Розглянуті питання: особливості роботи термоелектричних інтенсифікаторів у парах тертя гальм; принципи розробки пристроїв та систем термоелектричного охолодження фрикційних вузлів; обговорення результатів. Відзначено, що матеріали на основі Bi2Te3 при великому перепаді температур у гілці термоелемента володіють істотно меншим, ніж його максимальне значення, загальним параметром ефективності. Даний параметр близький до максимуму, і у кожній точці гілки рекомендовано підтримувати його зміною складу матеріалу по довжині теомоелементу. Представлена робота термоелектричного інтенсифікатора теплообміну стосовно пар тертя стрічково-колодкового гальма бурової лебідки. Наведено критерії ефективності застосування таких інтенсифікаторів і на цій основі аналізується їх робота. Надано оцінки позитивного ефекту від застосування термоелектричного модуля. Встановлено, що ребра обода шківа збільшує поверхню теплообміну до 20 % і при цьому досягається зниження енергонавантаженості пар тертя гальма на 6 - 8 %. Термоелектричні інтенсифікатори теплообміну знижують енергонавантаженість пар тертя стрічково-колодкового гальма на 18 - 20 %. Проведений порівняльний аналіз двох видів охолодження обода шківа стрічково-колодкового гальма бурової лебідки та оцінена їх ефективність. Показано, що здебільшого використання інтенсифікатора в парах тертя різних видів гальм сприяє інтенсифікації теплообміну. Запропоновано принципи розробки пристроїв і систем термоелектричного охолодження фрикційних вузлів гальм, що використовуються в машинобудуванні.

• Журавльов Дмитро Юрійович (технічні науки)
• Малик Леся Богданівна (педагогічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"