Досліджено вперше в історіографії радянську добу в історії Української греко-католицької церкви (далі – УГКЦ), представлено результати комплексного аналізу історіографічних джерел, що відображають церковно-релігійні процеси в СРСР до, під час і після Другої світової війни, в умовах радянської, німецької, угорської окупації українських земель, в період змагань українського народу за власну державу у другій половині ХХ ст. Окреслено центральні аспекти вивчення радянської церковної політики по відношення до УГКЦ, ліквідації церкви на Львівському псевдособорі, її підпілля, спротиву духовенства радянізації західноукраїнських земель, греко-католицького дисидентства. Визначено масштаби існування "катакомбної" УГКЦ, як історичного явища в українській історії ХХ ст., в результаті переосмислення досягнень вітчизняної та зарубіжної історичної думки відзначено, що ментальна конфронтація істориків на "галичан" та "інших" тривалий час не дозволяла появу ґрунтовних праць з історії та історіографії УГКЦ. Наголошено, що лише завдяки появі нової генерації істориків, спеціальних н лукових напрямків при академічних та наукових установах держави, у світ вийшло безліч праць присвячених радянській добі в історії греко-католицької церкви. Не останню роль в актуалізації греко-католицької тематики серед вітчизняних та зарубіжних наукових кіл відіграв Глава УГКЦ, кардинал Любомир Гузар.

• Пшеничний Тарас Юрійович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"