Досліджено генезу становлення візуального мислення в історії філософії. Актуальність проблеми обґрунтовано ствердженням інформаційного світу, домінанту якого становить сфера бачення і візуального сприйняття. Були виявлені особливості "візуального знання", "візуальної культури", "візуального досвіду", "візуального інтелекту", "візуальних студій". На цій підставі доведено необхідність дослідження історико-філософських передумов становлення візуальної проблематики як факту сучасного інтелектуального життя. Показано включення феномену візуального під час розвитку філософського мислення в античній, середньовічній і модерній філософії. Виявлено, що картезіанська позиція в епістемології Нового часу формує візуальні техніки пізнання, які дають змогу отримати максимум інформації для її подальшої ментальної "обробки" в розумі. У контексті раціонального методу метафора "світла" перетворюється в метафору "знання", яке стало смислом епохи Просвітництва. Еволюція генези візуального мислення виокремлює візуальні метафори, концепт "метафізики світла", "окулярцентризм" модерної філософії, "візуальну епістемологію". Історико-філософська реконструкція проблеми "зору" здійснюється у двох вимірах – лексикографічному (аналіз основних понять і категорій візуального дискурсу) і доксографічному (пошук візуальних ідей в генезі філософської думки від Античності до сучасності). Під час розвитку філософія створює візуальну термінологію, на основі чого формує власний "візуальний дискурс", у контексті якого відбувається становлення візуальної філософської лексики.

• Ільїна Галина Володимирівна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"