Дослідження присвячено проясненню філософських засад visual studies (візуальних досліджень) і вирішенню центральних теоретичних складнощів галузі засобами культурфілософського аналізу. З’ясовано дисциплінарний статус студій і увиразнені методологічні координати, у яких працюють ключові представники візуальних досліджень. Прояснено, які філософські й методологічні розробки склали теоретичний фундамент різних векторів, за якими розвивається дисципліна. Завдяки реконструкції феноменологічного підґрунтя візуальних досліджень (Е. Гусерль, М. Мерло-Понті, М. Дюфрен) у роботі як центральний об’єкт студій артикулювано досвід візуального на противагу візуальному досвідові. Така термінологічна зміна запропонована з метою уникнення теоретичної редукції цього досвіду до його оптичної компоненти. Розгорнуте дослідження культурфілософських вчень, що доповнюють феноменологічну перспективу вивчення візуального (Ж. Дельоз, Ж. Диді-Юберман, К. Вульф, Г. У. Ґумбрехт і інші), дає змогу увиразнити структуру досвіду візуального і сформулювати основні принципи його дослідження. Окреслено особливості трансформацій досвіду візуального в добу розвитку технологій (на основі підходів В. Беньямін, П. Вирильо). Висновлено, що дослідження досвіду візуального можливе лише за тілесної включеності дослідника (глядача) до переживання присутності речі і відкритості способам її афектації в акті досвідчування візуального.

• Аветисян Анастасія Ігорівна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"