Питання щодо прогнозування та пошуку можливостей уникнення розвитку інтра- та ранніх післяопераційних ускладнень у хворих із вогнищевими захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони (БПДЗ), ускладненими механічною жовтяницею (МЖ), зниження періопераційної летальності у цієї складної в лікувальному плані категорії хворих лишаються вельми актуальними. Мета роботи - визначити оптимальні заходи щодо поліпшення безпосередніх результатів виконання панкреатодуоденальної резекції (ПДР) у хворих із вогнищевими захворюваннями БПДЗ, ускладненими МЖ. Дослідження проведено на базі хірургічного відділення Комунального некомерційного підприємства "Одеський обласний клінічний медичний центр" Одеської обласної ради (2007 - 2019 рр.). Для досягнення мети дослідження обстежено 272 хворих із вогнищевою патологією БПДЗ, ускладненою синдромом МЖ. Усім хворим виконано радикальне оперативне втручання в обсязі ПДР. Для оцінки впливу того чи іншого виду передопераційної підготовки (ПОП) на стан хворих протягом періопераційного періоду всіх пацієнтів було рандомізовано на дві групи: основна група - 112 пацієнтів, яким моделювання ризику та ПОП здійснювали за власно розробленим алгоритмом шляхом проведення математичного моделювання та генетичного аналізу з залученням консервативних заходів експрес-детоксикації та декомпресії жовчовивідних шляхів. Група контролю представлена 160 пацієнтами, яким підготовка виконувалася лише за рахунок консервативної терапії, а декомпресія біліарної гіпертензії не проводилася.Під час оцінки якості проведення підготовки керувалися динамікою змін ментального статусу хворих, показників цитолітичного та холестатичного синдромів. Завдяки проведеній ПОП за власно розробленим алгоритмом більш суттєвих позитивних змін вдалося досягти в основній групі у порівнянні з групою контролю. Кількість балів за шкалою МоСА перед операцією в основній та групі порівняння стало 24,9 +- 3,2 і 22,8 +- 2,4 відповідно. За результатами тесту DSST хворі розподілилися таким чином - 40,2 +- 3,8 і 23,6 +- 2,6 балу в основній і групі контролю (p << 0,05). При порівнянні динаміки рівня загального білірубіну суттєві відмінності почали відмічатися з третьої доби - 185,1 +- 2,4 мкмоль/л проти 258,4 +- 2,9 мкмоль/л, на п'ятий день - 163,2 +- 2,6 мкмоль/л проти 222,2 +- 3,8 мкмоль/л, і нарешті напередодні оперативного втручання - 112,3 +- 2,7 мкмоль/л проти 198,3 +- 3,3 мкмоль/л у хворих основної групи та групи порівняння відповідно (p << 0,05). В ході оцінки динаміки активності АлАТ за умов різної ПОП установлено, що на сьомий день відмінності зберігались, набули достовірності та склали 119 +- 12 Од/л і 157 +- 14 Од/л в основній групі та в групі порівняння відповідно (p << 0,05). Напередодні ПДР показник складав 101 +- 11 Од/л і 138 +- 12 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p << 0,05). Різниця рівнів активності АсАт між порівнюваними групами стала суттєвою та почала набувати достовірності з 5-ї доби 124 +- 13 Од/л проти 150 +- 11 Од/л в основній і групі порівняння відповідно (p << 0,05). Напередодні виконання оперативного втручання (панкреатодуоденальної резекції) різниця між показниками активності АсАт також була достовірною - 81 +- 7 Од/л проти 114 +- 7 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p << 0,05). Щодо рівнів ЛФ, то на 3-й день спостереження її вміст в обох групах знизився до 440,9 +- 2,1 і 550,7 +- 1,4 Од/л (p << 0,05). На 5-й день спостереження значення показника були ще меншими, причому в основній групі відбулося більш значне зниження активності ЛФ (до 223,2 +- 2,7 Од/л) у порівнянні з групою порівняння (до 350,3 +- 1,1 Од/л) (p << 0,05). Нарешті, напередодні ПДР активність ЛФ складала в основній групі 104,8 +- 1,3 Од/л, а у групі порівняння - 270,8 +- 1,9 Од/л (p << 0,05). Певні відмінності були виявлені також при дослідженні активності <$E gamma>-глутамілтрансферази (ГГТ). Вони стали більш суттєвими на 5-й день - 403 +- 29 Од/л проти 446 +- 35, та набули достовірності на 7-й день - 304 +- 21 Од/л проти 374 +- 26 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p << 0,05). Напередодні ПДР подальше зниження показника зберегло свою достовірність 271 +- 29 Од/л в основній групі проти 348 +- 33 Од/л у групі порівняння (p << 0,05). Кількість виникнення післяопераційних ускладнень, що загрожують життю, в основній групі склала 42 (37,5 %) випадки, а у групі контролю - 102 (63,8 %) випадки. Таким чином, за частотою післяопераційних ускладнень група контролю значно випереджала основну (<$E chi sup 2> = 18,22 df = 1 p << 0,0001). Післяопераційна летальність в основній групі склала 6,3 %, а в групі контролю - 11,9 %.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Муравйов Петро Тадеушович (1983–) (медичні науки)
• Запорожченко Борис Сергійович (1941–) (медичні науки)
• Бородаєв Ігор Євгенович (медичні науки)
• Горбунов Анатолій Анатолійович (медичні науки)
• Запорожченко Марина Борисівна (медичні науки)
• Шевченко Володимир Георгійович (технічні науки)
• Шевченко Валерія Геннадіївна (медичні науки)
• Шевченко Валентина Григорівна (біологічні науки)
• Шевченко Василь Григорович (фізико-математичні науки)
• Дубівська Світлана Станіславівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"