На підставі теоретичних висновків та узагальнень науковців-правознавців, міжнародних актів, нормативно-правових актів України, порівняльного аналізу трудового законодавства України й зарубіжних держав та судової практики визначено та схарактеризовано особливості правового регулювання праці науково-педагогічних працівників. Досліджено поняття й ознаки науково-педагогічної діяльності та схарактеризовано її як підставу диференціації правового регулювання праці науково-педагогічних працівників. Визначено поняття науково-педагогічного працівника як суб’єкта особливого виду праці – науково-педагогічної діяльності. Прослідковано історичну ретроспективу становлення та розвитку правового регулювання праці науково-педагогічних працівників в Україні. Охарактеризовано право на працю науково-педагогічних працівників та специфіку механізму його реалізації. Виявлено особливості укладення трудового договору та особливості припинення трудового договору з науково-педагогічними працівниками. Розкрито особливості правового регулювання робочого часу і часу відпочинку, оплати праці науково-педагогічних працівників. Обґрунтовано конкретні пропозиції та рекомендації з удосконалення правового регулювання праці науково-педагогічних працівників.

• Попова-Коряк Каріна Олексіївна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"

Досліджено міжнародні науково-технічні співробітництва, яке зберігає значення для наукової, освітньої та інноваційної сфер України. Підкреслено, що нова реальність, пов'язана зі зміною лідерів економічного та інноваційного розвитку, обмеженими фізичними контактами через пандемію COVID-19, широкомасштабною цифровізацією, вимагає нових підходів до розуміння і вивчення поточного стану міжнародного науково-технічного співробітництва України з різними країнами, серед яких важливе місце належить Китаю. Практика розвитку китайсько-українських відносин показує, що ці країни стають дедалі більш важливими партнерами в різних сферах діяльності. Наголошено на необхідності розроблення спеціальних програм науково-технічного співробітництва різних суб'єктів господарювання і визначення пріоритетних напрямів міжнародної взаємодії для просування науки та інновацій в Україні. Наведено приклади взаємовигідного науково-технічного співробітництва між Україною і Китаєм, потенційно здатного знизити вплив негативних явищ в науково-освітній сфері України. Показано, що в процесі міжнародного науково-технічного співробітництва створюються нові види взаємодії між суб'єктами співробітництва, розширюється географія партнерських взаємодій, а завдяки еко номічним досягненням, основаним на знаннях і інноваціях, Китай стає все більш привабливим партнером для України. Наведені приклади науково-технічного співробітництва між Україною та Китаєм свідчать, що науково-технічною політикою України передбачено необхідні рамкові умови для його взаємовигідної та ефективної реалізації. Водночас дедалі більшого поширення набувають ініціативи окремих дослідних інститутів і університетів. Перспективи Китаю як партнера України з науково-технічного співробітництва автори обгрунтовують особистим досвідом участі в дослідницькому проєкті із залучення іноземних фахівців для роботи в провінції Цзянсі.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кавуненко Лідія Пилипівна (економічні науки)
• Ісакова Ніна Борисівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"