Досліджено цивільно-правове регулювання іпотеки земельної ділянки. Зроблено ряд концептуальних висновків, обґрунтовано низку нових, важливих наукових положень, які можуть бути використані для удосконалення регулювання даного правового інституту. Розглянуто становлення та розвиток іпотечних відносин на різних історичних етапах державності України. Охарактеризовано іпотеку як інститут зобов’язального та речового права та як самостійний інститут заставного права. Розроблено авторське визначення договору іпотеки земельної ділянки та запропоновано його законодавче закріплення. За критерієм фізичних характеристик земельної ділянки запропоновано виокремити два види договору іпотеки земельної ділянки: договори іпотеки «чистої» земельної ділянки; договори іпотеки земельної ділянки, на якій розташовані об’єкти нерухомого майна та/або об’єкти незавершеного будівництва. Охарактеризовано специфіку та визначено ознаки земельної ділянки як предмета договору іпотеки. Встановлено, що при іпотеці земельної ділянки право іпотеки поширюється також і на об’єкти нерухомого майна, які знаходяться на ній. Обґрунтовано відмінність правового становища майнового поручителя в іпотечному правовідношенні від поручителя у правовідношенні поруки. Обґрунтовано конструкцію деривативного механізму регулювання відносин, що складаються при передачі в іпотеку земельної ділянки, на якій ведеться будівництво, шляхом застосування форвардного контракту. Встановлено, що звернення стягнення на предмет договору іпотеки земельної ділянки може відбуватись на основі наступних юридичних фактів: договір про задоволення вимог іпотекодержателя; судове рішення; виконавчий напис нотаріуса.

• Цвігун Ірина Мирославівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"