В даний час на низьких орбітах розгортаються і плануються до розгортання супутникові системи, кожна з яких складатиметься з сотень супутників. Окрім того відбувається поповнення існуючих супутникових систем. З'явилася тенденція до розробки модульних супутників, що приведе до розробки зручних в обслуговуванні космічних апаратів, що складаються з багатьох невеликих структурних модулів зі стандартизованими інтерфейсними механізмами. Для збільшення терміну існування всіх цих систем та зменшення витрат на підтримку їхнього функціонування є доцільним створення системи їх технічного обслуговування. Незважаючи на відносно велику кількість робіт, що присвячені задачі зустрічі на орбіті, в них ця задача розглядається в дещо спрощеній постановці порівняно з тим, що потрібно для обслуговування космічних апаратів на низьких орбітах. Як правило, обмежуються компланарними задачами зустрічі в імпульсній постановці. У реальних умовах маневри зустрічі на низьких орбітах мають нетривіальний характер. Як відомо, орбітальні параметри низьких орбіт космічних апаратів можуть суттєво відрізнятися і досягати за довготою висхідного вузла (ДВВ) десятків і навіть сотень градусів. Це призводить до неприпустимо великих для сучасних сервісних космічних апаратів (СКА) енергетичних витрат для повороту площини їх вихідної орбіти. Зменшення енергетичних витрат на поворот площини вихідної орбіти СКА можна досягти за рахунок використання прецесії лінії вузлів внаслідок нецентральності гравітаційного поля Землі. Маневр очікування СКА на вдало обраній орбіті дозволяє усунути неузгодженість ДВВ орбіт очікування та призначення СКА і тим самим суттєво скоротити енергетичні витрати для реалізації міжорбітального перельоту СКА. Однак за рахунок тривалого очікування СКА на орбіті суттєво зростає час виконання міжорбітального перельоту. Мета статті - розробка математичної моделі двокритеріальної оптимізації перельоту СКА з двигуном малої постійної тяги між низькими близькими до кругових орбітами з істотно відмінними ДВВ. Методами розв'язку задачі є усереднення рівнянь динаміки за швидким параметром та генетичний алгоритм глобальної Парето-оптимізації. Новизна отриманих результатів полягає у формулюванні двокритеріальної задачі оптимізації та розробці математичної моделі для вибору оптимальної орбіти очікування СКА. Розроблена математична модель може бути використана при плануванні перельотів СКА між низькими близькими до кругових орбітами з істотно відмінними ДВВ.

• Гольдштейн Юрій Михайлович (технічні науки)
• Фоков Олександр Анатолійович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"