Khomenko I. P. Ventral hernia repair surgery after abdominal gunshot wound = Хірургічне лікування вентральних гриж після вогнепальних поранень живота / I. P. Khomenko, V. Yu. Shapovalov, O. S. Herasymenko, R. V. Gybalo, R. V. Yenin // General Surgery. - 2022. - № 2. - С. 29-38. - Бібліогр.: 38 назв. - англ.Мета роботи - визначити вибір методу оперативного втручання вентральних гриж після вогнепальних поранень живота шляхом порівняльного аналізу відкритих та відеолапароскопічних операцій. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування 45 поранених з вентральними грижами, спричиненими проведенням операцій з приводу бойових ушкоджень живота, які перебували на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону (м. Одеса) у період з 2014 до 2021 р. У 32 з них були вогнепальні проникаючі поранення, у 13 - закрита бойова травма живота з ушкодженнями органів черевної порожнини. Одну операцію на органах черевної порожнини перенесли 66,7 % поранених, дві операції - 22,2 %, три операції - 6,7 %, 5 операцій - 4,4 %. Розміри грижових воріт і ступінь ризику рецидивування визначали за класифікацією SWE: W1 (ширина грижових воріт << 4 см) - у 28,9 % пацієнтів, W2 (4 - 10 см) - у 44,4 %, W3 (>> 10 см) - у 26,7 %. Хворих було розподілено на дві групи: 19 - виконано лапароскопічну герніопластику (методика IPOM-Plus - 17 пацієнтів, сIPOM - 2) 26 - відкриту герніопластику (методика IPOM-Plus - 7 пацієнтів, sub-lay - 11, on-lay - 8). Хворі обох груп статистично значущо не відрізнялися за віком, характером бойової травми, кількістю операцій до виконання герніопластики, параметрами грижі (всі p >> 0,05). Післяопераційні грижі після вогнепальних поранень асоціювалися з виразним спайковим процесом у черевній порожнині (середнє значення індексу спайкового процесу очеревини (Peritoneal adhesion index) становило (<$E11,7~symbol С~0,7>) бала (від 5 до 23 балів) і статистично значущо не відрізнялося у групах: у групі відкритої герніопластики - (<$E12,4~symbol С~0,9>) бала, в групі лапароскопічної герніопластики - (<$E10,8~symbol С~0,9>) бала (p = 0,339). Лапароскопічна та відкрита герніопластика у поранених не відрізнялася за частотою інтраопераційних ускладнень - 19,2 та 15,8 % відповідно (p = 0,766), натомість були меншими частота післяопераційних ускладнень (<$E10,5~symbol С~38,5> %, p = 0,036), тривалість операції ((<$E79,5~symbol С~6,8>) та (<$E105,9~symbol С~4,7>) хв (p = 0,002)), кількість хворих, які потребували призначення наркотичних аналгетиків перші дві доби після операції (p << 0,05), ліжко-день ((<$E8,6~symbol С~0,4>) і (<$E10,8~symbol С~0,5>) доби (p = 0,004)). Протягом року спостереження не діагностовано рецидиву грижі та ознак спайкової хвороби в жодній з груп. Висновки: у структурі післяопераційних вентральних гриж після вогнепальних поранень живота переважають хворі, які перенесли відкриту бойову травму - 71,1 % (p = 0,007), серед них на частку пацієнтів з поєднаними та множинними пораненнями припадає 65,6 %, на частку осіб з ізольованими пораненнями - 34,4 % (p = 0,112). Більше однієї операції до герніопластики потребують 33,3 % пацієнтів. Лапароскопічну методику IPOM-Plus слід розглядати як операцію вибору при лікуванні гриж після вогнепальних поранень живота. За наявності значних косметичних дефектів передньої черевної стінки доцільно проводити відкриті операції, віддаючи перевагу IPOM-Plus, у разі її технічної неможливості - методиці герніопластики sub-lay або оn-lay за розробленим способом безнатяжної алогерніопластики. Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.460.8 + Р457.463.054.8
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж101925 Пошук видання у каталогах НБУВ
Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|