Актуальність дослідження обумовлена тим, що вільна циркуляція знань і доступ до них є найважливішою передумовою розвитку науки, що робить комунікацію визначальним елементом і "живою" соціальною тканиною науки. Наукові комунікації (НК) розглядаються не тільки як взаємодія всередині наукового співтовариства, а і як взаємодія науки з бізнесом, державою та суспільством. Кожному типу НК можуть бути притаманні певні протиріччя, так звані комунікаційні розриви, які знижують їх ефективність. Мета статті - систематизувати та структурувати різноманітні типи та форми НК, які існують у соціальних відносинах, здійснити їх структурний аналіз, виявити та оцінити комунікативні розриви, пов'язані з такою типологію, та вказати механізми їх ефективного подолання. Джерелом інформації для дослідження є наукові праці провідних українських і зарубіжних вчених, результати емпіричних досліджень, включаючи звіти Стенфордського університету. Основним методологічним постулатом дослідження став гегелівський принцип сходження від абстрактного до конкретного, а також загальнонаукові методи пізнання (аналізу, синтезу, узагальнення, наукової дедукції та індукції). Робота має міждисциплінарний характер. Розглянуто чотири типи НК (за адресатами): Science-to-science (комунікації у науковому колі), Science-to-government (комунікації науки з державою), Science-to-business (комунікація науки з бізнесом) та Science-to-society (комунікації науки з суспільством). Запропоновано власну класифікацію НК, яка охоплює стандартні (усні та письмові), а також віртуальні (індивідуальні та масові) види НК. Характеристика основних видів НК дозволила оцінити їх ступінь розвитку, встановити комунікаційні розриви і причини їх виникнення. Запропоновано механізми подолання цих комунікаційних розривів за видами НК (з визначенням розриву і способу його подолання). В процесі дослідження і обгрунтування авторських рекомендацій особливу увагу приділено можливостям для розвитку НК, створюваним інформаційними технологіями. Зроблено висновки щодо необхідності формування єдиного комунікаційного простору для НК з використанням нових форм взаємодії, які породжуються віртуальними кому нікаціями. Для наочності запропоновано модель спеціалізованого веб-сервісу, покликаного полегшити процес НК, показано її елементи (зокрема бази даних і базу знань) та організацію інформації для різних користувачів. На думку авторів, такі сервіси стануть сходинкою до ноосфери.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Марченко Оксана Анатоліївна (географічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"