Інтенсивний технологічний процес вирощування хмелю традиційно передбачає утримання міжрядь хмеленасаджень у стані, вільному від рослинності за рахунок міжрядних культивацій. Це зумовлює до порушення природного процесу відтворення родючості грунту, зниження стабільності функціонування та продуктивності агробіоценозу. У хмелярстві проблему сталості хумулоценозу вітчизняні та зарубіжні вчені частково вирішують шляхом сидерації міжрядь, що дає можливість поповнити запаси органічної речовинигрунту в умовах дефіциту органічних добрив та зменшити антропогенний тиск на довкілля. Це питання вивчається більш широко, і публікації на цю тему зустрічаються у фахових виданнях. Однак фактично невисвітленою є проблема застосування травосумішок для залуження міжрядь як з точки зору впливу на фактор родючості грунту, водно-фізичні та хімічні властивості, так і на продуктивність хмелю. Мета дослідження - розробка основних агроекологічних складових сталого функціонування агробіоценозу хмеленасаджень із метою запобігання детеріорації внаслідок антропогенного навантаження. Методи досліджень - польові, лабораторні, метеорологічні, статистичні. Встановлено, що ефективне функціонування агробіоценозу хмеленасаджень можна забезпечити енергоощадними регламентами застосування добрив, які базуються на: сидерації міжрядь (олійна редька) з внесенням 20 т/га перегною + N180Р160К220; подвійній сидерації міжрядь (редька олійна і люпин почергово) + N100Р60К120; залуженні міжрядь із внесенням 20 т/га перегною перед залуженням + N180Р160К220. При цьому урожайність шишок хмелю залишається на рівні загальноприйнятого регламенту застосування добрив, а на варіанті з сидерацією та внесенням 20 т/га перегною + N180Р160К220 має перевагу на 9 - 10 %. Еколого-економічна ефективність свідчить про доцільність формування агробіоценозу хмеленасаджень, який грунтується на таких складових, як сидерація та залуження міжрядь. Він має менш затратний характер, наближує природний процесгрунтовідновлення, а по рентабельності перевищує традиційну технологію на 1,0 - 10,5 %.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Стецюк Олександр Петрович (сільськогосподарські науки)
• Кириченко Леся Петрівна (сільськогосподарські науки)
• Ратошнюк Віктор Іванович (сільськогосподарські науки)
• Штанько Ігор Павлович (сільськогосподарські науки)
• Любченко Віра Вікторівна (1970–) (технічні науки)
• Любченко Владислав Владиславович (технічні науки)
• Ільїнський Юрій Миколайович (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"