Єгипетська концепція медицини була складною та пов'язаною з поширеною релігійною формою, яка об'єднувала поклоніння богам і медичне мистецтво. Цілющі властивості їжі та особливо материнського молока були добре відомі та наділялися божественними якостями. Напівжінку-напівкорову Хатхор зазвичай зображували з коров'ячими рогами та сонцем між ними. Оскільки медицина та магія були тісно пов'язані між собою, прикмети, факти, усвідомлені та неусвідомлені припущення злилися з містичною мозаїкою, що сформувала мінливу, але поважну систему, яку нині розцінюють як медичне мистецтво. Враховувалися надприродні сили, а значення мистецтва пов'язували з силами, що приписували божествам. Незважаючи на значний соціальний і релігійно-політичний досвід, єгиптяни володіли обмеженими знаннями щодо внутрішньої будови людського тіла, приділяючи велику увагу магії, містицизму та загробному життю. Вони вірили, що більшість хвороб виникають у кишечнику через його "забруднений" вміст. Основною проблемою для розуміння захворювань і розроблення їхнього лікування у Стародавньому Єгипті були обмеження, пов'язані з забороною опоганення тіла. Це грунтувалося на припущенні, що якщо форма тіла не збережена на момент воскресіння, то душа може загубитися у порожнечі. Таким чином, древні єгиптяни були особливо занепокоєні збереженням тіла, вважаючи, що опоганення тваринами або хробаками також може призвести до повної втрати останків для душі. У суспільстві Стародавнього Риму, "освітленому" лише полум'ям вогню та жагою до знань, насолода їжею та продовження роду мали першочергове значення. Не дивно, що у них виникла повага до відчуттів від прийому їжі. Такі вишукані страви, як язик жайворонка, чорна ікра, страусовий мозок, фалернські вина, у період правління імператора Геліогабала спричиняли унікальний комплекс відчуттів від прийому їжі. Приклади давньоримських медичних інструментів, зокрема дзеркал, знайдених у будинку хірурга з Помпеї (72 - 62 рр. до н. е.), доводять раннє прагнення візуалізувати нутрощі людини. Кваліфікованість стародавніх метрів-творців медичних інструментів підтверджує те, що принципи, використані 2000 років тому, змінилися незначною мірою. Таким чином, у Стародавньому Єгипті та Стародавньому Римі існували початкові уявлення про харчування, травлення, хвороби шлунково-кишкового тракту і навіть зачатки діагностики цих хвороб. Вони стали підгрунтям для подальшого розвитку гастроентерологічних знань.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Губергріц Наталія Борисівна (медичні науки)
• Бєляєва Надія Володимирівна (біологічні науки)
• Бєляєва Надія Володимирівна (медичні науки)
• Бєляєва Наталія Вячеславівна (педагогічні науки)
• Бєляєва Ніна Вікторівна (філологічні науки)
• Ліневська Кіра Юріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"