Зазначено, що зміни в ставленні держави, суспільства до релігійно-церковної сфери спонукають проаналізувати релігійність як історичну форму свідомості. Обгрунтовано потребу переосмислення ролі більшовицького режиму в історії України ХХ ст. Наголошено, що історія релігійності українського селянства Наддніпрянщини другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст. уперше є предметом спеціального дослідження, самостійною та цілісною науковою проблемою. Простежено сутність цього загалом традиційного явища, тенденції його трансформації з урахуванням історичних, соціальних, психологічних і політичних чинників. Зауважено, що в умовах, коли еволюція релігійності позначалася низькою динамікою, достатньо високим рівнем синкретизму, останній виявився найбільшим її руйнівником на етапі формування тоталітаризму. Доведено, що релігійні уявлення, погляди, переконання, манери українських селян Наддніпрянщини змінювалися передусім в екстремальних обставинах, тоді як у “мирних” умовах вони мали тенденцію до збереження та навіть повернення до свого початкового стану. Розширено розуміння умов, у яких опинилося селянство Наддніпрянщини під час боротьби радянської держави із церквою, а також поглиблено знання про діяльність влади, спрямовану на знищення будь-яких виявів вільнодумства, передусім релігійного.

• Орищенко Роман Михайлович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"