Реваскуляризація міокарда є життєзберігальною технологією, що забезпечує не тільки збільшення тривалості життя, зменшення рецидивів інфаркту міокарда та повторних оперативних утручань, а й забезпечує покращання його якості у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС). Оцінка ризиків, складності уражень коронарного русла, наявності супутніх захворювань, площі гібернуючого міокарда, згода пацієнта є підгрунтям вибору методу лікування. Позитивні структурно-функціональні зміни міокарда (збільшення площі життєздатного міокарда), відновлення чи покращання систолічної функції лівого шлуночка (зростання фракції викиду та зменшення кінцевого діастолічного об'єму (КДО)), зменшення проявів стенокардії та є очікуваним результатом від проведеного оперативного лікування. Мета роботи - визначення впливу факторів ризику перебігу ІХС на результат проведеного хірургічного лікування методом аортокоронарного шунтування за допомогою діагностичної оцінки показників міокардіосцинтиграфії (МСГ). Для реалізації поставлених клінічних завдань було обстежено 62 хворих на ІХС. Середній вік обстежених складав (59,6 +- 8,2) років. Міокардіосцинтиграфію (МСГ) проводили в режимі ОФЕКТ з ЕКГ-синхронізацією (Gated SPECT). Використовували <^>99mTc-MIBI активністю 555 - 740 МБк. Проводили МСГ в динаміці лікувальних заходів (до проведення аортокоронарного шунтування та після нього) за протоколом - One Day Rest. Вплив факторів ризику оцінювали за допомогою динамічного та статичного інтегральних показників. Динамічний інтегральний показник не виявив статистично значущих факторів ризику: паління (p = 0,54), порушення скоротливості лівого шлуночка (p = 0,43), наявність в анамнезі інфаркту міокарда (p = 0,4), стадія серцевої недостатності (p = 0,53) та функціональний клас стенокардії (p = 0,08). Статичний інтегральний показник так само не виявив статистично значущих впливів від паління (p = 0,13), порушення скоротливості лівого шлуночка (p = 0,58), наявності в анамнезі інфаркту міокарда (p = 0,1), стадії серцевої недостатності (p = 0,11) і функціонального класу стенокардії (p = 0,6). Досліджені фактори ризику перебігу ІХС, зокрема: наявність в анамнезі перенесеного інфаркту міокарда, порушення скоротливості стінок лівого шлуночка серця, стадія серцевої недостатності, функціональний клас стенокардії та паління, у досліджуваної групи пацієнтів не мали зареєстрованого впливу на ефект реваскуляризації методом аортокоронарного шунтування (за статичним та динамічним інтегральними показниками p >> 0,05).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бабкіна Тетяна Михайлівна (1953–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"