Мета роботи - покращити результати лікування у пацієнтів із атеросклеротичними ураженнями артерій стегново-підколінного сегменту, яким виконано стегново-підколінне аутовенозне шунтування. За період з 2018 до 2021 рр. було прооперовано 34 пацієнти з явищами критичної ішемії нижніх кінцівок, яким було виконано аутовенозне шунтування реверсованою великою підшкірною веною з обробкою внутрішньої поверхні вени розчином цитостатику (паклітаксел). Також було проаналізовано лікування у 2 контрольних групах: аутовенозне шунтування реверсованою веною (30 пацієнтів) - та з аутовенозним шунтуванням за методикою in-situ (33 хворих). Термін спостереження складав 24 міс. Критеріями оцінки були випадки тромбозів шунтів, стенозів шунтів, летальність, серйозні ішемічні події - гостра ішемія нижньої кінцівки, інфаркти міокарду, ішемічні інсульти, випадки високих ампутацій нижніх кінцівок. У післяопераційному періоді летальних наслідків не відзначено. У 96 (98 %) пацієнтів післяопераційний період перебігав без ускладнень. В основній групі частота тромбозів шунтів склала 5 (14,7 %), гемодинамічно значимий рестеноз діагностовано у 6 пацієнтів (17,6 %), гострий інфаркт міокарда - у 1 хворого (2,9 %). В групі порівняння - 11 випадків тромбозу аутовенозного шунта. Висновки: клінічний досвід авторів свідчить про добрі безпосередні та середньострокові результати. Обрана хірургічна тактика та місцеве застосування цитостатиків надає змогу досягти довготривалої прохідності венозного шунта, що має особливе значення за метаболічних розладів внаслідок цукрового діабету.

• Нікульніков Павло Іванович (медичні науки)
• Ратушнюк Андрій Володимирович (медичні науки)
• Ліксунов Олександр Вікторович (медичні науки)
• Белейович Василь Васильович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"