Досліджено науковий доробок М.О. Зарудного в зоологічній науці. Висвітлено життєвий шлях вченого-зоолога, процес становлення його як науковця і мандрівника, охарактеризовано основні наукові принципи наукової діяльності. Тематичний аналіз праць М.О. Зарудного показує, що основним предметом його зоологічних досліджень була систематика, зоогеографія та еволюція тваринного світу, формування засад фауністичних досліджень в кінці XIX - на початку XX ст. Детально розглядаються його подорожі в Закаспійський край та Персію (Іран). Результати цих експедицій відображено у працях: «Орнітологічна фауна Оренбурзького краю» (1882), «Екскурсія по Північно-Східній Персії і птахи цієї країни» (1896), «Орнітологічна фауна Закаспійського краю» (1896), «Екскурсія по Східній Персії» (1901), «Птахи Східної Персії» (1903) «Птахи Аральського моря» (1916) та ін. Ці унікальні джерела дають змогу об’єктивно відтворити події історії вітчизняної зооологічної науки на межі тисячоліть. З’ясовано роль вченого в дослідженнях орнітофауни України, зокрема Полтавської та Харківської губерній. Встановлено важливу роль М.О. Зарудного як просвітителя і популяризатора науки. Зауважено, що активна літературна і публіцистична діяльність в орнітологічних, мисливських і інших, у тому числі науково-популярних журналах, величезне ділове листування з представниками наукової і мисливської громадськості, викладацька робота, забезпечували М. О. Зарудному своєрідний імідж вченого-зоолога і мандрівника.

• Чубрей Олександра Степанівна (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"

Мета роботи - скорочення непродуктивних витрат часу у процесі завантаження рухомого складу електровозного транспорту гірничою масою, що поступає з очисного блоку або з рудозвальної акумуляційної виробки. Невідповідність розмірів вагонів і робочих органів віброживильників, а також наявність проміжків між вагонами потягу змушують вести процес завантаження з постійними перервами, потрібними для перестановки вагонів. Забезпечення безперервного режиму завантаження потягу дасть можливість значного скоротити ці витрати і суттєво підвищити продуктивність процесу. З огляду на це актуальність теми дослідження не викликає жодних сумнівів. Проведений аналіз науково-технічної інформації дав можливість сформулювати вимоги до подібних пристроїв. Хронометражні дослідження свідчать про значні втрати часу на допоміжні операцій під час завантаження вагонів електровозної відкатки. Аналіз цих втрат показує доцільність скорочення часу завантаження потягу. Зроблено висновок про можливість реалізації поставленої мети дослідження за рахунок реалізації режиму безупинного завантаження потягу. Полягає у розробці ідеї використання проміжної накопичувальної ємності між віброживильником і вагонами потягу електровозної відкатки для безупинного завантаження останніх у процесі їх руху під навантажувальним пристроєм. Практична реалізація ідеї дозволить суттєво скоротити непродуктивні втрати робочого часу на зупинки віброживильника і перестановки вагонів. Отримано залежності для визначення конструктивних та експлуатаційних параметрів пропонованого навантажувального пункту у вигляді пристрою для безупинного завантаження електровозного потягу віброживильником.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Громадський Владислав Анатолійович (технічні науки)
• Громадський Віктор Анатолійович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"