному діапазоні технологічних параметрів; найбільш ефективною виявилась конструкція системи запалювання, в якій запалювальний електрод і допоміжний анод виконано єдиним конструктивним елементом у формі зрізаної конусоподібної спіралі. Ці конструктивні особливості, по-перше, не перешкоджають конденсації на поверхню пускового розрядного проміжку частини металу, який випаровується катодною плямою (КП) дуги при роботі пристрою, по-друге, істотно полегшують вихід КП від місця ініціювання на робочий торець катода. При цьому магнітне поле, під дією якого відбувається переміщення КП, створюється струмом самого пускового розряду, що тече по виткам конусоподібної спіралі. Ця система запалювання не потребує окремого блока живлення і може працювати в автоматичному режимі від джерела живлення дуги. Для здійснення безконтактного методу збудження дуги за допомогою плазмового інжектора досліджено різни їх конструкції, при заповненні їх розрядного проміжку різними матеріалами; Виявлено, що ресурс пускових інжекторів при заповненні розрядного проміжку керамікою М-7 не перевішує 10<^>4 спрацьовувань, керамікою 22ХС - на рівні 10<^>5 спрацьовувань, а при застосуванні композиційного матеріалу перевищує 10<^>6 спрацьовувань за енергії підпалювання 5 Дж, частоті робочих імпульсів 1 Гц і тривалості дуги 2 с. Розроблені для заповнення розрядних проміжків пускових інжекторів композиційні матеріали, які відрізняються підвищеною стійкістю до дії електричних розрядів і низькою напругою поверхневого пробою (до 100 - 200 В/мм). Такі характеристики забезпечуються особливостями структури КМ, що є діелектричною склоподібною матрицею, заповненою дрібнодисперсними струмопровідними частинками та напівпровідниковими компонентами. Виконано порівняння теоретичних та експериментальних залежностей імовірності запалювання дуги від енергії підпалювання при роботі інжектора у режимі електричного вибуху плівки, яке показує задовільний збіг результатів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Сисоєв Юрій Олександрович (технічні науки)
• Широкий Юрій Вячеславович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"