З метою з'ясування внутрішньої будови та кінематики Звіздаль-Заліської і Брусилівської зон розломів Українського щита у 2021 р. проведено польові магнітометричні дослідження Звіздаль-Заліської дайки й тектонофізичні заміри тріщинуватості і структурно-текстурних елементів гірських порід поблизу населених пунктів Малин, Радомишль, Погребище, Буки, Кашперівка. Проаналізовано дані глибинного сейсмічного зондування вздовж геотраверсів II і VI, в межах Звіздаль-Заліської та Брусилівської розломних зон. За тектонофізичними даними встановлено, що для гірських порід досліджуваної території характерними є зсувні деформаційні процеси з чергуванням режимів субширотного та субмеридіонального стиснення, які співвідносяться з наймолодшим в межах Українського щита суботсько-мошоринським етапом розломоутворення (1,80 - 1,77 млрд років тому), з субгоризонтальними осями стиснення (<$E sigma sub 1 ~-~315 symbol Р>) та розтягу (<$E sigma sub 3 ~-~45 symbol Р>). У досліджуваному районі широко розвинені тріщини та полоси гнейсів похилого падіння, за якими встановлено скидовий деформаційний режим (<$E sigma sub 1~-~100 symbol Р "/" 85 symbol Р ,~ sigma sub 3 ~-~ 280 symbol Р "/" 05 symbol Р , ~sigma sub 2 ~-~10 symbol Р "/" 02 symbol Р>). З цим режимом автори пов'язують утворення Звіздаль-Заліської дайки основних порід. У вузлі перетину Звіздаль-Заліської зони розломів з Немирівською виявлені деформації немирівського етапу розломоутворення (1,99 млрд років тому), у перетині з Брусилівською зоною зафіксовано поле напружень <$E sigma sub 1 ~-~301 symbol Р>, <$E sigma sub 3~-~31 symbol Р>, яке повторює основне поле деформацій Новоград-Волинського та Уманського масивів і належить до їх деформацій ~ 2,05 млрд років тому. За даними глибинного сейсмічного зондування вздовж геотраверсів II та VI установлено, що Звіздаль-Заліська зона розломів проходить у мантію за всім своїм простяганням - і на півночі, і на півдні. Структура земної кори в районі досліджень по II геотраверсу має верхню двошарову кору (Vp = 5,9 - 6,4 км/с), з чергуванням низько- (5,8 - 6,2 км/с) та високошвидкісного (6,3 - 6,9 км/с) горизонтів, середню (6,4 - 6,9 км/с) та нижню кору (6,9 - 7,0 км/с), яка має хвилясту куполоподібну форму з високою диференційованою картиною швидкостей, різну по обидва боки від Центральної зони розломів. Бузький мегаблок має структуру куполоподібного підняття за геотраверсом VI й ділиться Звіздаль-Заліською зоною розломів навпіл на межі Мохо згідно з даними моделі томографічної інверсії за структурою зміни градієнта швидкості. За магнітометричними даними Звіздаль-Заліська зона розломів майже повністю знаходиться в зоні регіонального мінімуму магнітного поля (<$E DELTA B>)а,рег, який об'єднує між собою ділянки земної кори з мінімальними значеннями намагніченості. Звіздаль-Заліська дайка формувалась у часовому відрізку становлення Коростенського плутону та під час активізації глибинної Звіздаль-Заліської зони розломів. Невелика глибина підтверджує її корове походження, різний крутий нахил частин дайки засвідчує загальне субвертикальне падіння, що відповідає вертикальному положенню Звіздаль-Заліської зони розломів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Мичак Сергій Володимирович (геологічні науки)
• Бакаржієва Марія Іллівна (геологічні науки)
• Фарфуляк Людмила Вікторівна (геологічні науки)
• Марченко Анна Вікторівна (технічні науки)
• Марченко Артем Володимирович (технічні науки)
• Марченко Алла Володимирівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"